12 червня 2024 року справа № 580/1561/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13.02.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення з 1 грудня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 08.12.2023 № 16403-16238/Г-02/8-2300/23, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 грудня 2019 року та виплатити донараховану пенсію з урахуванням раніше проведених виплат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Розмір пенсії на час її призначення складав 90 % відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою. При перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 відповідач обраховував позивачу пенсію у розмірі 73 % грошового забезпечення та обмежив її максимальним розміром. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії та її виплати без обмеження її максимальним розміром. Проте відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та 16.05.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 580/6247/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019. При цьому, зобов'язань провести перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та в розмірі 90% грошового забезпечення зазначеним рішенням суду на Головне управління не покладено. Тому, із 01.12.2019 пенсію позивачу обчислено в розмірі 70% оновленого грошового забезпечення. Також зазначив, що враховуючи Рішення № 7-р(ІІ)/2022, а також ч. 1 ст. 2 Закону № 2262, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 06.05.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
З висновку про призначення пенсії за вислугу років від 04.04.2005 вбачається, що позивач звільнений по ст. 65 Закону № 2262-ХІІ по віку у відставку та має право на пенсію за вислугу 26 років в розмірі 73 % грошового забезпечення (а. с. 44).
Рішенням від 18.01.2023 у справі № 580/6247/22 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 20.10.2022 №33/44/1-Г-3004/08-1637 та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01 грудня 2019 року.
Відповідач на виконання зазначеного рішення суду здійснив перерахунок пенсії позивач, виходячи з 70% сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії по пенсійній справі № N/A8786-МВС від 06.04.2023 (а. с. 47, зворотній бік).
Також з протоколів перерахунку пенсії позивача по пенсійній справі № N/A8786-МВС від 11.04.2018 та від 06.04.2023 вбачається, що пенсія позивача обрахована у розмірі 70 % грошового забезпечення (вислуга років 26) з 01.01.2016 та під час подальших перерахунків (а. с. 45 - 52).
Крім того, після проведених 06.04.2023 перерахунків пенсії позивача на виконання зазначеного рішення суду її розмір склав з 01.12.2019 - 18 840,35 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 16 380,00 грн; з 01.07.2020 - 18 840,35 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 17 120,00 грн; з 01.12.2020 - 18 840,35 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 17 690,00 грн; з 01.07.2021 - 18 840,35 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 18 540,00 грн; з 01.12.2021 - 18 840,35 грн (розмір пенсії не був обмежений максимальним розміром); з 01.03.2022 - 21 478,00 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 19 340,00 грн; з 01.07.2022 - 21 478,00 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 270,00 грн; з 01.12.2022 - 21 478,00 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 930,00 грн; з 01.03.2023 - 22 978,00 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн; з 01.05.2023 - 22 978,00 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 930,00 грн, що підтверджується зазначеними вище перерахунками пенсії, які містяться в матеріалах справи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідач листом від 08.12.2023 № 16403-16238/Г-02/8-2300/23 відмовив позивачу в здійсненні перерахунку пенсії позивача, виходячи з 73 % грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав.
Не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до статті 10 Закону № 2262-ХІІ обов'язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу (31.03.2005)) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “80” замінено цифрами “ 70”. Згідно з пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року.
Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70% застосовуються до пенсій, які призначаються з 1 травня 2014 року.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
Таким чином, статтею 63 Закону №2262 та постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103 не передбачено зміну розміру, з якого призначена пенсія, при її перерахунку.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 (відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача по пенсійній справі № N/A8786-МВС від 11.04.2018 підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 988) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 3), а також під час перерахунку пенсії на виконання зазначеного вище рішення суду, відповідно до статті 63 Закону №2262 застосував статтю 13 вказаного Закону, яку не повинен був застосовувати у спірних правовідносинах, тому його дії щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням максимального розміру пенсії 70 % є протиправними, оскільки перерахунок пенсії позивача має бути здійснений із застосуванням максимального розміру пенсії 73 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, суд зауважує, що посилання позивача на те, що він має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення, є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи, адже як встановив суд відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років від 04.04.2005 позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 73 % грошового забезпечення. Тобто за вислугу 26 років, а саме як звільнений у відставку за віком - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (55 + (6 х 3 = 18, де 6 - кожний рік вислуги понад 20 років, 3 - проценти відповідних сум грошового забезпечення) = 73 % грошового забезпечення).
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.
Обчислення пенсії врегульовано розділом V Закону 2262-ХІІ.
01 жовтня 2011 року набув чинності Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі- Закон України №3668-VI).
Стаття 2 цього Закону передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 цього розділу частину 5 статті 43 Закону України №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.”
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону №2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року №911-VIІІ частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону України №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Також суд врахував, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ зі змінами, внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 р. № 911-VIII, від 06.12.2016 р. № 1774-VIII максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та внесенням до нього змін згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 911-VIII, від 06.12.2016 р. N 1774-VIII були внесені аналогічні зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає статті 17 Конституції України.
Отже враховуючи висновки Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців не застосовується.
Висновки щодо відсутності підстав для застосування частини першої статті 2 Закону №3668-VІ були викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 16.04.2020 у справі №620/1285/19.
Суд також звертає увагу, що згідно пункту 1 Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(11)2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У мотивувальній частині Рішення від 12.10.2022 №7-р(11)2022 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
У пункті 3.1. Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 Конституційний Суд України наголосив на тому, що встановлений частиною п'ятою статті 17 Основного Закону України обов'язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
Тобто без обмеження виплачуються пенсії не лише особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а й іншим особам, які перебували на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Отже призначена йому пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Отже, позовні вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо строку, з якого має бути здійснений перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019.
Суд виходить з того, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду проведений 06.04.2023, отже з 01.05.2023 позивач отримував перераховану пенсію у новому розмірі. Отже, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк для звернення до суду обраховується з дати, коли позивач міг дізнатися про зменшення відсоткового значення його пенсії, а саме з травня 2023 року. Отже, звернувшись до суду 09.02.2024, подавши позов через поштове відділення, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ч. 8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що позов залишається без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Проте, зважаючи на ту обставину, що порушення, допущені відповідачем, є триваючими, і залишення позову без розгляду призводить до їх легітимізації, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 09.08.2023, а за період з 01.12.2019 по 08.08.2023 залишити без розгляду.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір” розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Позовні вимоги за період з 01.12.2019 по 08.08.2023 залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 73 % від відповідних сум грошового забезпечення до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку та щодо обмеження максимального розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з 73 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” від 20.10.2022 №33/44/1-Г-3004/08-1637, без обмеження її максимальним розміром десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату перерахованої пенсії з врахуванням фактично виплачених сум з 09.08.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО