12 червня 2024 року м. Рівне №460/8609/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.Є. Махаринця, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю:
-визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену у листі від 23.03.2023 №1700-0202-8/25273 у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за період роботи у зоні відчуження;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 20.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати, виплаченої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з січня 1986 року по грудень 1987 року, виплаченої у Рівненському відділі Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР відповідно до архівної довідки від 11.05.2018 №А-8/12-14 та довідки Рівненського відділу Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР №187, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду за скаргою відповідача було предметом апеляційного розгляду за результатами якого Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2023 року залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначене рішення суду набрало законної сили 25 жовтня 2023 року.
На виконання даного рішення суду 16 листопада 2023 року видано виконавчі листи №1 та №2, стягувачем за якими є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі №460/8609/23 в частині не здійснення з 20.02.2023 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати, виплаченої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з січня 1986 року по грудень 1987 року, виплаченої у Рівненському відділі Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР відповідно до архівної довідки від 11.05.2018 №А-8/12-14 та довідки Рівненського відділу Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР №187, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування» із урахуванням виплачених сум;
-постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі №460/8609/23, починаючи з 20.02.2023 року;
-за результатами розгляду даної заяви установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Враховуючи вимоги ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливе розглянути подану заяву у письмовому провадженні.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 20.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати, виплаченої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з січня 1986 року по грудень 1987 року, виплаченої у Рівненському відділі Робітничого постачання Мінводгоспо УРСР відповідно до архівної довідки від 11.05.2018 №А-8/12-14 та довідки Рівненського відділу Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР №187, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням виплачених сум.
Судом встановлено, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від від 21 липня 2023 року щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 не виконано.
Відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листами від 14.12.2023 року №1700-0212-8/105848 та від 12.03.2024 року №3637-2229/А02/8-1700/24 повідомило, що з 07.07.2017 року позивачу призначена пенсія із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір якої визначено згідно закону. Оскільки пенсія за віком призначається безстроково, а позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то немає підстав для перерахунку пенсії за віком після досягнення пенсійного віку 60 років.
На думку суду, вказана відмова пенсійного органу не відповідає вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон №796-XII), призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 57 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ст.54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (Закон № 1058-IV) встановлювалось, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.ч.1,2 ст.42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 40 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
Отже, застрахована особа має право обирати умови та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII.
Такий правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суд України у постанові від 07.07.2015р. (справа № 21-727а15), постановах Верховного Суду від 25.09.2018р. № 185/3101/17 (2-а/185/253/17), від 03.10.2019р. в адміністративній справі № 676/5258/16-а.
Отже, у позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 3, наявні права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок №1210).
В пп. 4 п.3 Порядку №1210 видно, що обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Частиною 4 ст.15 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Із змісту довідки №187 чітко видно, що позивач дійсно в період з 07 - 15 вересня та з 01 -04 жовтня 1987 року відряджений у розпорядження тресту Поліссяводбуд і знаходився в зоні відчуження в селі Весняне Поліського району Київської області по виконанню робіт пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, за що одержував подвійну оплату в сумі 117карб.
Згідно довідки від 02.11.1992р. №112 ОСОБА_1 перебував в 1987 році з 7 - 15 вересня і з 01 по 04 жовтня в тридцяти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. І дійсно з 1986 по теперішній час обслуговує підприємства на території радіоактивного забруднення, зону гарантованого добровільного відселення.
Також із змісту довідки від 22.10.1992р. №94 видно, що позивач перебував в 1987 році з 7 - 15 вересня і з 01 - 04 жовтня в тридцяти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС. І дійсно з 1986 - 1992 рік обслуговує підприємства на території радіоактивного забруднення, зону гарантованого добровільного відселення.
Архівною довідкою від 11.05.2018р. №А-8/12-14 підтверджується, що ОСОБА_1 працював у Ровенському відділі робітничого постачання Мінводгоспу УРСР та у 1986-1990 йому нараховувалася заробітна плата.
Вищевказані довідки в судовому порядку не визнавались незаконними, недійсними або такими, що видані безпідставно чи з порушенням правил їх видачі.
Отже, з врахуванням волевиявлення ОСОБА_1 відповідного бажання, пенсійний орган зобов'язаний був забезпечити право позивача на перерахунок пенсії відповідно до приписів ч.1 ст.27 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.57 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, пенсійний орган відмовив у проведенні такого перерахунку пенсії ОСОБА_1 з посиланням на різні підстави.
Зокрема, на початку розгляду справи повідомив, що перерахунок пенсії не може буди проведений, оскільки згідно даних пенсійної справи, група інвалідності позивача пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС органами МСЕК не була встановлена. Також довідка про заробітну плату в зоні відчуження відсутня та чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії виходячи із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування». Не виконуючи рішення суду пенсійний фонд повідомив, що оскільки пенсія за віком призначається безстроково, а позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то немає підстав для перерахунку йму пенсії за віком після досягнення пенсійного віку 60 років.
Суд погоджується з з думкою позивача, що така позиція відповідача є суперечлива, оскільки він її систематично змінює.
Суд вважає, що вказана відмова пенсійного органу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки як вже зазначалось, позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом № 796-XII, незалежно від часу призначення пенсії. З урахуванням виявлення відповідного бажання, пенсійний орган зобов'язаний був забезпечити право позивача на перерахунок пенсії відповідно до приписів ч.1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слідує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд вважає, що суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України, він своїми умисними діями не виконує рішення адміністративного суду від 21 липня 2023 року, яке набрало законної сили та перешкоджає його виконанню, за що передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з не виконання рішення суду у визначений відповідачем спосіб є протиправними, такими, що також сприяють тривалому порушенню права власності позивача, яке гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відновлене у судовому порядку.
Отже, заява позивача є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі №460/8609/23 в частині не здійснення з 20.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати, виплаченої за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з січня 1986 року по грудень 1987 року, виплаченої у Рівненському відділі Робітничого постачання Мінводгоспо УРСР відповідно до архівної довідки від 11.05.2018 №А-8/12-14 та довідки Рівненського відділу Робітничого постачання Мінводгоспу УРСР №187, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальне обов'язкове пенсійне страхування» із урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.Є. Махаринець