12 червня 2024 року м. Рівне №460/1315/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оформлену листом від 17.01.2024 №1700-0307-5/3492, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зарахувавши до його спеціального стажу - вислуги років період догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, до шеси років, з 06.07.2016 по 23.08.2023.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії за вислугу років Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовило у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності спеціального стажу. Вказує, що відповідач протиправно не врахував до спеціального стажу період догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, з 06.07.2016 по 23.08.2023, оскільки відсутні докази сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Неврахування періоду догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, з 06.07.2016 по 23.08.2023, що дає право на пенсію за вислугу років, вважає необґрунтованими,
Ухвалою від 09.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років на дату звільнення зі служби. Відтак, підстави для призначення пенсії за вислугу років з врахуванням вислуги, набутої позивачем до моменту звільнення зі служби відсутні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на неї, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
13.11.2023 Західне міжрегіональне управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із поданням про призначення пенсії ОСОБА_1 , до якого долучено заяву про призначення пенсії та всі необхідні документи, що підтверджують відповідне право.
Листом відповідача від 17.01.2024 №1700-0307-5/3492 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років з підстав відсутності мінімального спеціального стажу - вислуги років не менше 25 років. До вислуги років не зарахувало період догляду позивачем за дітьми, які потребували домашнього догляду, з 06.07.2016 по 23.08.2023, оскільки відсутні докази сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років протиправним, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Наданими суду документами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 в період з 06.03.2000 по 11.10.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, яка зараховується до вислуги років для призначення пенсії на умовах Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Так, згідно з наказом про звільнення зі служби від 11.10.2023 №179/ОС-23, та розрахунком вислуги років, загальна вислуга років ОСОБА_1 станом на дату звільнення із органів Державної кримінально-виконавчої служби України складає 25 років 00 місяців 06 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п. 2 Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
13.11.2023 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подало до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років у зв'язку зі звільненням зі служби, що дає право на пенсію за вислугу років, 11.10.2023. Зазначено, що вислуга років для призначення пенсії складає у календарному обчисленні 32 роки 11 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні 32 роки 11 місяців 06 днів.
Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);
2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню).
Із розрахунку вислуги років, долученого до подання про призначення пенсії вбачається, що загальна вислуга років ОСОБА_1 з 09.12.1997 по 03.06.1999 та з 06.03.2000 по 11.10.2023 склала 25 років 00 місяців 28 днів. Аналогічна вислуга років вказана і в наказі про звільнення позивача зі служби.
Разом з тим, відповідач листом від 17.01.2024 №1700-0307-5/3492 повідомив про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з підстав відсутності у нього необхідного мінімального спеціального стажу - 25 років.
Повідомлено, що оскільки період з 06.07.2016 по 23.08.2023 (7 р. 1 м. 17 дн.) - догляду за дітьми, які його потребують, до досягнення ними 6 річного віку, не може бути зараховано до вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років з підстав відсутності доказів сплати за цей період єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. «б» 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Тобто, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ (відповідно до якої позивач звертався із заявою про призначення пенсії та відповідачу надсилалось подання уповноваженого органу) право на пенсію за вислугу років встановлювалось незалежно від віку, страхового стажу та виключно за умови наявності вислуги років не менше 25 років.
А право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ залежить від:
1. Віку не менше 45 років;
2. Наявності загального страхового стажу не менше 25 років;
3. Наявності вислуги років не менше 12 років 6 місяців.
Зважаючи на це, в сукупності наданих документів, позивач, як і його роботодавець, не просили зарахувати період перебування його у відпустці по догляду за дітьми до досягнення 6 річного віку, винятково до вислуги років, яка дає право на призначення цього виду пенсії на умовах п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ .
Так, із наданих відповідачу документів та наказів роботодавця вбачається, що:
-05.07.2013 в позивача народилась донька ОСОБА_2 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 в позивача народився син ОСОБА_3 ;
- в період з 06.07.2017 по 05.07.2018 (наказ від 29.06.2017 №24/ОС-17), з 06.07.2018 по 05.07.2019 (наказ від 08.06.2018 №9/ОС-18), з 06.07.2019 по 23.08.2020 (наказ від 01.07.2019 №9/ОС-19), з 24.08.2020 по 23.08.2021 (наказ від 21.08.2020 №14/ОС-20), з 24.08.2021 по 23.08.2022 (наказ від 20.08.2021 №10/ОС-21), з 24.08.2022 по 23.08.2023 (наказ №13/ОС-22) позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати як батько, який доглядав за дитиною, що потребує домашнього догляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Пенсійним органом як і роботодавцем не заперечується факт перебування позивача з 06.07.2017 по 23.08.2023 у відпустці по догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, але не біль як до досягнення дітьми шестирічного віку.
Щодо твердження відповідача, що до вислуги років такий період догляду не підлягає зарахуванню, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа/роз'яснення Пенсійного фонду України від 25.06.2008 №10842/02-10 «Щодо зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною» далі цитується: «згідно з ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 зараховується до страхового стажу непрацюючій матері чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3 та 6 річного віку.
Починаючи з 01.01.2004 час неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною з 3-х до 6 років не зараховується до страхового стажу.
Щодо обчислення спеціального і пільгового стажу, то до спеціального й пільгового стажу, то до цього стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3- і 6- річного віку (у разі оформлення відповідної відпустки). При цьому, страховий стаж для визначення ромзіру пенсії обчислюється у вищезазначеному порядку (прим. тобто не зараховується до страхового стажу).
Таким чином, найвищим органом Пенсійного фонду надано роз'яснення, що до вислуги років період догляду за дитиною, яка за медичними документами потребувала такого догляду, зараховується до спеціального стажу - вислуги років, але виключно до досягнення дитиною 6 річного віку, що спростовує позицію відповідача та вказує на протиправність відмови у призначенні пенсії.
Тому, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 17.01.2024 №1700-0307-5/3492.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати позивачу до спеціального стажу - вислуги років період догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, до шести років, з 06.07.2016 по 23.08.2023 та повторно розглянути подання про призначення пенсії від 13.11.2023 №4.2/84-23 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Відповідно до частини першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій Головного управління пенсійного фонду в Рівненській області, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю. З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оформлену листом від 17.01.2024 №1700-0307-5/3492, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу - вислуги років період догляду за дітьми, які потребували домашнього догляду, до шести років, з 06.07.2016 по 23.08.2023 та повторно розглянути подання про призначення пенсії від 13.11.2023 №4.2/84-23 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 червня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя У.М. Нор