Справа № 620/541/24
про залишення апеляційної скарги без руху
12 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сосницької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано рішення Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області від 21.07.2023 року № 19-2810-VIII в частині відмови в продовженні терміну дії договорів оренди землі від 07.07.2016 року, на земельні ділянки з кадастровими номерами 7424985000:07:000:1122 площа 26,6391 га, 7424985000:04:000:1023 площа 56,1695 га, 7424985000:03:000:0716 площа 15,8423 га, 7424985000:03:000:0715 площею 40,9286 га, 7424983500:05:000:0202 площею 19,3939 га, 7424983500:04:000:1233 площею 22,3228 га, 7424983500:04:000:1234 площею 39,5806 га, які знаходяться на території Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - Апелянт, Заступник прокурора) подав в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради (далі - Відповідач) апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Крім того Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтоване тим, що лише після отримання від Відповідача відомостей про незабезпечення оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі 30.05.2024 та ознайомлення з її матеріалами 31.05.2024 було встановлено наявність підстав для подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія, приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки матеріалами апеляційної скарги підтверджується вчинення Заступником прокурора протягом травня 2024 року активних дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами справи №620/541/24, з'ясування підстав незабезпечення апеляційного оскарження Відповідачем судового рішення та підготовки апеляційної скарги на нього.
Водночас, перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 53, 296 КАС України, а саме - в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
За правилами ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 у справі № 160/6207/21 підкреслив, що підстави для представництва повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб'єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Указана позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що підставою для її подання Заступником прокурора визначено нездійснення Сосницькою селищною радою захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, які полягають у неподання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024, внаслідок чого поза межами юрисдикції вирішено приватно-правовий спір та фактично позбавлено орган місцевого самоврядування права вільно розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності, у тому числі шляхом їх передачі в оренду.
У свою чергу, у відповідь на запит Чернігівської обласної прокуратури Сосницька селищна рада листом від 30.05.2024 №04-20/631 повідомила, що не подавала апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №620/541/24 з підстав, що у цьому рішенні суду встановлено, що позивач втратив переважне право на продовження договорів оренди (відповідно до Закону України «Про оренду землі») в зв'язку з використанням орендованих земельних ділянок не за цільовим призначенням. Водночас, Сосницька селищна рада не висловила заперечень проти подання апеляційної скарги Чернігівською обласною прокуратурою.
У площині наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що подання апеляційної скарги є правом, а не обов'язком учасника справи. У спірному випадку орган місцевого самоврядування надав Заступнику прокурора пояснення щодо недоцільності, на його переконання, оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у цій справі. Крім того, аналіз змісту указаного судового рішення свідчить, що ним не вирішувалося питання володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, адже оскаржуване рішення Сосницької селищної ради визнано протиправним та скасовано з підстав, що орган місцевого самоврядування передчасно прийняв рішення про передачу в оренду земельних ділянок на конкурентних засадах, не пройшовши процедуру поновлення договорів оренди землі відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», чим порушив гарантовані права ОСОБА_1 на поновлення договорів.
Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що фактично підставою звернення до суду стала незгода прокурора з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, а не нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави.
Таким чином, звертаючись до суду з цією апеляційною скаргою, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідних уповноважених органів за відсутності на це визначених законодавчих підстав.
Аналогічний за своїм змістом висновок міститься в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №810/3161/18 та від 22.09.2020 у справі №824/897/17-а.
Як вже було зазначено вище, приписами ч. 4 ст. 53 КАС України передбачено, що невиконання вимог щодо належного обґрунтування, зокрема, подання апеляційної скарги, має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Заступником прокурора в апеляційній скарзі не наведено у відповідності до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 53 КАС України та ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтувань необхідності подання цієї апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Заступнику прокурора строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом наведення обґрунтувань апеляційної скарги відповідно до вимог зазначених вище законодавчих приписів.
Керуючись ст. ст. 53, 169, 248, 295, 296, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Клопотання Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити Заступнику керівника Чернігівської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сосницької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати Апелянтам строк для усунення недоліків - десять днів, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянтам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Е.Ю. Швед
Судді О.В. Голяшкін
М.М. Заїка