Справа № 358/2017/23 Суддя в суді першої інст. - Лебединець Г.С.
Провадження № 33/824/3089/2024 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
10 червня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
захисника - Шапошника Є.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови судді, 18.12.2023 о 22-50 год ОСОБА_1 на а/ш 1022 м.Богуслав - с.Ісайки - с.Лука керував транспортним засобом Skoda Octavia н.з. НОМЕР_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810. Результат тесту - 1.15 %о. Тест № 1337. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та у відношенні нього був складений адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Шапошников Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Такі вимоги мотивує тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також, звертає увагу на те, що результати огляду за допомогою приладу Драгер не можуть бути належним доказом, оскільки протокол містить інформацію про те, що огляд проводився 18.12.2023 року, проте з роздруківки приладу слідує, що огляд проведено 16.12.2023 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються сукупністю наявних в матеріалах провадження доказів, а саме:протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №130436 від 18.12.2023 (а.с.2) результатом технічного приладу «Драгер», згідно якого результат 1,15 ‰ дата проведення - 16.12.2023 року, останнє калібрування приладу 23.02.2023 (а.с.5), актом огляду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з результатом огляду погодився (а.с. 4); направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу для визначення стану сп'яніння (а.с. 6); поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 18.12.2023 був зупинений працівниками поліції через неосвітлений номерний знак в темну пору доби. В цей день пив спиртні напої (горілку). На пропозицію пройти огляд за допомогою приладу Драгер погодився (а.с.7); розпискою про передачу на зберігання транспортного засобу (а.с. 8); постановою про накладення адміністративного штрафу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 9) диском з відеозаписом з нагрудної камери, на якому зафіксовано, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, обставини (а.с. 12).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 , транспротним засобом, є неспроможними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7).
Посилання апеляційної скарги, за яких апелянт вважає результати приладу Драгер неналежним доказом, суд апеляційної інстанції вважає неперконливими, оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував перебування у стані алкогольного сп'яніння та погодився з результатом приладу Драгер. При цьому, розбіжності у даті зазначеній у протоколі про адміністративне правопорушення та роздруківці приладу Драгер, не можуть слугувати підставою для визнання результатів огляду за допомогою приладу Драгер неналежним доказом.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Всупереч доводів захисника, порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко