Справа № 420/17831/24
12 червня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, стосовно невиплати пенсії позивачки з 01.09.2018 року на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк”;
- зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачки після протиправного припинення виплати пенсії 01.03.2024 року, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк” та виплатити всі неотримані пенсійні кошти позивачки з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів.
Перевіривши зміст позовної заяви та додатків суд встановив, що ці правовідносини не підлягають розгляду у позовному провадженні, оскільки виникли на стадії виконання судового рішення в іншій справі.
Так, рішенням Херсонського ОАС від 14.02.2022 року по справі №540/260/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Херсонській області від 10.09.2021 р. № 6382/03-16 про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , направлене листом від 17.09.2021 р. № 2100-03068/45391 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити ОСОБА_1 з вересня 2018 року виплату пенсії за віком.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 року рішення змінено шляхом доповнення змісту резолютивної частини щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів та стягнення моральної шкоди.
На виконання рішення суду 14.02.2022 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком з вересня 2018 року. Суми пенсії виплачуються засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта».
Звертаючись до суду із цим позовом позивачка зазначає, що пенсійний орган рішення суду в частині виплати пенсії фактично не виконав, гроші на картковий рахунок не зараховані. Порядок виплати пенсії через АТ «Укрпошта» ГУ ПФУ в Херсонській області мотивує неподанням позивачкою заяви про виплату пенсії на міжнародний картковий рахунок.
З аналізу викладених у позові обґрунтувань та резолютивної частини рішення у справі №540/260/22 вбачається, що цей спір спрямований на забезпечення належного виконання рішення суду у цій справі в частині виплати поновленої пенсії.
Таким чином, вищенаведеним рішенням правовідносини щодо виплати поновленої з вересня 2018 року пенсії вирішені.
Виходячи з наведеного, цей позов спрямований на захист прав, які позивачка вважає порушеними внаслідок протиправних дій ГУ ПФУ в Херсонській області, вчинених на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року по справі № 540/260/22, яке набрало законної сили 07.07.2023 року.
За приписами ст. 2 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з цим, за правилами ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У тому числі, згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені положення адміністративного процесуального законодавства визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
При цьому, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова судового розгляду.
З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із виконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову щодо спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.
Як установлено зі змісту позову та додатків до нього, цей спір не є новим, оскільки виник на стадії виконання рішення суду, яким, зокрема, зобов'язано пенсійний орган поновити позивачці виплату пенсії з вересня 2018 року.
Відповідачем поновлено виплату пенсії з вересня 2018 року, однак нараховані суми виплачуються засобами поштового зв'язку, а не на картковий рахунок у банківській установі, через що позивачка не може їх отримати.
Отже, правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання судового рішення, а питання, які виникають у зв'язку із виконанням рішення суду в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.
Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
Обставини, які зумовили звернення із цим позовом до суду, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження. Процесуальний закон визначає три способи здійснення судового контролю: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішення суду.
При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм адміністративного процесуального законодавства наведена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №183/3012/16(2-а/183/106/16), від 24.02.2020 року по справі №818/1102/18.
На думку суду, не наведення у судовому рішенні певних етапів його виконання не може нівелювати обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти правомірно, оскільки всі інші дії такого суб'єкта, окрім як поновлення виплати пенсії з встановленої судовим рішенням дати не є і не можуть бути правомірними, є такими що прямо витікають з приписів вищенаведеного законодавства.
Інше тлумачення судового рішення, його зобов'язальної частини та порядку виконання, породжує необхідність повторного звернення до суду в порядку позовного провадження, що і здійснила позивачка у цій справі і тоді такий спір стає безкінечним, якщо не здійснювати заходи судового контролю та ігнорувати свавільну, протиправну поведінку відповідача/боржника при виконанні судового рішення.
Виходячи із того, що спірні правовідносини випливають із порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі, питання про неправомірну бездіяльність суб'єкта владних повноважень під час виконання відповідного судового акта, а також порядок виконання судового рішення підлягають перевірці згідно із вищенаведеними спеціальними правилами адміністративного процесуального законодавства, зокрема, ст. 382, 383 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Із урахуванням того, що між сторонами у справі, у цих спірних правовідносинах, з одних і тих же підстав, ухвалено рішення, яке набрало законної сили, у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись ст. 170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження.
Роз'яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачці.
Копію ухвали направити позивачці.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов