Кіровоградської області
"07" грудня 2007 р.
Справа № 18/140
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 18/140
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Чисті метали", м.Світловодськ Кіровоградської області
до відповідача:Громадської організації Світловодський крейсерський яхт-клуб "Кристал", м. Світловодськ Кіровоградської області
про повернення безпідставно придбаного майна
Представники сторін:
від позивача - Семенов Є.О., довіреність № 5 від 31.08.2007 р., адвокат;
від відповідача - Кулібаба В.І., керівник, паспорт ЕА 553036, виданий Світловодським МВУМВС від 05.01.1999 р.;
Відкритим акціонерним товариством "Чисті метали" (далі по тексту - ВАТ "Чисті метали") подано позовну заяву №170 від 01.08.2007 р. з вимогою зобов"язати громадську організацію Світловодський крейсерський яхт-клуб "Кристал" повернути позивачу безпідставно придбане відповідачем майно, яким є:
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Глорія", 1985 року побудови, реєстраційний № УПГ-006;
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Джаз", 1985 року побудови, реєстраційний № УПГ-007;
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "ВЗ", 1980 року побудови, реєстраційний № УПГ-008;
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Афіна", 1985 року побудови, реєстраційний № УПГ-004;
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Сюрприз", 1989 року побудови, реєстраційний № УПГ-005;
- яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Кристал", 1984 року побудови, реєстраційний № УПГ-003.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведені інвентаризації майна виявлено передачу 15 серпня 2002 р. ВАТ “Чисті метали» профкому підприємства спірних яхт та їх повернення позивачу від профкому 29 травня 2003 р. на підставі протоколу №44. Однак, при з»ясуванні питання щодо державної реєстрації в судновій книзі зазначених яхт, було встановлено, що яхти зареєстровані за громадською організацією Світловодський крейсерський яхт-клуб “Кристал» на підставі, зокрема акту від 30.06.2003 р. Внаслідок викладеного, позивач просить зобов»язати відповідача повернути позивачу безпідставно придбане майно згідно статті 469 Цивільного кодексу Української УРСР.
Відповідачем позов заперечено з тих підстав, що позивач ніколи не був власником витребуваного ним майна, а тому право вимоги у позивача на його витребування відсутнє (т. 1 а.с. 60-63). Крім того, вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду. Зазначає, про наявність права власності у відповідача на спірне майно, доказом чого є акт приймання-передачі від 30.06.2003 р., наказ № 002/03 від 09.08.2003 р., інвентаризаційний опис майна від 10.08.2003 р. та суднові білети. Просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні оголошено перерву з 28.11.2007 р. до 05.12.2007 р. та з 05.12.2007 р. до 07.12.2007 р. о 17:00 год.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши докази, надані на підтвердження позовних вимог та обставин заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статтю 469 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р., за приписами якої особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов»язок виникає, коли підстава, на якій придбане майно, згодом відпала.
Аналогічно ці правовідносини регулюються і частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р. і який згідно з абзацом другим пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін з даної справи.
Відповідно до статті 1212 глави 83 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З вищенаведених норм вбачається, що позивачем за таким позовом є власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, або ж юридична особа, за якою таке майно закріплене на праві повного господарського віддання чи оперативного управління.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Між тим, на час звернення з позовом позивачем не надано належних доказів на підтвердження у нього права власності на спірне майно, що слідує з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 20 Кодексу торгівельного мореплавства України власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Згідно статті 4 Кодексу до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.
Об»єктом поданого позову являються судна, які індивідуалізовані наступними ознаками: назва судна, рік побудови та номер.
Відповідна ідентифікація суден передбачена і статтею 21 Кодексу торгівельного мореплавства України, згідно якої судно повинно мати, зокрема, свою назву, номер.
Поряд з цим, з тексту витягу з протоколу № 44 від 29.05.2003 р. (т.1 а.с. 21), на який позивач посилається як на підтвердження своїх вимог, не вбачається які саме яхти було повернуто позивачу. За змістом даного витягу зафіксовано повернення ВАТ “Чисті метали» (переведення з балансу основних фондів профкому на баланс ВАТ “Чисті метали») шести яхт та двох катерів без зазначення їх найменування чи інших індивідуалізованих ознак, що позбавляє можливості визначити, які саме яхти передані. На вимогу господарського суду про надання повного тексту протоколу №44 від 29.05.2003 р., викладеній в ухвалі суду про порушення провадження у даній справі від 10.08.2007 р., позивачем повідомлено про його відсутність у зв»язку з ліквідацією профкому (т.1 а.с. 35). Не надано на вимогу суду і протокол № 36 від 15.08.2002 р., відміна якого передувала поверненню яхт.
За загальним правилом, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про господарські товариства» товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту набуття ним спірного майна та передачі його профкому.
За приписами статті 26 Кодексу торгівельного мореплавства України судна підлягають обов»язковій реєстрації. При цьому, стаття 31 Кодексу передбачає відповідальність за ухилення від реєстрації судна.
