Справа № 560/5670/24
іменем України
13 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168) за період 01.06.2023 по 31.12.2023 року.
Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що додаткова винагорода у розмірі до 30000,00 грн виплачується військовослужбовцям, які згідно з бойовими наказами виконують бойові (спеціальні) завдання. Однак позивач не залучався до виконання бойових (спеціальних) завднь у місяцях, за які він не отримував додаткової винагороди 30000 грн. згідно Порядку 260, тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, починаючи з 19.07.2022 (з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022). Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Щодо пропуску позивачем строку звернення, суд виходить з того, що предметом дослідження в межах розгляду даної справи є встановлення наявності у позивача права на виплату додаткової грошової винагороди, яка є частиною грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідні зміни були внесені до КЗпП України у 2022 році, до цього строк звернення з позовом про стягнення заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.
Водночас, згідно Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідний карантин було продовжено до 30.06.2023.
Оскільки грошове забезпечення військовослужбовця є по суті заробітною платою, а додаткова грошова винагорода є частиною грошового забезпечення, то позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідача від 03.04.2024 №6604.
Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн за період 01.06.2023 по 31.12.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції від 21.01.2023 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях т
Пунктом 2-1 Постанови №168 передбачено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
У свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а саме: доповнено Порядок новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Цими змінами передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в розмірі: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями (пункт 2 розділу XXXIV Порядку).
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (пункт 4 розділу XXXIV Порядку).
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання 30 днів, що підтверджується Додатком 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2023 №1297.
В жовтні 2023 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання 31 день, що підтверджується Додатком 310 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 №2162.
В листопаді 2023 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання 30 днів, що підтверджується Додатком 29 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 №2368.
В грудні 2023 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання 17 днів, що підтверджується Додатком 333 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2024 №146 та 14 днів що підтверджується Додатком 738 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2024 №146 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 №6604 за вищевказані періоди позивачу нараховувалась додаткова винагорода у розмірі 30000 грн., та 6000 грн.
Судом встановлено, що позивач не залучався до виконання бойових завдань у місяцях, за які він не отримував додаткової винагороди 30000 грн. згідно Порядку 260.
Позивач не надав доказів щодо виконання ним понад вказану вище кількість днів бойових (спеціальних) завдань за період 01.06.2023 по 31.12.2023 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 30000,00 грн за період 01.06.2023 по 31.12.2023 року, в місяцях, коли позивач не залучався до виконання бойових завдань .
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
За таких обставин, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя П.І. Салюк