Справа №369/2077/24 Головуючий у 1 інстанції: Перекупка Г.А.
Провадження №33/824/2237/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
09 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 29 березня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Просила скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що суд першої інстанції не врахував її пояснень. Не надав належної правової оцінки доказам, які містяться у справі.
Звертає увагу, що не було отримано пояснень співробітників поліції, не вирішені суперечності наявні в матеріалах справи.
Суд першої інстанції залишив поза увагою дії інспекторів поліції в частині здійснення огляду апелянта на стан алкогольного сп'яніння.
Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання про допит співробітника поліції унеможливила повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до порушення права на захист та права на справедливий суд.
ОСОБА_1 не погоджувалась з результатом огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», про що повідомила співробітників поліції (час відеозапису 22 год. 45. хв. 50 с. - 22 год. 46. хв. 15 с.). Працівники поліції не запропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
На прохання ОСОБА_1 співробітники поліції відмовилися доставити її до лікаря-нарколога з метою забезпечення достовірності результатів огляду, як того вимагає законодавство, вказавши, що результати газоаналізатора є остаточними (час відеозапису 01 год. 16. хв. 10 с. - 01 год. 17. хв. 00 с.).
У зв'язку з незгодою з результатами проведеного огляду за допомогою спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 відмовилася підписувати роздруківку технічного приладу «Drager» та Акт огляду на стан сп'яніння. Роздруківку технічного приладу «Drager» надали на підпис водію лише о 01 год. 16 хв. 10 с., тобто після спливу 2 год. 31 хв. з моменту проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Посилалась на те, що в день складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймала лікарський засіб «ІНГАЛІПТ-Н» шляхом зрошування на слизові ділянки порожнини рота.
Вказаний лікарський засіб належить до фармакотерапевтичної групи - «антисептики». Саме перед проходженням огляду ОСОБА_1 використовувала цей лікарський засіб шляхом розпилення на горло.
В інструкції до лікарського засобу «ІНГАЛІПТ-Н» вказано, що цей препарат містить етанол (спирт).
Разом з тим, в інструкції до лікарського засобу «ІНГАЛІПТ-Н» в розділі «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортним засобом або іншими механізмами» вказано, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами i механізмами, однак водіям автотранспорту слід врахувати можливе спотворення результатів дослідження на алкоголь.
Показники технічного приладу «Драгер» ймовірно с наслідком застосування ОСОБА_1 лікарського засобу «ІНГАЛІПТ-Н».
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат Горобівський І.Г. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Інші учасники та прокурор в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про дату час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 24 січня 2024 року о 22 год. 00 хв. вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Миру, 31 с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
ОСОБА_1 24 січня 2024 року о 22 год. 00 хв. вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Миру, 31 с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 6820. Результат тесту № 277 складає 2,43 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом евакуації транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), яким передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що ч. 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 24 січня 2024 року серії ААД № 276441, серії ААД № 276171, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, чеком приладу DRAGER від 24.01.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24.01.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 24.01.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2024, відео з бодікамери поліцейських з місця події на цифровому носії..
Судом першої інстанції встановлено, що водій транспортного засобу VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не дотрималась вимог п. 10.9, 2.9а Правил дорожнього руху, оскільки: рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, при цьому, керувала транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині визнання винною ОСОБА_1 винною за ч.1 ст.130 КУпАП враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У п. 2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/2758.
В пункті 2 розділу І вказаної Інструкції зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Матеріалами справи встановлено, що працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведеному на місці ДТП.
За результатами тестування на алкоголь виявлено у ОСОБА_1 2.43 промілі.
ОСОБА_1 з результатами тесту була не згода та просила працівників поліції проїхати для проведення аналізу на стан алкогольного сп'яніння по крові, що підтверджується неодноразовими її вимогами на відеозаписі, долученого до протоколу та відмовою від підпису на чеку приладу DRAGER від 24.01.2024 та на акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Ірпінська ЦРЛ від 24.01.2024, о 22:35 год., в якому вказано, що в результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби виявлені ознаки сп'яніння: запах з порожнини рота (а.с. 7).
Однак протокол про адміністративне правопорушення складено 24.01.2031 року о 23:31 год.
Доказів того, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи відсутне певне реагування поліцейських на прохання ОСОБА_1 проїхати в медичну установу для проведення аналізу крові з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Апеляційний суд вважає, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам, а тому дійшов неправильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що факти, викладені в протоколі, а саме, щодо вчинення правопорушення не підтверджуються достовірними доказами, а відтак, протокол не може бути доказом наявності у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, позбавлення права керування транспортним засобом належить скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
Суд першої інстанції пославшись на ст. 36 КУпАП де зазначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постанова не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.
Колегія суддів прийшла до висновку, про відсутність підстав для застосування вимог статті 36 КУпАП, а тому відповідно за ст.124 КУпАП за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 штраф в розмірі 850 гривень.
В іншій часині постанову залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає
Суддя Гаращенко Д.Р.