Як вбачається із суднових свідоцтв (т. 3 а.с. 53-107), спірні яхти були зареєстровані лише за профкомом ВАТ “Чисті метали», а саме:
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Кристал", 1984 року побудови - з 1985 року;
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Афіна", 1985 року побудови - з 1986 року;
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Сюрприз", 1989 року побудови - з 1989 року;
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Джаз", 1985 року побудови - з 1986 року;
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "Глорія", 1985 року побудови - з 1986 року;
яхта вітрильна крейсерсько-перегонова "ВЗ", 1980 року побудови -з 1983 року.
За повідомленням Середньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України в м. Кременчуці, викладеним у листі від 16.11.2007 р. (т.4 а.с. 44), реєстрація спірних яхт за ВАТ “Чисті метали» відсутня, перереєстрація спірних яхт проведена з профкому ВАТ “Чисті метали» на яхт-клуб “Кристал» в 2003 році.
Таким чином, за позивачем спірні яхти у встановленому порядку зареєстровані не були, в той час як стаття 30 Кодексу торгівельного мореплавства України встановлює обов»язок власника судна повідомляти орган реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню до реєстру протягом двох тижнів з дня цих змін.
Відповідно до статті 28 Кодексу торгівельного мореплавства України реєстрація судна у Судновій книзі посвідчується судновим білетом.
Як вбачається з наданих до суду суднових білетів (т.1 а.с. 69-74) яхти: “ВЗ», “Афіна», “Сюрприз», “Джаз», “Глорія», “Кристал» зареєстровано за Світловодським крейсерським яхт-клубом “Кристал», який є юридичною особою згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 57).
Суд не розцінює як належний доказ на підтвердження права власності позивача на спірне майно довідку Середньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України в м.Кременчуці б/н та дати, за текстом якої повідомляється, що ВАТ “Чисті метали» є власником яхт: Кристал, Афіна, Сюрприз, Єхо, Глорія, Джаз, ВЗ, копія якої надана позивачем та долучена до матеріалів справи (т. 2 а.с. 3).
За запитом господарського суду, викладеним в ухвалі від 30.10.2007р., Середньодніпровським регіональним представництвом Держфлотінспекції України в м. Кременчуці листом від 16.11.2007 р. (т. 4 а.с. 44) повідомлено про відсутність у реєстратора будь-яких документів на підтвердження права власності на спірні яхти за ВАТ “Чисті метали». Отже, викладена в довідці інформація не підтверджена документально органом, який її видавав.
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначені Законом України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р.
Згідно статті 1 цього Закону професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Діють профспілки та їх об»єднання відповідно до законодавства та своїх статутів чи положень (статті 14, 15 Закону).
За повідомленням Світловодського міськрайонного управління юстиції від 16.11.2007 р. (т. 4 а.с. 36) профспілкова організація ВАТ “Чисті метали» Всеукраїнської профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України була легалізована 16.03.2000 р. шляхом повідомлення про заснування.
Згідно частини 10 статті 16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у редакції, чинній на момент легалізації профспілки ВАТ “Чисті метали», організаційні ланки профспілок набувають статусу юридичної особи на підставі статуту зареєстрованої всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу. Організаційні ланки повинні повідомити відповідне управління юстиції про належність до певної профспілки.
Згідно пункту 4.2. Статуту профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, зареєстрованого Міністерством юстиції 28.01.2000 р. (т. 4 а.с. 3-28) первинні організації профспілки отримують статус юридичних осіб на підставі даного Статуту, легалізованого Міністерством юстиції України.
З наведеного вбачається, що первинна профспілкова організація ВАТ “Чисті метали» мала статус юридичної особи та відповідні права, якими юридичні особи наділені.
За правилами статті 18 Закону профспілки, їх об'єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Одночасно з прийняттям рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) профспілки чи об»єднання профспілок, приймається рішення про використання майна та коштів, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків.
Згідно постанови президії Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України № П-17-6г (т. 4 а.с. 29-30) первинна організація профспілка ВАТ “Чисті метали» знята з обліку в профспілці трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України з 8 липня 2003 року.
Постановою вказаної президії № П-28-1г від 05.05.2005 р. профспілку ВАТ “Чисті метали» ліквідовано (т.4 а.с.31-32) та наказом Світловодського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області № 13/1 від 06.05.2005р. скасовано реєстрацію (т.4 а.с. 37). При цьому, при ліквідації профспілки коштів чи майна в останньої не виявлено, що слідує з тексту вказаної постанови та акту ліквідаційної комісії від 04.05.2005 р. (т. 4 а.с. 32).
За даних обставин, посилання позивача в додаткових поясненнях (т.3 а.с. 125) на статтю 111 ЦК України, норми якої передбачають, що майно юридичної особи, яке залишається після її ліквідації, має передаватись її учасникам, а тому майно профкому навіть за відсутності будь-яких документів могло бути передано лише позивачу, є безпідставним.
З урахуванням викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивачем по справі ВАТ “Чисті метали» не підтверджено належними засобами доказування наявність права власності на спірне майно, а отже право вимоги на повернення такого майно з чужого володіння згідно ст.387 Цивільного кодексу України у позивача відсутнє.
Оцінивши в сукупності всі наявні в справі докази, господарський суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийнття.
Після набрання рішенням законної сили заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 12.10.2007 року, скасувати.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В.Тимошевська