Справа № 758/2725/23
Апеляційне провадження
33/824/3789/2023
Провадження № 23-з/824/27/2024
10 червня 2024 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_3., вивчивши заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Київського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України,
встановив:
постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою судді Київського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року апеляційну скаргу Енергетичної митниці задоволено, постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2023 року про закриття провадження у справі скасовано та визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 980 421,75грн, також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість переміщеного на територію України товару у розмірі 980 421,75грн та судовий збір у розмірі 536,80грн.
У поданій заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4. просить постанову судді Київського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року скасувати та залишити в силі постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2023 року.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з такою заявою, захисник посилається на судову практику ЄСПЛ, згідно якої адміністративне правопорушення визнається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а відтак у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності можуть бути застосовані норми кримінально-процесуального законодавства, в частині що не врегульована нормами КУпАП, зокрема і в частині можливості перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Дослідивши дану заяву, вважаю, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
При цьому положеннями Митного кодексу України не передбачено можливості перегляду постанови судді у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за нововиявленими обставинами.
Крім того, відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Верховний Суд в ухвалі від 15 жовтня 2019 року, провадження №51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.
Посилання захисника ОСОБА_2 на ст.ст.459-463 КПК України, якими передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, не є обгрунтованими, так як це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, натомість чинна норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку Митного кодексу України чи КУпАП.
Крім цього, з рішення Європейського суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року вбачається, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у виді позбавлення волі (зокрема, адміністративний арешт), вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України» від 08.04.2010 року, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010 року, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 року, «Зайцев проти Латвії» заява № 65022/01, пп.55 та 56, ECHR 2007-ІХ). Питанням визначення критеріїв, згідно з якими правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄСПЛ (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 року), в якій зазначено, що при вирішенні питання про визнання правопорушення незначним важливим критерієм є те, чи карається воно позбавленням волі чи ні ( п.21 Пояснювальної доповіді до Протоколу № 7 до Конвенції).
Оскільки, санкція статті 472 Митного кодексу України не передбачає адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, тобто фактичного позбавлення волі, то таке адміністративне правопорушення не може вважатись по суті кримінальним, у розумінні ст.2 Протоколу №7 ЄСПЛ.
Виходячи з вищевикладеного, відсутні правові підстави для застосування аналогії права у даному випадку, а саме положень глави 34 КПК України, у зв'язку з чим заява про перегляд постанови судді Київського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Київського апеляційного суду від 2 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України, повернути адвокату ОСОБА_4.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3