про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3759/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамента поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (вул. Федора Максименка, 21-Б, м. Київ, 04075, код ЄДРПОУ 45013109) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Петренко Ксенію Олександрівну, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 усіх належних сум у день звільнення зі служби в поліції та не нарахуванні грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 30 днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки у кількості 14 календарних днів за кожен рік служби.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що позивача зі служби в органах поліції звільнено 03.07.2023 року.
Натомість до суду позовну заяву подано 06.06.2024.
Представник позивача у заяві про поновлення строку зазначає, що про суми, нараховані та належні до виплати ОСОБА_1 при звільненні відповідач не повідомляв позивача. Відповідного розрахунку позивач не отримував. Вказуює, що про розмір сум нарахованих та виплачених ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням з поліції та про нездійснення деяких нарахувань позивач дізнався з листів ДПОП ОШБ «Лють» від 18.03.2024 року № 1724-2024 та від 04.04.2024 року № 2223-2024. Дізнавшись про порушення своїх прав, позивач направив ГУНП в Кіровоградській області заяву з вимогою усунути порушення його прав, шляхом нарахування та виплати недоплачених сум.
Надаючи правову оцінку доводам зазначеним у поданій заяві, суддя зазначає наступне.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Відтак, суддя відхиляє доводи представника позивача, вказані у заяві про поновлення строку, як необґрунтовані. Оскільки про те, що з позивачем не були проведені усі належні розрахунки при звільнені зі служби в поліції, останній повинен був дізнатись, отримавши наказ про звільнення у якому зазначені усі складові грошового забезпечення, які виплачуються при звільненні.
При цьому, отримання позивачем листів відповідей від ДПОП ОШБ «Лють» від 18.03.2024 року № 1724-2024 та від 04.04.2024 року № 2223-2024 на листи звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після звільнення зі служби в поліції.
Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу (представнику позивача) слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з відповідними позовними вимогами, а також надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК