13 червня 2024 року справа № 580/4662/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу №580/4662/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
09.05.2024 вх. №23426/24 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2024 №ФР49060; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із збереженням її розміру 90 % від суми грошового забезпечення визначеного на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2024 № ФР49060 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
14.05.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позивач зазначає, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262). На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №580/11552/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.03.2024 №ФР49060 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, де просив здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки від 14.03.2024 №ФР49060 станом на 01.01.2023. Відповідач листом від 02.04.2024 на заяву від 28.03.2024 повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії згідно довідки від 14.03.2024 №ФР49060 із грошового забезпечення, визначеного на 01.01.2023 за відсутності підвищення і дотримання алгоритму, позивач вважає відмову протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, подав до суду 20.05.2024 вх. 25081/24 відзив на позовну заяву, де зазначив, що перерахунок пенсії позивача здійснений у 2018 році у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 704, проте подальшого збільшення розміру грошового забезпечення не відбувалось, тому підстави для проведення перерахунку пенсії позивача згідно довідки від 14.03.2024 №ФР49060 із грошового забезпечення, визначеного на 01.01.2023 відсутні, тому просив у задоволенні позову відмовити.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 (перерахунок пенсії з 01.03.2022).
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. У справі № 580/7917/21 суд встановив (ЄДРСР 103804450): ІНФОРМАЦІЯ_2 направив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку №ФР49060 від 11.08.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення на загальну суму 26 303 грн. 60 коп.
На виконання рішення суду у справі № 580/7917/21 відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФР49060 від 11.08.2021. Згідно перерахунку пенсії з 01.03.2022: надбавка за службу в умовах режимних обмежень склала - 15%, премія 130%.
На виконання Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №580/11552/23 (ЄДРСР 116806062) ІНФОРМАЦІЯ_2 видав 14.03.2024 довідки №ФР49060 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Згідно довідки грошове забезпечення складається відповідно з: посадового окладу 7520 грн, окладу за військовим званням - 2040 грн, надбавки за вислугу років - 4780 грн; надбавки за особливості проходження служби 100% - 9405 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 739,50 грн, надбавка за кваліфікацію 7 % - 345,10 грн, премії 400% - 19720 грн (усього 44549,60 грн).
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2024 №ФР49060 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Відповідач листом від 02.04.2024 надав відповідь інформаційного характеру відповідно до Закону України «Про звернення громадян» на заяву від 30.03.2024, де повідомив про відсутність підстав для перерахунку, позаяк після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/3858/18 законної сили, Кабінет Міністрів України не прийняв нормативно-правового акту щодо умов, розміру та порядку проведення перерахунку пенсії, згідно з якими має відбуватися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262, у тому числі на підставі повторно виданих органами силових міністерств та установ довідок з оновленим розміром грошового забезпечення, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили не приймалося рішення про підвищення грошового забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 (далі - Закон №2262).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять:посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011).
Відповідно до статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону № 2262 у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінет Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 (далі - постанова № 103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначена форма довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, було визнано судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, що діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, що повинні вчинити, зокрема Головне управління ПФУ у Черкаській області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Згідно з пунктом 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Подібний висновок у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач вважає, що з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 відновлена дія попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за спеціальне звання із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного календарного року.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє стосовно відносин, що виникли після набрання чинності цією нормою. До певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт) під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 травня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України (Рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп) висловив позицію, згідно якої закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
У Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Суд під час розгляду справи має застосовувати той нормативно-правовий акт, що набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 зазначено: норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.
Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
Суд встановив, що пунктом 4 Постанови №704 на дату її прийняття було передбачено визначення посадових окладів військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до п. 4 Постанови №704, яким передбачено визначення посадових окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постанова №704 набрала законної сили з 01.03.2018, отже з вказаної дати посадові оклади були визначені з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.
З прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 зміни та доповнення до пункту 4 Постанови №704 не вносились, попередня редакція вказаного пункту Кабінетом Міністрів України не відновлювалась.
На момент виникнення спірних правовідносин положення п. 4 Постанови №704 у іншій редакції не діяли, а отже підстави для визначення грошового забезпечення позивача з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №820/601/17.
Доводи позивача про те, що скасування судом пункту 6 Постанови №103 відновлюють раніше діючий порядок, є безпідставними, позаяк чинне законодавство України не передбачає таких випадків поняття «відновлення» щодо дії законів чи окремих їх норм, що у встановленому законом порядку втратили чинність.
Суд зазначає, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №481, якою: скасований підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклдений абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 розрахунок посадових окладів та окладів за спеціальними званнями здійснюється, виходячи з фіксованої суми 1762 грн.
Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі № 636/662/17, від 03.07.2018 у справі № 709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі № 553/3053/16-а зазначав, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка. З 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, де суд касаційної інстанції зазначає, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Довідка від 14.03.2024 №ФР49060, що видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , містять інформацію про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 за прирівняною посадою, проте не йдеться про сплачений ЄСВ (відповідач після звільнення працівника не несе обов'язку страхувальника) у січні 2023 року Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про підвищення та проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, тому алгоритм дій, що повинен вчинити Головне управління ПФУ в Черкаській області як передумови для проведення перерахунку пенсії позивачу у цій справі не дотримано, підстави відсутні, доказів змін розміру грошового забезпечення у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій за відповідною посадою працюючих матеріали справи не містять. У рішенні суду від 06.02.2024 у справі №580/11552/23 не визначено дій для Головного управління ПФУ в Черкаській області, яке не було учасником у справі.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Верховний Суд у постановах від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21 зазначив: оскільки судами не встановлено, що станом на 01.12.2020 за рішенням Уряду відбулись зміни розміру грошового забезпечення за відповідною посадою, як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку для перерахунку пенсії позивача, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом.
У справах 580/3250/23, 580/3277/23, 580/12209/23 (від 07.05.2024) (ЄДРСР 113603711, ЄДРСР 113603711, ЄДРСР 118874571) суд апеляційної інстанції зазначив: на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 4 Постанови №704 у жодній редакції не діяли, а отже підстави для визначення грошового забезпечення позивача з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції у справі №580/7472/23 (постанова від 25.04.2024 ЄДРСР 118661567), не заперечуючи право позивача на перерахунок його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі із урахуванням у його складі надбавки за особливості проходження служби та премії, вважає, що їх розмір має бути обчислений за нормами, чинними станом на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії, тобто станом на момент підвищення грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.03.2023 у справі №380/15276/21 та в постанові від 11.01.2024 року у справі № 380/10617/22.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд не встановив протиправного втручання відповідача у право позивача на повагу мирно володіти майном, позаяк за відсутності доказів сплаченого ЄСВ у спірних правовідносинах очікування є нелегітимні за відсутності обов'язку відповідача у межах правового регулювання та окреслених висновків Верховного Суду у справі № 380/15276/21, №380/10617/22 здійснювати перерахунок за довідкою без відомостей про нарахований і сплачений ЄСВ.
У частині позовних вимог здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення не належить задоволенню, позаяк згідно перерахунку пенсії з 01.03.2024 основний розмір пенсії позивача складає 90% грошового забезпечення, тому позовна вимога у цій частині є необгрунтованою та передчасною (заявленими на майбутнє за відсутності підстав здійсненого перерахунку). Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
Оцінюючи обґрунтованість доводів учасників справи, аргументи та докази під час перевірки правомірності відмови відповідача за результатом розгляду звернення позивача, суд дійшов висновку, що відповідач переконливо довів, що відмовляючи у перерахунку пенсії на підставі отриманої довідки від 14.03.2024 №ФР49060 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 без дотримання алгоритму за чинного правового регулювання у спірних правовідносинах за відсутності рішення Уряду про підвищення та без доказів сплати ЄСВ (за прирівняною посадою), діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є необгрунтованими і у задоволенні адміністративного позову нележить відмовити.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (квитанція від 08.05.2024 №2882-1281-3326-6418) згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету, проте позовну заяву подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнта для пониження розміру ставки судового збору у сумі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8), проте враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, тому сума 242,24 грн є надмірно сплаченою і належить поверненню відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що затверджений наказом МФУ від 03 вересня 2013 року № 787.
Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення суду складене 13.06.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА