06 червня 2024 року
справа № 753/13034/21
провадження № 22-ц/824/4687/2027
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Коренюк А.М,у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»), що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
У червні 2021 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду із вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником/мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки квартира АДРЕСА_2 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, при цьому не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є організацією, що забезпечує даний будинок в частині надання вказаних послуг, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати станом на 01.05.2021 року, яка складає 61 972 грн 61 коп., та складається із таких складових: 14 442 грн 38 коп. - заборгованість за послуги централізованого опалення, 47 530 грн 23 коп. - заборгованість за постачання гарячої води.
Окрім того позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (Договір цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київтеплоенерго» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 56 813 грн 24 коп.
Відтак всього підлягає стягненню: сума заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води -61 972 грн 61 коп. та сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води - 56 813 грн 24 коп., що складає загальну суму 118 785 грн 85 коп., що й стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 118 785 грн 85 коп. - заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, 2 270 грн 00 коп. - судового збору, 33 грн 00 коп. - витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, а всього - 121 088 грн 85 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що розгляд справи здійснено без повідомлення відповідача. Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження заборгованості за спожиті послуги за період до 01.05.2018 року. Позивачем не надано повного тексту договору№ 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року та додані додатки до договору містять лише суму заборгованості , яка відступається. Доказів, зокрема розрахунки, акти, виставлені рахунки, що давало б змогу перевірити обґрунтованість нарахувань відповідачу вартості спожитих комунальних послуг, не надано. Матеріали справи також не містять інформації про період, за який ПАТ «Київенерго» розраховувало вартість комунальних послуг , що унеможливлює обрахування строків позовної давності.
Крім того, вказує, апелянт не погоджується із розрахунком постачання гарячої води та зазначає, що станом на 01.04.2021 року обсяг спожитої відповідачем води склав не більше 60 м.куб., що становить 5 873,40 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовує вимоги тим, що факт підключення будинку до централізованого опалення та постачання гарячої води в спірний період підтверджується нарядами, копією акта про прийняття теплового вузла на облік, копією акта про готовність вузла комерційного обліку до роботи, та копією оформленими відомостями обліку споживання теплової енергії, свідчить про надання послуг позивачем. Відповідачем не надано доказів щодо відсутності заборгованості. Посилається на п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким встановлено, що стоки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії карантину. КП «Київтеплоенерго» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з березня 2017 року по квітень 2021 року.
Зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо відсутності надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов та стягуючи заборгованість з відповідача за спожиті послуги за суд першої інстанції виходив із заборгованості по оплаті за централізоване опалення та постачання гарячої води.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач є власником/мешканцем квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4), отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Перелік договорів, (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
На підставі вказаного договору про відступлення права вимоги позивач прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 56 813 грн. 24 коп.
Крім того, встановлено, що позивач не сплачує спожиті послуги в повному обсязі, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість станом на 01.05.2021 року, яка складає 61 972 грн 61 коп., та складається із таких складових: 14 442 грн 38 коп. - заборгованість за послуги централізованого опалення, 47 530 грн 23 коп. - заборгованість за постачання гарячої води.
Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із позовом КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» просило стягнути заборгованість з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 56 813 грн. 24 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Водночас, позивачем не надано розрахунку заборгованості по щомісячним платежам до 01.05.2018 року, та не зазначено період, за який виникла така заборгованість відтак, вважати, що позивач довів розмір заборгованості, яка дійсно виникла перед попереднім надавачем послуг, та яка знаходиться у межах позовної давності, не можна.
Доданий до відзиву на апеляційну скаргу розрахунок заборгованості до 01.05.2018 прийняти бути не може.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Представником позивача не зазначено поважних причин неподання до суду першої інстанції доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення боргу за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період до 01.05.2018 року, що становить 56 813 грн. 24 коп
Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення із відповідача заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 14442,38 грн та централізованого постачання гарячої води у розмірі 47530,23 грн, що складає загальну суму-61 972 грн 61 коп.
Посилання апелянта на те, що за період з 01.03.2023 по 01.04.2023 року відповідачем спожито 3 м.куб. води, а показники лічильника складають 63 (поточне значення) та 60 (попереднє значення); за період з 01.03.2023 р. по 01.04.2023 року відповідачем спожито 3 м.куб. води. А показники лічильника складають 133 (поточне значення) та 130 (попереднє значення) Зазнчає, що обсяг спожитої гарячої води станом на 01.04.2024 року склав не більше 60 м. куб, колегія суддів не приймає.
На підтвердження вказаної обставини відповідачем надано дублікат квитанції про оплату послуг, в якій зазначено показники лічильника. Водночас, зазначені показники лічильника достовірними вважати не можна, оскільки такі показники вноситься самим відповідачем при здійсненні оплати.
Доказів зняття та передачіпоказань позивачу апелянтом не надано.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 року, відтак підлягає зменшенню стягнутий із ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір до 1317,30 грн.
Разом із тим, з урахуванням задоволення частково апеляційної скарги, із КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1457,00 грн.
Частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи вищенаведене положення закону із КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню сплачений останнім судовий збір у розмірі 139,70 грн.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період до 01.05.2018 року у загальній сумі 56 813 грн. 24 коп. скасувати, постанови в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду в частині судових витрат з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» скасувати.
В іншій частині залишити без змін.
Стягнути з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 139,70 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді