Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
13 червня 2024 року № 520/16258/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_3 від 30.05.2024 про відмову у звільненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» в редакції від 04.05.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» в редакції від 04.05.2024
Ухвалою суду від 13.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом; розгляд адміністративної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: заборонити вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або до інших військових частин, формувань (об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, органів управління тощо) до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі наступним особам: командуванню військової частини НОМЕР_2 ; командуванню військової частини НОМЕР_4 ; Головнокомандувачу Збройних Сил України; начальнику Генерального штабу Збройних Сил України; керівнику служби персоналу Міністерства оборони України; всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об'єднання, з'єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що якщо позивача переведуть до іншої військової частини для продовження проходження військової служби під час розгляду цієї справи, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виконати рішення суду буде неможливо та його права не будуть захищені, що в свою чергу не буде сприяти ефективному судовому захисту, як це передбачено ст. 3 КАС України.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно до п положень ч.5 ст.151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов'язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відтак, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Предметом спору у цій справі є рішення Військової частини НОМЕР_2 № 559 від 30.05.2024 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» в редакції від 04.05.2024
Водночас, позивач, подаючи заяву про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або до інших військових частин, формувань (об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, органів управління тощо) до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі наступним особам: командуванню військової частини НОМЕР_2 ; командуванню військової частини НОМЕР_4 ; Головнокомандувачу Збройних Сил України; начальнику Генерального штабу Збройних Сил України; керівнику служби персоналу Міністерства оборони України; всім іншим компетентним особам, які уповноважені вживати заходів щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, формування (об'єднання, з'єднання, частин, підрозділів, органів управління тощо).
Суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії щодо переміщення позивача по службі не відповідає порушеному праву позивача, у зв'язку з яким він звернувся до суду та не може бути застосований в силу вищевказаних положень п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.
Окрім того, позивач не оскаржує у позові дій відповідача щодо переміщення позивача до інших військових частин, військових формувань. Такі рішення не є предметом заявленого спору.
Перевіривши подані позивачем документи, вивчивши доводи зазначені ним у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.
З цих підстав суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
При цьому, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.
Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С.Мороко