12 червня 2024 року Справа № 340/6194/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії,
12.06.2023 через систему "Електронний суд" старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Красною А.О. (далі - заявник) подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача доплати у розмірі 212499,78 грн.
КАС України не врегульовано порядок розгляду заяв при недотриманні закону в частині вимог до її подання. Разом із цим, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки ст. 378 КАС України не врегульовано питання вимоги до заяви, з урахуванням приписів ст. 167 КАС України, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію Закону, щодо застосування вимог до позовної заяви, а саме ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI (із змінами та доповненнями).
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.6 п.3 ч.2 ст.4 вказаного Закону, за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, згідно з яким розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень (стаття 7).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI).
Відтак, за подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення заявнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 726,72 грн (908,40 грн х 0,8).
Заявник доказів сплати судового збору не надав.
Відтак, суддя дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку положень КАС України, якими визначено порядок залишення без руху позовних заяв.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 726,72 грн.
Щодо посилання заявника на п.3 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" слід зазначити таке.
Так, за приписами п.3 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Однак, вищевказана норма є загальною, а спеціальною нормою у даному випадку є саме пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", яким і визначаються ставки судового збору при зверненні особи безпосередньо до адміністративного суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку в строку виконання судового рішення, що свідчить про його пріоритетність.
Більше того норма пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" була прийнята пізніше (діє з 01.09.2015), ніж норма п.3 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", на підставі якої судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
При цьому, за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.
Отже, в даному випадку застосовується остання редакція Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя,
Заяву про зміну способу і порядку виконання рішення залишити без руху та повідомити заявника про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки такої заяви протягом п'яти днів з дня отримання (вручення) ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО