Рішення від 03.06.2024 по справі 520/8692/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Справа № 520/8692/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Шаркової А.В.,

за участю:

представника позивача - Яковлева Є.В.,

представника відповідача - Манухіної І.К.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 273, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 44290406) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» (надалі за текстом - ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000189/2 від 06.03.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000222 від 06.03.2024 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000191/2 від 06.03.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000223 від 06.03.2024 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути на користь ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 25913,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 60000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від відповідача по справі надійшов 24.04.2024 відзив на позовну заяву, у якому останній, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості цілком обґрунтованим та законним, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 01.05.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно зі змісту якої позивачем підтримана правова позиція заявлена в обґрунтування позовних вимог.

Від уповноваженого представника відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли 07.05.2024 заперечення на відповідь на відзив, в якій підтримано правові позиції митного органу.

В судовому засіданні представниками по справі підтримано заявлені правові позиції в повному обсязі. Окремо представником митного органу зазначено про завищення суми витрат на професійну правничу допомогу з боку позивача.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 06.12.2023 року між ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» (Покупець) та OPTIMAL COMPETENCE LIMITED (Постачальник) укладено контракт № OCL20231206 (далі - Контракт).

Між ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» та OPTIMAL COMPETENCE LIMITED 08.01.2024 підписано додаткову угоду б/н до контракту № OCL20231206 від 06.12.2023, якою доповнено ст. 3 Контракту. Абзацом 1. статті 1. Контракту визначено: “За цим договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»).

Абзацом 2. статті 2. Контракту встановлено: “Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.”

Відповідно до статті 3 Контракту: “Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010.

Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі…”.

Статтею 4 Контракту визначено: “Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору.

Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США.”

Позивачем було подано до Харківської митниці:

- 04.03.2024 електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200003613U3 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту (копія декларації надається у додатках);

- 04.03.2024 електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200003609U3 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту (копія декларації надається у додатках). Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товару.

Стосовно відмови у митному оформленні електронної митної декларації №24UA807200003613U3 від 04.03.2024 судом встановлено наступне.

Позивачем 04.03.2024 подано до митного органу електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200003613U3, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 30383,62 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 30.12.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № OPTI20231230/2 від 30.12.2023;

3. Коносамент (Bill of lading) № 143300646781 від 07.01.2024;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8877 від 22.02.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT190000118420 від 22.02.2024;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № OPTI20231230/2 від 30.12.2023;

7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № OPTIMAL20231207/2 від 07.12.2023 (з перекладом);

8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-45/02-2024 від 28.02.2024;

9. Розрахунок ціни (калькуляція) № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 (з перекладом);

10. Додаткова угода № б/н від 08.01.2024 до Контракту;

11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № OCL20231206 від 06.12.2023;

12. Видаткова накладна № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 року (з перекладом);

13. Відвантажувальна специфікація № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 (з перекладом);

14. Комерційна пропозиція № OPTIMAL231126 від 26.11.2023 (з перекладом);

15. Лист № 02/07-1 від 07.02.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страхування вантажу не здійснювалося;

16. Лист № 02/15-10 від 15.02.2024 з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

17. Лист № OPTI20231230/2-1 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

18. Лист № OPTI20231230/2-2 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

19. Лист № OPTI20231230/2-3 від 30.12.2023 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

20. Лист № OPTI20231230/2-4 від 30.12.2023 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

21. Лист № OPTI20231230/2-5 від 30.12.2023 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

22. Якісний опис № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 (з перекладом).

Харківською митницею 05.03.2024 направлено повідомлення позивачу №448476, в якому зазначено: «На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення фактурної вартості товару 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.». 05.03.2024

ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» надано наступні відповіді на повідомлення митного органу, в яких ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» зазначив:

- у відповіді № 05/03/24-16 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - Пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №OPTI20231230/2-2 від 30.12.2023 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст.53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-17 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 Контракту № OCL20231206 від 06.12.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч.3 ст.53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається. (копія відповіді надається у додатках

- у відповіді № 05/03/24-18 - щодо ліцензійного чи авторського договору покупця - Пунктом 5 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, та лише у випадку наявності такого документа. Ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» таких договорів не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-19 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № OPTIMAL20231207/2 від 07.12.2023 ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №24UA807200003613U3 та вже знаходиться у Відповідача. (копія відповіді надається у додатках)

- у відповіді № 05/03/24-20 - щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом - Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках можу витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію №24ROCT190000118420 від 22.02.2024 ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією № 24UA807200003613U3 та вже знаходиться у Відповідача. 01.01.1988 було прийнято Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, до якої також приєдналася держава Україна. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Європейським економічним співтовариством та країн ЄАВТ, зокрема, шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (ЄАД), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту, застосованого у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів (ст. 1 Конвенції). Тобто, Конвенцією від 01.01.1988 спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами-учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-21 - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що висновок експерта № 20-45/02-2024 від 28.02.2024 подано разом із митною декларацією №24UA807200003613U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 05/03/24-22 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявки перевезення, договорів, тощо - Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до ст. 3 Контракту №OCL20231206 від 06.12.2023 встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» транспортних (перевізних) документів не вимагається. (копія відповіді та копія звіту про оцінку майна надаються у додатках) - у відповіді № 05/03/24-23 - щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Митним органом 06.03.2024 направлено повідомлення № 448629, що “згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/ подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 3,97 $/кг.”

06.03.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000189/2, в якому вказано наступне: «…Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром;

- відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту від 07.01.2024 143300646781;

- відсутній транспортний договір з EVERGREEN LINE щодо морського перевезення згідно коносаменту від 07.01.2024 143300646781;

- відсутній договір з перевізником, що зазначений у CMR від 22.02.2024 №8877;

- відсутня заявка на транспортування;

- документ під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно однієї позиції, наданий до митного оформлення прайс-лист від 07.12.2023 №OPTIMAL20231207/2 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» контракт від 06.12.2023 №OCL20231206 та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- наданий до митного оформлення Звіт про оцінку майна № 20-45/02-2024 від 28.02.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями Всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв'язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв'язку з відсутністю документально підтверджених даних; - відповідно до листа від 30.12.2023 №OPTI20231230/2-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №OPTI20231230/2 від 30.12.2023 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв'язку із складною логістикою постачання та можливо не включені всі складові до розрахунки митної вартості

- відповідно до листа від 30.12.2023 №OPTI20231230/2-2 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від китайського контрактоутримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоутримувача, що потребує додаткових витрат;

- декларантом не надана митна декларація країни відправлення, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 $/кг..

Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UA807200/2024/002263 від 08.02.2024, зокрема: в наближених вагових характеристиках (масса нетто 25799,7 кг.), країни походження (Китай) та умовах поставки товару (CPT). Також в АСМО Інспектор та ЄАІС наявна цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» в Одеський митниці за МД від 23.11.2023 №UA500100/2023/005657 (за тим же кодом товару згідно УКТ ЗЕД, країною походження, комерційними умовами поставки, характеристиками товару, наближеною вагою), де ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» самостійно піднімало митну вартість товару до рівня 3,97 $/кг. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 3,97 $/кг…».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000222 від 06.03.2024.

У зв'язку з винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000222 від 06.03.2024 та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200003760U6, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 637267,74 грн..

Стосовно відмови у митному оформленні електронної митної декларації №24UA807200003609U3 від 04.03.2024 судом встановлено наступне.

Позивачем 04.03.2024 було подано до митного органу електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200003609U3, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 32891,84 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 30.12.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № OPTI20231230 від 30.12.2023;

3. Коносамент (Bill of lading) № 143350772828 від 07.01.2024;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7992 від 22.02.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT190000119607 від 22.02.2024;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № OPTI20231230 від 30.12.2023;

7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № OPTIMAL20231207 від 07.12.2023 (з перекладом);

8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-02/03-2024 від 01.03.2024;

9. Розрахунок ціни (калькуляція) № OPTI20231230 від 30.12.2023 (з перекладом);

10. Додаткова угода № б/н від 08.01.2024 до Контракту;

12. Видаткова накладна № OPTI20231230 від 30.12.2023 (з перекладом);

13. Відвантажувальна специфікація № OPTI20231230 від 30.12.2023 (з перекладом);

14. Комерційна пропозиція № OPTIMAL231126 від 26.11.2023 (з перекладом);

15. Лист № 02/01-1 від 01.02.2024 з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страхування вантажу не здійснювалося;

16. Лист № 02/15-9 від 15.02.2024 з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС»”, що вантаж не підлягає ліцензуванню;

17. Лист № OPTI20231230-1 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

18. Лист № OPTI20231230-2 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

19. Лист № OPTI20231230-3 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

20. Лист № OPTI20231230-4 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

21. Лист № OPTI20231230-5 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

22. Якісний опис № OPTI20231230 від 30.12.2023 (з перекладом).

Позивачем також було додано митного органу виправлений висновок експерта № 20- 02/03-2024 від 04.03.2024, а також лист від ТОВ «Одеський аукціонний центр» № 04/03/2024 від 04.03.2024, в якому повідомлено, що у висновку експерта № 20- 02/03-2024 експертом була зроблена технічна помилка щодо опису, вартості та власних характеристик товару і що слід вважати правильним.

Відповідачем направлено повідомлення позивачу № 448480, в якому зазначено: «На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення фактурної вартості товару 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) ; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Позивачем 05.03.2024 надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких зазначено:

- у відповіді № 05/03/24-24 - щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - Пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу № OPTI20231230 від 30.12.2023 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом Постачальника № OPTI20231230-2 від 30.12.2023 року.

Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст.53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-25 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - Пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа.

В свою чергу, ст. 5 Контракту № OCL20231206 від 06.12.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч.3 ст.53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається.

- у відповіді № 05/03/24-26 - щодо ліцензійного чи авторського договору покупця - Пунктом 5 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, та лише у випадку наявності такого документа. Ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» таких договорів не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-27 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - Пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа.

Вказано, що прайс-лист № OPTIMAL20231207 від 07.12.2023 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією № 24UA807200003609U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 05/03/24-28 - щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом - Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках можу витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа.

Вказано, що декларацію №24ROCT190000119607 від 22.02.2024 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією № 24UA807200003609U3 та вже знаходиться у відповідача. 01.01.1988 було прийнято Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, до якої також приєдналася держава Україна. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Європейським економічним співтовариством та країн ЄАВТ, зокрема, шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (ЄАД), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту, застосованого у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів (ст. 1 Конвенції). Тобто, Конвенцією від 01.01.1988 спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами-учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається.

- у відповіді № 05/03/24-29 - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.

Вказано, що висновок експерта №20-02/03-2024 від 04.03.2024 подано до митної декларації №24UA807200003609U3 та вже знаходиться у відповідача.

- у відповіді № 05/03/24-30 - щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Митним органом 06.03.2024 направлено повідомлення № 448682, що “згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/ подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 3,97 $/кг.”

Харківською митницею 06.03.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000191/2 (копія рішення надається у додатках), в якому вказано наступне: «… Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром;

- документ прайс лист OPTIMAL20231207, під кодом « 3014» не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, наданий до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Опціон Плюс" контракт №OCL20231206 від 06.12.2023 та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- відсутні транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в місце призначення, рахунки завантаження-розвантаження контейнера/товару тощо;

- декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- відсутня митна декларація країни відправлення;

- CMR №3004 не зазначено: гр, 4 «дата навантаження», гр.23 підпис перевозчика;

- декларантом не надана митна декларація країни відправлення;

- відповідно до листа від 30.12.2023 №OPTI20231230-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №OPTI20231230 від 30.12.2023 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно розвантажувальні роботи що не логічно у зв'язку із складною логістикою постачання та можливо не включені всі складові до розрахунки митної вартості;

- відповідно до листа від 30.12.2023 №OPTI20231230-2 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від китайського контрактоутримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоутримувача, що потребує додаткових витрат;

- відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту від 07.01.2024 №143350772828

- відсутній транспортний договір з EVERGREEN LINE щодо морського перевезення згідно коносаменту від 07.01.2024 №143350772828;

- відсутній договір з перевізником, що зазначений у CMR від 22.02.2024 №7992, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97 $/кг.

У зв'язку з винесенням Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000223 від 06.03.2024 та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200003778U3, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 686 590,94 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.4 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Судом при розгляді даної справи встановлено, що при ухваленні спірного рішення митний орган посилався на те, що надані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності. Проте, відповідач не вказав яким чином зазначене впливає на правильність визначення митної вартості.

Розглядаючи доводи заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог, наведені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Стосовно доводів відповідача про спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР, та наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленої позивачем, не є підставою для витребування додаткових документів та для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом виходячи з наступного.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав за ч. 3 ст. 53 МК України може витребувати у декларанта додаткові документи.

Аналізуючи посилання відповідача на неактуальні висновки суду касаційної інстанції, як підстави обґрунтування аргументів митного органу, залишається поза увагою суду, адже само по собі спрацювання профілів ризиків (без належної перевірки вже наданих позивачем відповідачу документів, без зазначення відповідачем конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причин неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів, а також обґрунтувань необхідності перевірки сумнівних відомостей та зазначення документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності) не вказує на обґрунтованість сумнівів відповідача для витребування додаткових документів та не є підставою для коригування митної вартості товарів, визначеної позивачем.

Отже, виходячи з положень ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару декларант надає необхідні та наявні у нього документи, передбачені ч. 2 цієї статті, і виключно у випадку наявності у поданих документах розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, надає документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

Принагідно суд зазначає, що у рішеннях митний орган не вказав конкретні обґрунтовані обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, Рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Відповідачем у Рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 55 МК України.

Митним органом у відзиві зазначено: «Підстави обрання другорядних методів визначення митної вартості, джерела та інша необхідна інформація зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.»

Проте суд зазначає, що у Рішеннях щодо митних декларацій жодних обґрунтованих підстав не зазначено, а джерела інформації зазначено посиланням на номери та дати інших митних декларацій, що не є належним та достатнім обґрунтуванням здійсненого коригування.

Принагідно суд звертає увагу на висновок зроблений Постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 810/2875/16, а також у Постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.

Стосовно доводів відповідача щодо повноти поданих документів суд зазначає, наступне.

Митним органом у відзиві на позовну заяву зазначено щодо всіх митних декларацій: «Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:».

Статтею 5 Контракту № OCL20231206 від 06.12.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).

Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунками-фактурою (інвойсами) інвойси № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 та №OPTI20231230 від 30.12.2023 року передоплату не визначено.

Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» банківських платіжних документів не вимагається.

Витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст. 3 Контракту, інвойсами № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 та №OPTI20231230 від 30.12.2023, в яких визначено умову поставки CPT (доставку сплачує продавець) та ін. Тому подання документів за цим пунктом від позивача не вимагається.

Незважаючи на це, на підтвердження правильності визначення митної вартості позивачем, митному органу надалися автотранспортні накладні (Road consignment note) № 8877 від 22.02.2024, № 7992 від 22.02.2024 та коносаменти № 143300646781 від 07.01.2024, № 143350772828 від 07.01.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсам № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 та №OPTI20231230 від 30.12.2023 ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника №OPTI20231230/2-3 від 30.12.2023, №OPTI20231230-3 від 30.12.2023 та листами ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №02/15-10 від 15.02.2024, №02/15-9 від 15.02.2024, а тому необхідність подання документів за п. 7 ч.2 ст.53 МК України Позивачем виключається.

Страхування вантажу за всіма інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника № OPTI20231230/2-4 від 30.12.2023, №OPTI20231230-4 від 30.12.2023 та листами ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №02/07-1 від 07.02.2024, №02/01-1 від 01.02.2024, тому необхідність подання документів за п. 8 ч. 2 ст.53 МК України Позивачем виключається.

Стосовно доводів відповідача щодо митної декларації країни відправлення суд зазначає, наступне.

Факт надання та наявності у митного органу декларацій на підтвердження факту експорту товарів № 24ROCT190000118420 від 22.02.2024, №24ROCT190000119607 від 22.02.2024, що були подані разом з митними деклараціями, свідчать винесені Картки відмови.

Крім того надання та наявність у відповідача декларацій на підтвердження факту експорту товарів № 24ROCT190000118420 від 22.02.2024, №24ROCT190000119607 від 22.02.2024, що були подані разом з митними деклараціями, наголошувалось у листах на повідомлення № 05/03/24-20, № 05/03/24- 28 від 05.03.2024.

Проте дана обставина не була взята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митних декларацій, ані під час ознайомлення з відповідями позивача, ані на момент прийняття протиправних Рішень та Карток відмови.

Крім того суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, що підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому ч.3 ст. 53 МК України за її наявності.

Таким чином такі документи не містять і не повинні містити інформацію на підтвердження митної вартості товарів, яку намагався проаналізувати митний орган.

Окреслена позиція знаходить своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18). Дане твердження також висвітлено у постанові ВС від 09.04.2021 року у справі № 804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).

Крім того суд керується висновком Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі №815/2552/16 (провадження № К/9901/45062/18): «Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості».

Принагідно суд зазначає, що у спірних Рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено взагалі таку підставу коригування, як не надання перекладу на українську мову митної декларації країни відправлення або загалом документів, а також Рішення не містять жодної згадки про “необхідність верифікації”, тобто, у Відзиві Відповідач посилається на “нові недоліки”, яких в основу спірних Рішень покладено не було, а тому такі доводи не підлягають аналізу судом.

Стосовно доводів відповідача щодо цінової інформації відносно вартості товару (прайс-листа) суд зазначає, наступне.

Документи як прайс-листи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаро-супровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №810/3667/15 (провадження № К/9901/7943/18).

Крім того суд зазначає, що відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися прайс-листи № OPTIMAL20231207/2 від 07.12.2023, № OPTIMAL20231207 від 07.12.2023.

Прайс-листи містять цінову інформацію, а посилання відповідача на нібито відсутність всіх даних згідно «загальносвітової практики» (яка не підтверджена жодними документами) є необґрунтованим.

Принагідно суд зазначає, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару. Окреслена позиція викладена у постанові 23 жовтня 2020 р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17.

Стосовно доводів відповідача щодо калькуляції собівартості суд зазначає, наступне.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відносно митних декларацій не зазначено взагалі таку підставу коригування, як “неповно визначені назва тканини, зовсім не зрозуміло на яку одиницю виміру здійснювався розрахунок і на яку кількість по кожному артикулу”, тобто, у відзиві відповідач посилається на “нові недоліки”, яких в основу спірних Рішень покладено не було, а тому такі доводи не підлягають аналізу судом.

Стосовно доводів відповідача щодо транспортних витрат суд зазначає, наступне.

Суд зазначає, що у спірних Рішеннях не зазначено таку підставу коригування як: до митної вартості не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару та інші витрати, пов'язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна), тобто, у відзиві митний орган посилається на “нові недоліки”, яких в основу спірних рішень покладено не було, а тому такі доводи не підлягають аналізу судом.

Стосовно доводів відповідача щодо незаконності витребування транспортних/перевізних документів.

Суд констатує, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст. 3 Контракту: “Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010.

У Commercial invoice (рахунках-фактурах) № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 та №OPTI20231230 від 30.12.2023 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.

Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18).

Проте, автотранспортні накладні (CMR № 8877 від 22.02.2024, № 7992 від 22.02.2024), а також і коносаменти № 143300646781 від 07.01.2024, № 143350772828 від 07.01.2024 надавалися та знаходяться у митному органі.

Враховуючи, що витрати на транспортування покладено на продавця, вимога щодо надання транспортних перевізних документів від покупця є законодавчо нелогічним трактуванням з боку митного органу.

Окреслене знаходить відображення у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 0440/5532/18.

Стосовно доводів відповідача щодо не залучення посередницьких послуг суд зазначає, наступне.

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися листи постачальника за Контрактом № OPTI20231230/2-2 від 30.12.2023, № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 з інформацією від постачальника, що у відношення товару відвантаженого по інвойсам №OPTI20231230/2 від 30.12.2023, № OPTI20231230 від 30.12.2023 посередницькі послуги не залучалися.

Відповідно до поданої одночасно з митними деклараціями додаткової угоди № бн від 08.01.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту наступним абзацем: «Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника також можуть бути SHAOXING HUAQI TEXTIL.E CO., LTD (Aдрeca: ROOM 7I8 ZHONGXING TRADING BULLDING NO.39 EAST SHENGLI, ROAD. SHAOXING CITY, ZHEITANG, CHINA)».

Таким чином, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавався як листи постачальника за Контрактом № OPTI20231230/2-2 від 30.12.2023, № OPTI20231230/2 від 30.12.2023 на підтвердження того, що у відношення товару відвантаженого по інвойсам №OPTI20231230/2 від 30.12.2023, № OPTI20231230 від 30.12.2023 посередницькі послуги не залучалися, так і додаткова угода № бн від 08.01.2024 до Контракту на підтвердження того, що вантажовідправниками по Контракту окрім постачальника також можуть бути й інші особи, а тому коригування митної вартості товарів є незаконним, Рішення та Картки відмови підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стосовно доводів відповідача щодо умови поставки, суд зазначає наступне.

На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали у інвойсах №OPTI20231230/2 від 30.12.2023 та №OPTI20231230 від 30.12.2023 умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Коносаменти не є тими документами, що підтверджують умову поставки.

На підтвердження цього факту вже було також надано і CMR № 8877 від 22.02.2024, №7992 від 22.02.2024, в яких чітко вказано всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме: - місцем навантаження товару є Константа, Румунія; - місцем розвантаження є Україна, що узгоджується зі ст. 3 Контракту та інвойсами №OPTI20231230/2 від 30.12.2023 року та №OPTI20231230 від 30.12.2023 року.

Таким чином, Константа, Румунія було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

Принагідно суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 02 липня 2020 року у справі №803/916/17 (адміністративне провадження № К/9901/1137/17): «Водночас, з врахуванням частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів. Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

Стосовно доводів відповідача щодо інвойсу суд зазначає, наступне.

Суд зазначає, що у спірних Рішеннях не зазначено таких “розбіжностей” щодо змісту інвойсів, тобто, у відзиві митного органу, відповідач посилається на “нові недоліки”, яких в основу спірних Рішень покладено не було, а тому такі доводи не підлягають аналізу судом.

Стосовно питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби на користь позивача понесених судових витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 60000 гривень 00 копійок, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання адвокатом позивачу правничої допомоги до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ за №1181320 від 04.04.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською дальністю №1709; договір про надання правової (правничої) допомоги №01/09-23 від 01.09.2023; додаткова угода №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 01.04.2024; платіжна інструкція від 04.04.2024 № 51236 у сумі 60000,00 грн..

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт суд зазначає, що сума надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору.

Тобто, суму надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору та обсягом наданих послуг.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом із тим, послуга як "Ознайомлення та вивчення матеріалів справи, які надані Клієнтом для формування правової позиції - 40 год.; Вивчення судової практики - 8 год.; Підготовка позовної заяви - 46 год.; Оформлення та відправка позовної заяви та додатків до неї - 8 год.;", фактично є складовою послуги із підготовки та складання позовної заяви, а тому окремо не підлягає врахуванню до витрат на правничу допомогу.

Також, послуга як "Ознайомлення з відзивом на позовну заяву - 2 год.;" теж є фактичною складовою послуги підготовки та складання відповіді на відзив на який адвокатом витрачено 8 год., водночас відповідь на відзив поданий за допомогою системи "Електронний суд", що не потребує значного обсягу часу та зусиль для адвоката - людини з вищою юридичною освітою.

Окрім того, зазначення в звіті про надання правничої (правової) допомоги за договором №01/09-23 від 01.09.2023 р. такого виду робіт як відправка позовної заяви та додатків до неї; відправка відповіді на відзив; відправка пояснень; відправка заяв, так само як і відправка заяви про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат та додатків до неї не можуть вважатися наданням правничої допомоги, оскільки не потребують спеціальних знань у галузі права та є суто технічними роботами.

Відстеження руху справи не є складним процесом та таким, який займає велику кількість часу та включає необхідність володіння виключними знаннями.

Крім того, враховуючи проведення по справі лише чотирьох судових засідань, вартість послуги щодо супроводу справи у суді (60000,00 грн.) є явно завищеною.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та додаткових угод, а також і зміст наданих послуг за вищенаведеним звітом з описом наданих послуг з урахуванням позиції, висловленій Європейським судом з прав людини у його рішенні наведеному вище, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 60000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Водночас, судом враховано, що дана справа є складною, враховуючи ціну позову, а спірні правовідносини такими, що вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу первинної документації.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позов задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн..

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 141, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 273, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 44290406) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000189/2 від 06.03.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000222 від 06.03.2024 Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626).

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000191/2 від 06.03.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000223 від 06.03.2024 Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 273, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 44290406) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) сплачений судовий збір у розмірі 25913 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 88 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 273, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 44290406) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.06.2024.

Суддя Ю. О. Супрун

Попередній документ

119719076

Наступний документ

119719078

Інформація про рішення:

№ рішення:	119719077
№ справи:	520/8692/24
Дата рішення:	03.06.2024
Дата публікації:	17.06.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (20.09.2024)
Дата надходження:	05.04.2024
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

01.05.2024 10:00	Харківський окружний адміністративний суд
20.05.2024 11:00	Харківський окружний адміністративний суд
03.06.2024 11:00	Харківський окружний адміністративний суд