13 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/29093/23 пров. № А/857/11132/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, головуючий суддя - Сорока Ю.Ю., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000155/2 від 30.08.2023 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що розбіжності, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, безпідставними, а наданими документами повністю підтверджується фактична заявлена вартість імпортованого товару.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.08.2023 року №UA205030/2023/000155/2.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: рахунок-фактура від 25.08.2023 №39/08/2023 не містить підписів отримувача; документ від 28.08.2023 №23SP0DFA04 поданий до митного оформлення з порушенням ст.254 Митного кодексу України.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, екларантом ТОВ “Термінал БК”, в інтересах ФОП ОСОБА_1 (одержувач), подано до Волинської митниці МД від 30.08.2023 року №23UA205030016020U0, з метою митного оформлення товару: “шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1775 штук. Вага нетто 13800 кг. Призначені виключно для відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані є небезпечним в зв'язку з надмірним зносом, нерівномірним зносом, різним періодом виготовлення та неоднаковим малюнком протектора шин. Торгівельна марка відсутня. Виробник: немає даних. Країна походження: EU”.
Митна вартість товару згідно із графою 42 вказаної МД від 30.08.2023 року №23UA205030016020U0 була визначена за першим (основним) методом у сумі 887,50 Євро, що становить 72070,45 грн.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав, зокрема, такі документи: митна декларація 23UA205030016020U0 від 30.08.2023 року; контракт №K2020-1 від 17.11.2020 року з додатками 1-7 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. “AVISO LOGISTICS”; Faktura 39/08/2023 від 25.08.2023 року продавця; платіжна інструкція оплати продавцю 76JBKLN9 від 04.09.2023 року продавцю на 887,50 Євро відповідно до Faktura 39/08/2023 від 25.08.2023 року та контракту №K2020-1 від 17.11.2020 року не подавались, так як оплата за товар здійснювалася після розмитнення; автотранспортна накладна CMR №б/н від 25.08.2023 року; експортна декларація 23PL402010E1325039 від 28.08.2023 року; експортна декларація вивозу товару 23IE529-2553362 від 28.08.2023 року; висновок судового експерта ОСОБА_2 №21/1/209 від 14.05.2021 року; висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 року стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.20 року; висновок Міндовкілля на ввіз шин №12625-23 від 17.02.2023 року; заявка на транспорт №1 від 24.08.2023 року; договір з експедитором №240823/2 від 24.08.2023 року; рахунок на оплату від експедитора №323-003921 від 28.08.2023 року за транспортні послуги від перевізника; оплата експедитору - платіжна інструкція №214 від 28.08.2023 року; довідка експедитора про розподіл транспортних витрат б/н від 28.08.2023 року; договір з ТОВ “Термінал БК” №5/21 від 11/05/21 року; заява брокера №1 від 30.08.2023 року.
Крім того, позивачем подано: контракт продавця Sp. z o.o. “AVISO LOGISTICS” з третіми особами №D-5 від 22.11.2021 року; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 року до контракту №D-5 від 22.11.2021 року; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021 року; рахунок продавцю від третіх осіб RE800220230825 від 25.08.2023 року на 621.25 Євро; оплата третім особам від продавця Sp.zo.o. “AVISO LOGISTICS” 37413600500000027 від 28.08.2023 року; установчі реєстраційні документи третіх осіб “Burd Export Tyres” Nr 09663000 79012 GewA 1; договір Д-10 від 10.01.2022 року на поставку давальницької сировини; договір №3 від 10.03.2021 безоплатного користування майном (позички); дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 року на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 25.01.2023 року (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №3,4 від 25.01.2023 року; зобов'язанням ФОП ОСОБА_3 №5 від 25.01.2023 року; зобов'язанням ФОП ОСОБА_1 №6 від 25.01.2023 року; виписка з ЄДР код. 2643411145 від 04.06.2019 року та Витяг з реєстру платників єдиного податку. Реєстраційний номер 1903103400145. ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія НОМЕР_1 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; кarta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); звіт центру превентивної медицини Державного управління справами №17 від 21 січня 2021 року; експертний висновок Волинської ТПП № В-1185 від 23.11.2020 року щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу польського сайту https://www.olx.pl інтернет-майданчик https://www.olx.pl/oferty/q-oddam-za-darmo-opony/ від 11.10.2022 року; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 07.03.2023; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 року стосовно митної вартості шин відновлених та шин б/в.
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару, з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів, було встановлено, що у поданих до митного контролю та митного оформлення документах наявні розбіжності, а саме:
рахунок-фактура від 25.08.2023 року №39/08/2023 не містить підписів отримувача;
документ від 28.08.2023 року №23SP0DFA04 поданий до митного оформлення з порушенням ст.254 Митного кодексу України.
Декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України (далі - МК України): договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
30.08.2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000155/2, та з графи 33 якого вбачається, що: митна вартість товарів не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв'язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності; декларантом до митного оформлення не було подано документів у повній мірі, а також подано заяву про відсутність таких документів; рівень митної вартості визначено згідно з рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 за МД №UA209170/2355530 від 13.07.2023 року на рівні 9,76 Євро/од.
Крім того, 30.08.2023 року Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000526, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів з причин неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надала передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що підтвердження задекларованої митної вартості товару позивачем надано: митна декларація 23UA205030016020U0 від 30.08.2023 року; контракт №K2020-1 від 17.11.2020 року з додатками 1-7 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. “AVISO LOGISTICS”; Faktura 39/08/2023 від 25.08.2023 року продавця; платіжна інструкція оплати продавцю 76JBKLN9 від 04.09.2023 року продавцю на 887,50 Євро відповідно до Faktura 39/08/2023 від 25.08.2023 року та контракту №K2020-1 від 17.11.2020 року не подавались, так як оплата за товар здійснювалася після розмитнення; автотранспортна накладна CMR №б/н від 25.08.2023 року; експортна декларація 23PL402010E1325039 від 28.08.2023 року; експортна декларація вивозу товару 23IE529-2553362 від 28.08.2023 року; висновок судового експерта ОСОБА_2 №21/1/209 від 14.05.2021 року; висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 року стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.20 року; висновок Міндовкілля на ввіз шин №12625-23 від 17.02.2023 року; заявка на транспорт №1 від 24.08.2023 року; договір з експедитором №240823/2 від 24.08.2023 року; рахунок на оплату від експедитора №323-003921 від 28.08.2023 року за транспортні послуги від перевізника; оплата експедитору - платіжна інструкція №214 від 28.08.2023 року; довідка експедитора про розподіл транспортних витрат б/н від 28.08.2023 року; договір з ТОВ “Термінал БК” №5/21 від 11/05/21 року; заява брокера №1 від 30.08.2023 року.
Крім того, позивачем подано: контракт продавця Sp. z o.o. “AVISO LOGISTICS” з третіми особами №D-5 від 22.11.2021 року; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 року до контракту №D-5 від 22.11.2021 року; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021 року; рахунок продавцю від третіх осіб RE800220230825 від 25.08.2023 року на 621.25 Євро; оплата третім особам від продавця Sp.zo.o. “AVISO LOGISTICS” 37413600500000027 від 28.08.2023 року; установчі реєстраційні документи третіх осіб “Burd Export Tyres” Nr 09663000 79012 GewA 1; договір Д-10 від 10.01.2022 року на поставку давальницької сировини; договір №3 від 10.03.2021 безоплатного користування майном (позички); дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 року на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 25.01.2023 року (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №3,4 від 25.01.2023 року; зобов'язанням ФОП ОСОБА_3 №5 від 25.01.2023 року; зобов'язанням ФОП ОСОБА_1 №6 від 25.01.2023 року; виписка з ЄДР код. 2643411145 від 04.06.2019 року та Витяг з реєстру платників єдиного податку. Реєстраційний номер 1903103400145. ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія НОМЕР_1 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; кarta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); звіт центру превентивної медицини Державного управління справами №17 від 21 січня 2021 року; експертний висновок Волинської ТПП № В-1185 від 23.11.2020 року щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу польського сайту https://www.olx.pl інтернет-майданчик https://www.olx.pl/oferty/q-oddam-za-darmo-opony/ від 11.10.2022 року; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 07.03.2023; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 року стосовно митної вартості шин відновлених та шин б/в.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №140/29093/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич