Справа № 381/1599/24 Головуючий у 1 інстанції: Осаулова Н.А.
Провадження № 22-ц/824/10749/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
12 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
секретар Ткаченко В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Халупка Сергія В'ячеславовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви,-
04 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви. Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося рухоме та нерухоме, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 , успадкувала після свого померлого чоловіка ОСОБА_3 . Вона прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а після закінчення шестимісячного строку після відкриття спадщини звернулася до Другої державної нотаріальної контори м. Фастова із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на спадщину. Вона отримала відмову через відсутність у неї правовстановлюючих документів про право власності на спадкове майно. Також їй стало відомо, що свідоцтво про право на спадщину вже видано іншій особі, яка є спадкоємцем подальших черг - ОСОБА_4 . Вважає, що видача свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок порушує її права як спадкоємиці. Вона має намір заявити віндикаційний позов до ОСОБА_4 . Маючи правовстановлюючі документи на спадщину, ОСОБА_4 почав продавати та роздавати наявне у спірному будинку майно. Зі слів сусідів має намір продати спірний будинок.
ОСОБА_1 просила вжити заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадкове майно.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги ОСОБА_1 задовольнити. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на недоведеність того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона має намір звернутись до суду. ОСОБА_4 , який отримав свідоцтво про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 виявив намір продажу успадкованого майна, що унеможливить ухвалення або виконання рішення суду за позовом через зміну власника житлового будинку, що є об'єктом спадкування. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадкове майно, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона має намір звернутись до суду, як і не доведено намір ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо належного йому майна, зокрема, будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому відповідно до змісту ст. 149 ЦПК України умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 зазначала, що має намір заявити віндикаційний позов до ОСОБА_4 щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 не конкретизувала з якими саме вимогами вона має намір звернутися до суду з позовом, що позбавляє суд можливості надати оцінку відповідності заходів забезпечення позову із вимогами, які вона має намір заявити.
Зі змісту заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично виник спір щодо права на спадщину та правомірності видачі свідоцтв про право на спадщину на ім'я ОСОБА_4 . В заяві ОСОБА_1 не зазначила, що вона має намір заявити вимоги про визнання недійсним виданих на ім'я ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно за нею.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 зазначала, що існує імовірність, що ОСОБА_4 може відчужити вказаний будинок, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду. До заяви ОСОБА_1 додала копії документів, що стосуються відкриття спадкової справи, родинних відносин із спадкодавцями та іншого майна, зокрема, транспортного засобу, грошових коштів, квартири АДРЕСА_2 , земельних ділянок по АДРЕСА_1 . Заявниця не надала жодних правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 , а також доказів на підтвердження видання державним нотаріусом Першої фатівської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на спадщину на будинок АДРЕСА_1 та реєстрації за ним права власності на вказаний будинок.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення заяви.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року без змін .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Халупка Сергія В'ячеславовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 червня 2024 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.