13 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/1/24 пров. № А/857/8062/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (постановлену головуючим - суддею Подлісна І.М. у м. Тернопіль) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/1/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
А саме позивач повинен усунути недоліки позовної заяви шляхом:
позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), у якій привести у відповідність підстави позову до предмету позову, зазначивши конкретні правові акти, на підставі яких було порушено права позивача;
доказів сплати судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на 26 лютого 2024 року документів на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, на адресу суду від позивача не надходило.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 160 КАС України (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні. Крім цього, вказує, що він має статус учасника бойових дій, відтак звільнений від сплати судового збору.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю були відсутні, суд дійшов висновку про наявність можливості розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в силу вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Форма та зміст позовної заяви закріплені у ст. 160 КАС України.
Згідно із ч. 1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як слідує з матеріалів справи, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
А саме позивач повинен усунути недоліки позовної заяви шляхом:
позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), у якій привести у відповідність підстави позову до предмету позову, зазначивши конкретні правові акти, на підставі яких було порушено права позивача;
доказів сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Так зокрема суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху вказав, що зміст позовних вимог і виклад обставин викладені позивачем дуже коротко і стисло, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначає в повному обсязі законодавство на яке посилається.
Разом з цим, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що КАС України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відтак, ст. 160 КАС України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував.
Адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України ).
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засіданні, у якому мають бути з'ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 320/14843/23.
Із позовної заяви заяви вбачається, що у прохальній частині позивач виклав свої позовні вимоги та зазначив причини звернення до суду.
Крім цього, позивач додав до позовної заяви докази, які він вважав за необхідне надати суду, якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що оцінка достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів може вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами для залишення без розгляду позовної заяви.
Відтак, колегія суддів вважає, що були відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху з підстав уточнення предмету позову, зазначивши конкретні правові акти, на підставі яких було порушено права позивача.
Щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору, то слід зазначити таке.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У своїй позовній заяві позивач вказав, що він є учасником бойових дій, та долучив копію відповідного посвідчення.
Однак суд першої інстанції не відреагував належним чином, зазначивши, що вирішення спору не стосується порушення прав позивача на соціальний захист, як учасника бойових дій, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що на думку колегія суддів є помилковим, оскільки позов стосується порушення прав позивача на соціальний захист, як учасника бойових дій.
Ба більше, скаржник вказав, що він просив надати інформацію про нього, котра стосується підрозділу, у якому той проходить військову службу та долучив копію військового квитка. Таким чином, в позовній заяві була наведена і інша, передбачена п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстава звільнення від сплати судового збору, як військовослужбовець у справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку/ виконання службових обов'язків.
Враховуючи наведене вище, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
ЄСПЛ вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).
Відтак, колегія суддів вважає, що залишення позовної заяви без розгляду із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя, оскільки фактично були відсутні підстави для залишення позову без руху.
Враховуючи зазначене вище, колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду є помилковим.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/1/24 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар