Справа № 560/8502/24
13 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо: неотримання та неоформления належних документів для нарахування та виплати в повному обсязі позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень; не нарахування та не виплати в повному обсязі позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за січень, лютий, березень, червень 2023 року.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не оформлення та не направлення довідок про безпосередню участь позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань першого ешелону оборони, батальйону включно до військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та направити довідку (ки) про безпосередню участь позивача у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань першого ешелону оборони батальйону включно за період січень, лютий, березень, червень 2023 р. до військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .
4. Зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату в повному обсязі збільшеної додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови №168 за січень, лютий, березень, червень 2023 р включно з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 12.06.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.06.2024 від представника військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском місячного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України). Вказує, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату. Відтак, ОСОБА_1 дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав у день надходження грошового забезпечення на розрахунковий рахунок.
Крім того, протягом 2023 року позивач тричі вибував у щорічну основну відпустку, а саме в періоди з 08.03.2023 по 17.03.2023; з 11.07.2023 по 20.07.2023; з 17.10.2023 по 26.10.2023 (витяги з наказів додаються).
Звертає увагу суду на те, що представник позивача, адвокат Бай С.Е. звертався з адвокатськими запитами в інтересах ОСОБА_1 до військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у січні 2024 року, та за вих. № 94 від 26.01.2024; вих. № 307 від 26.01.2024 (наявні в матеріалах справи) від військових частин були надані відповіді з усіма підтверджуючими документами.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР, основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, в аспекті спірних правовідносин, суд поняття "додаткова винагорода" та "заробітна плата", які використані у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо нарахування позивачу додаткової винагороди, охоплюється застосованим у частині 2 статті 233 КЗпП України визначенням "законодавство про оплату праці".
Так, частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, починаючи з 19.07.2022 у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 01.07.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд зазначає, що предметом цього спору є право позивача на отримання додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за січень, лютий, березень, червень 2023 року.
З огляду на вказане, доводи представника військової частини НОМЕР_2 щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України не обмежене будь-яким строком.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.К. Блонський