Справа № 320/39741/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Парненко В.С.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
13 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області) в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі 65% грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області перерахувати, з 01.09.2023 року, ОСОБА_1 пенсію в розмірі 65% грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в задоволенні значеного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є громадянином України, ветераном праці, постраждалим від ЧАЕС 4 категорії та пенсіонером органів внутрішніх справ України, починаючи з 02.07.2008,. Зазначене підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.06.1996, посвідченням серії НОМЕР_2 , посвідченням серії НОМЕР_3 , пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 17.02.2012 серія НОМЕР_5 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №810/2383/18 визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 5 % , внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ неправомірними.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, з 27 березня 2018 року, за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК Серії АВ №1082086 від 29.06.2021 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 22.06.2021. Причина захворювання: «захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №320/9875/21 зобов'язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021 вх. №1164 про видачу посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» із прийняттям відповідного рішення, з врахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради позивачу видано посвідчення серії № НОМЕР_6 від 31.12.2021, відповідно до якого пред'явник посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.
Позивач звернувся до відповідача щодо встановлення йому надбавки до пенсії.
Листом ГУ ПФУ у Київській області №1000-0203-8/10472від 20.01.2022 позивачу повідомлено, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2022, як особа з інвалідністю внаслідок війни, і встановлено надбавку в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
06.10.2023 позивач звернувся до пенсійного органу, через ВЕБ портал, із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 65% грошового забезпечення, тобто з урахуванням 5% по хворобі, які останній отримував з 01.09.2023 року, на підставі судового рішення у справі № №810/2383/18.
Листом відповідача ГУ ПФУ у Київській області №1000-0202-8/157094 від 17.10.2023 позивачу повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, з розрахунку 60%, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Не погоджуючись із відсотковим значенням виплати пенсії по інвалідності , позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача переведено на пенсію по інвалідності, яка передбачає право останнього на отримання 60% грошового забезпечення, відповідно до ст. 21 Закону №2262-ХІІ (ІІІ група інвалідності), а статтею 24 Закону N 2262-XII визначено, які види додаткових виплат враховуються під час призначення та перерахунку пенсії військовим, які отримують пенсію по інвалідності.
Також, суд першої інстанції звернув увагу, що у вищезазначеному рішенні суду №320/9310/22 не розглядалося питання щодо доплати 5% по хворобі при переведенні позивача на пенсію по інвалідності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Частиною 1 статті 46 Конституції України установлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Преамбулою цього закону установлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно зі статтею 20 Закону №2262-ХІІ залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, поділяються на такі категорії:
а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Відповідно до статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Статтею 24 Закону N 2262-XII установлено, що до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:
а) надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім'ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором; -
б) державна соціальна допомога на догляд у порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
в) надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Надбавки та допомога, передбачені цією статтею, можуть нараховуватися одночасно.
Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються і в порядку, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що додаткової доплати у розмірі 5% по хворобі для військових, яким пенсія призначена по інвалідності не передбачено.
Згідно статті 26 Закону N 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.
Із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії. Якщо при цьому у особи з інвалідністю внаслідок війни, здоров'я погіршується у зв'язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини (стаття 27 Закону N 2262-XII).
Частинами 1 та 2 статті 51 Закону N 2262-XII, установлено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року N 1058-IV (надалі - Закон N 1058-IV), перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З системного аналізу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 51 Закону N 2262-XII та ч. 4 ст. 45 Закону N 1058-IV, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах перерахунок пенсії ОСОБА_1 мав бути проведений з вересня 2023, про що повідомлено відповідачем у листі № 1000-0202-8/157094 від 17.10.2023, в розмірі 60 % грошового забезпечення, як інваліду ІІІ групи, що і були здійснено пенсійним органом.
Щодо посилання апелянта на те, що рішенням суду по справі № 320/9310/22 встановлено право позивача на 60%, з урахуванням (5% по хворобі), зазначені твердження позивача не заслуговують на уваги суду апеляційної інстанції, оскільки ст. 21 Закону №2262-ХІІ встановлено доплату 60% за ІІІ групу інвалідності, а статтею 24 Закону N 2262-XII визначено, які види додаткових виплат враховуються під час призначення та перерахунку пенсії військовим, які отримують пенсію по інвалідності.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у вищезазначеному рішенні суду по справі № 320/9310/22 не розглядалося питання щодо доплати 5% по хворобі при переведенні позивача на пенсію по інвалідності.
Отже, позивач мав право на доплати 5% по хворобі під час отримання пенсії за вислугу років, а не по інвалідності, що підтверджується вищезазначеними правовими нормами та висновками суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення, яке викладене у листі, пенсійний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії щодо здійснення доплати позивачу - задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 13.06.2024 року