12 червня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/1306/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 серпня 2018 року по 26 січня 2024 року включно;
- зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2020 року по 18 липня 2022 року включно, з урахуванням істотності частки недоплаченої суми грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) в порівнянні із загальним розміром виплат, належних ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби цивільного захисту - 30 вересня 2020 року;
- зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 липня 2022 року по 25 лютого 2024 року у розмірі грошового забезпечення за шість місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області. 30.09.2020 р. наказом начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 30.09.2020 р. №366 позивача звільнено зі служби у запас Збройних Сил за підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (за станом здоров'я) з виключенням зі списків особового складу кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та зняття з усіх видів забезпечення. Позивач вказує, що при звільненні із ним не був проведений повний розрахунок, оскільки не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 р. у справі №340/3145/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного суду від 16.01.2024 р., зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) зі застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року, і виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених. На виконання вказаного рішення 25.02.2024 р. відповідачем на картковий рахунок позивача було зараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 83 575,23 грн. Позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, а саме: за період до 18.07.2022 р. включно - із застосуванням принципів пропорційності та співмірності та за період з 19.07.2022 р. - в межах шестимісячного строку.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає (а.с.34-40). Відповідач зазначає, що на позивача не поширюються норми Кодексу законів про працю України, оскільки трудові відносини та проходження служби цивільного захисту мають різну правову природу, врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового права. Також відповідач вказує, що на момент звільнення з ОСОБА_1 було повністю проведено розрахунок згідно чинного законодавства. Після ухвалення рішення суду Головним управлінням було здійснено нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року і виплачено додаткові кошти з урахуванням сплачених. Тобто з моменту настання підстав (рішення суду) перерахувати та виплатити відповідні випати позивачу, відповідачем це було здійснено після набрання рішенням суду законної сили та надходженням коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.24-25).
10.04.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.52).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Наказом Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 30.09.2020 р. №366 «Про звільнення особового складу» майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, з правом носіння форменого одягу, виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, знято з усіх видів забезпечення з 30 вересня 2020 року (а.с.11).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 р. у справі №340/3145/23 задоволено позов; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області стосовно індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) зі застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року; зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) зі застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року, і виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених (а.с.53-54).
25.02.2024 р. ГУ ДСНС у Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 р. у справі №340/3145/23 виплачено ОСОБА_1 83 625,23 грн (а.с.32).
Частинами 1, 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із списків особового складу органу (підрозділу) цивільного захисту.
Порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту унормовано розділом ХХVІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 р. №623.
Суд враховує, що зазначеними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок виплати грошового забезпечення за час затримки розрахунку з особою звільненою зі служби цивільного захисту, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України, оскільки загальні норми підлягають застосуванню лише за умови неврегульованості правовідносин нормами спеціального законодавства.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду. наведеною у постанові від 31.10.2019 р. у справі №828/598/17 (провадження №К/9901/23837/18).
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст.117 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 р. №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі за текстом - Закон №2352), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Наведена редакція статті 117 КЗпП України набрала законної сили з 19.07.2022 р.
Однак, стаття 117 КЗпП України діяла і до змін внесених Законом №2352 і Верховний Суд сформував усталену практику у правозастосуванні указаних норм при вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Так, Верховний Суд неодноразово зауважував, що якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.
Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Саме крізь призму указаного підходу Верховного Суду суди попередніх інстанцій і вирішили цей спір.
Проте, Верховний Суд у постановах від 29.01.2024 р. у справі №560/9586/22, від 22.02.2024 р. у справі №560/831/23, від 23.05.2024 р. у справі №560/11616/23 звернув увагу на те, що указаний підхід Великої Палати Верховного Суду до застосування статті 117 КЗпП України в окресленому контексті не відповідає правовому регулюванню, яке належить застосовувати до спірних правовідносин.
З огляду на це Верховний Суд зазначив, що питання про застосування приписів статті 117 КЗпП України у вимірі правовідносин, подібних до тих, які розглядаються в цій справі, не завжди мало однакову правову оцінку суду касаційної інстанції.
Після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15 викладена в ній позиція (зокрема щодо наявності передбачених статтею 117 КЗпП України підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, якщо навіть остаточний розрахунок відбувся на підставі/виконання судового рішення) не піддавалася зміні (відступу) і з нею загалом узгоджується підхід суду апеляційної інстанції в цій справі.
Однак, Верховний Суд наголосив, що правова позиція суду касаційної інстанції першочергово повинна ґрунтуватись на нормативному регулюванні спірних правовідносин, зміна якого може вплинути на те, яким чином її застосовувати до правовідносин, які виникли після цієї зміни.
Як вже зазначалось з 19 липня 2022 року стаття 117 КЗпП України діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352, тому і підхід до правозастосування указаної норми змінився.
Відповідно до статті 117 КЗпП України у чинній її редакції час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає компенсації середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.
Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 р. у справі №761/9584/15 викладено щодо приписів статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2352. Наведений у цій постанові підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки на той час стаття 117 КЗпП України не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні.
Одночасно, з 19 липня 2022 року стаття 117 КЗпП України діє та підлягає застосуванню у редакції, викладеній згідно із Законом №2352.
Тому, спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі умовно варто поділити на 2 частини: до набрання чинності 19 липня 2022 року і після цього.
Період з 01 жовтня 2020 року до 19 липня 2022 року (до набрання чинності Законом №2352) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України, до внесення у неї змін Законом №2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у 6 місяців. До цього періоду, у разі наявності у суду, який розглядає спір, переконання про істотний дисбаланс між сумою коштів, яку прострочив роботодавець і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати може застосувати принцип співмірності і зменшити таку виплату.
Натомість, період з 19 липня 2022 року до 25 лютого 2024 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями. До цього періоду застосовувати практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №761/9584/15 недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.
Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 р. у справі №560/11489/22.
Суд враховує, що затримка розрахунку при звільненні за період з 01.10.2020 р. по 18.07.2022 р. становить 656 днів.
З огляду розрахунок розміру середньомісячного та середньоденного грошового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області сума середньомісячного грошового забезпечення складає 16 359,19 грн, сума середньоденного грошового забезпечення складає 545,31 грн (а.с.61).
Отже, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 01.10.2020 р. по 18.07.2022 р. становить 357 723,36 грн (545,31 грн х 656).
Суд враховує, що статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов'язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Суд бере до уваги, що реалізуючи свої права працівник має діяти добросовісно. При цьому під час захисту прав працівника має бути дотриманий розумний баланс між інтересами такого працівника та роботодавця.
Оскільки відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від розміру простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг такої відповідальності може бути неспівмірним та непропорційним наслідкам порушення.
Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Відповідно до відомостей автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом у справі №340/3145/23 - 23.05.2023 р. (через 2 роки 7 місяців 23 дні після звільнення).
Беручи до уваги, що у період з 01.10.2020 р. по 18.07.2022 р. ОСОБА_1 не вживав жодних заходів задля вирішення питання щодо виплати йому індексації грошового забезпечення, а тому стягнення середнього заробітку за період з 01.10.2020 р. по 18.07.2022 р. у розмірі 357 723,36 грн є очевидно неспівмірним. Зважаючи на те, що позивач упродовж понад два роки не ініціював судове вирішення спору про виплату йому індексації, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за період з 01.10.2020 р. по 18.07.2022 р.
Натомість середній заробіток за період з 19.07.2022 р. до 25.02.2024 р. обмежений шістьма місяцями, а тому становить 98 155,14 грн (16 359,19 грн х 6) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (а.с.1), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.
Відповідачем не надано до суду доказів понесення судових витрат, які б підлягали розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
3. Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 98 155,14 грн (дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять грн 14 коп.).
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 12 червня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