12 червня 2024 року місто Київ
Справа № 759/16019/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12116/2024
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Середенка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року (ухвалене у складі судді Ул'яновської О. В., повне додаткове рішення складено 02 травня 2024 року)
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сиротюк Ольга Володимирівна,про стягнення боргу за договором позики
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 14.11.2018 у розмірі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) доларів США.
Стягнутоз ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір по справі у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн 00 к.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокатом Середенко О. В. в інтересах ОСОБА_2 07 червня 2024 року подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року повністю та призначити справу до розгляду під час якого провести судову почеркознавчу експертизу і ухвалити законне рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 359 ЦПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подана до Київського апеляційного суду 07 червня 2024 року та передана судді-доповідачу 10 червня 2024 року.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що на даний час ОСОБА_2 має неповнолітніх дітей, тяжко хвору маму, не працює у зв'язку із зупиненням виробництва та дію воєнного стану.
Проте, вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ЄСПЛ вказував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Жодних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір до апеляційної скарги не долучено.
Враховуючи викладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684 грн 00 к.
Враховуючи позовні вимоги, якби позивач не був звільнений від сплати судового збору, при звернені до суду першої інстанції з позовом мав бути сплачений судовий збір у розмірі 12 405 грн 00 к.
Отже при звернені з апеляційною скаргою має бути сплачено судовий збір у розмірі 20 130 грн 00 к. (12 405 * 150%)
Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 20 130 грн 00 к. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Також апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності),відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак в апеляційній скарзі не вказано про наявність або відсутність у ОСОБА_2 та її представника адвоката Середенко О. В. електронного кабінету.
Апеляційна скарга підписана адвокатом Середенко О. В.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Таким чином, скаржнику необхідно подати апеляційну скаргу в новій редакції де відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України вказати про наявність або відсутність електронного кабінету, а також відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України надати апеляційному суду копії такої апеляційної скарги для інших учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Середенка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору, апеляційної скарги в новій редакції із зазначення відомостей про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету та надати копію апеляційної скарги в новій редакції для інших учасників справи.
У разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О. В.