13 червня 2024 року м. Дніпросправа № 335/11190/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2023 року (суддя Гашук К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складно 12.12.2023 року) в справі №335/11190/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
13.11.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 10.06.2023 року, винесену сержантом поліції ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7144995.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що при розгляді справи відповідачем не надано жодних доказів скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Апелянт вказував на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена без дотримання відповідної процедури, не було взято до уваги пояснення відносно скоєного адміністративного правопорушення. Відсутні докази на основі чого базується висновок інспектора про вчинення позивачем правопорушення. З наявного відео фіксації не можливо зробити висновок про підстави зупинки автомобіля позивача та взагалі наявність вимоги пред'явити посвідчення водія. Апелянт вказував, що у постанові не вказано посилання на технічний засіб, яким здійснювалась відео фіксація порушення, в у такому разі постанова стає протиправною та відсутні докази вчинення правопорушення. Відеозаписи, які можуть міститись у матеріалах справи є неналежними доказами, оскільки про них не зазначено у самій постанові, та не вказано за допомогою яких засобів велась відеофіксація, що є порушенням ст. 283 КУпАП.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 року призначено у справі повторний автоматизований розподіл з підстави звільнення головуючого судді у відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Лукманова О.М. (головуючий суддя), судді Круговий О.О., Шлай А.В.
Згідно ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Розгляд переданої апеляційної скарги у справі здійснює визначений склад суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що за змістом п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. З постанови у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за керування автомобілем при позбавленні його такого права в судовому порядку. Суд першої інстанції вказував, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos ЗНГ при цьому 18.01.2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя був позбавлений права керування транспортним засобом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року у справі №335/122/23, на яку в оскаржуваній постанові посилається інспектор, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Суд першої інстанції вказував, що частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд першої інстанції вказував, що ним переглянуто відеозапис з якого встановлено, що автомобіль Daewoo Lanos ЗНГ на якому встановлено табличку «ТАХІ», рухається по дорозі у крайній лівій полосі, за ним рухається патрульний автомобіль у якому встановлено відеореєстратор, після чого співробітники поліції за допомогою проблискових маячків зупинили вказаний транспортний засіб, та з водійських дверей автомобілю вийшов ОСОБА_1 . Саме позивач керував транспортним засобом, він перебував у рухомому стані. Суд першої інстанції вказував, що станом на час винесення інспектором поліції оскаржуваної постанови, 10.06.2023 року, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про що йому було достовірно відомо. Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7144995 від 10.06.2023 є обґрунтованою, прийнята у відповідності до положень чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому доходить до висновку, що всі викладені доводи позивача не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, що оспорюється, а зводяться до намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи встановлено, що сержантом поліції батальйону 2 роти2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Лисак О.О. було складено постанову серії ЕАС № 7144995, відповідно до якої, 10.06.2023 року о 15:37 год. після зупинки транспортного засобу Daewoo Lanos ЗНГ номер державної реєстрації НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 копію постанови отримав.
Встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року у справі №335/122/23, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постанова набрала законної сили 30.01.2023 року.
Про постанову ОСОБА_1 був обізнаний, оскільки приймав участь у судовому засіданні за наслідками проведення якого її було постановлено.
Судом апеляційної інстанції також переглянуто наданий Департаментом патрульної поліції відеозапис, з якого вбачається, що автомобіль Daewoo Lanos ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух автомобільною дорогою, рухається по дорозі у крайній лівій полосі, за ним рухається патрульний автомобіль у якому встановлено відеореєстратор, після чого співробітники поліції за допомогою проблискових маячків зупинили вказаний транспортний засіб, та з водійських дверей автомобілю вийшов водій.
Згідно ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Отже, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року у справі №335/122/23 про позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік набрала законної сили 30.01.2023 року. На момент винесення постанови ЕАС № 7144995 10.06.2023 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, рішення суду, яким він позбавляється права керування транспортним засобом набрало законної сили.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закон України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена. 10.06.2023 року ОСОБА_1 здійснював кермування транспортним засобом, будучим позбавленим права керування рішення суду.
Право органів Національної поліції та працівників Національної поліції під час виконання ними своїх обов'язків, перевіряти наявність посвідчення водія, кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити таке посвідчення. У такому контексті, інспектор патрульної поліції, встановивши після зупинки водія, що він позбавлений рішенням суду права керувати транспортним засобом, має упевнитись у набранні рішення суду законної сили, його оскарженні чи ні, такі положення інспектором були виконані та при встановленні дійсності порушення, винесено оскаржувану постанову.
Згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю, оскільки наявна подія адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні вимог позову та апеляційної скарги.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2023 року в справі №335/11190/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай