13 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10401/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - ГУНП в Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування наказу №1817 від 24.11.2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області".
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він проходив службу в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області. Наказом ГУНП в Кіровоградській області №1817 від 24.11.2023 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Позивач не погоджується з цим наказом та зазначає, що на момент прийняття наказу постанова від 21.11.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП України не набрала законної сили, а факт порушення статті 130 КУпАП України не був доведений у встановленому порядку. Стверджує, що працівники патрульної поліції при складанні постанови та протоколу про вчинення адміністративних правопорушень допустили порушення норм КУпАП, а справи щодо законності притягнення його до адміністративної відповідальності ще розглядаються судами. Тому на момент прийняття спірного наказу підстави для його притягнення його до дисциплінарної відповідальності були відсутні, а наказ виданий передчасно.
Ухвалою судді від 31.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для видання спірного наказу №1817 від 24.11.2023 року слугували висновки службового розслідування, якими встановлено порушення позивачем Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху та Присяги поліцейського, що виразилося у порушенні службової дисципліни, зокрема у відмові від проходження в установленому порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Доводить дотримання процедури проведення службового розслідування та порядку накладення дисциплінарного стягнення. Зазначає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є співмірним із вчиненим ним проступком та враховує його попередню поведінку і ставлення до служби.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року - службу в поліції. У січні 2021 року він призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції взводу превенції Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області.
Позивач 21.11.2023 року після 18:00 год., перебуваючи поза службою, керував автомобілем марки Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
На поліцейську лінію "102" 21.11.2023 року о 18:16 год. надійшло повідомлення про те, що водій вказаного транспортного засобу здійснив проїзд перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора у м. Кропивницькому по вул. Вокзальній та ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Працівники Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, які прибули за викликом 21.11.2023 року о 18:31 год, виявили автомобіль марки Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 за адресою: м. Кропивницький, вул. Юрія Коваленка, 14 (автомобільна мийка самообслуговування 24/7).
Оскільки водій цього транспортного засобу ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), працівники патрульної поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 на місці зупинки транспортного засобу або пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я - КНП "Кіровоградська обласна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради".
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейський патрульної поліції 21.11.2023 року о 19:52 год. склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №610395 за частиною 1 статті 130 КУпАП - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тоді ж поліцейський патрульної поліції виніс стосовно ОСОБА_1 постанову серії ЕАТ №8184210 від 21.11.2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною 2 статті 122 КУпАП - проїзд на заборонний сигнал світлофора. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Наказом ГУНП в Кіровоградській області №1800 від 22.11.2023 року "Про призначення проведення службового розслідування" на підставі рапорту начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області №1334/48-2023 від 22.11.2023 року призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння капітаном поліції ОСОБА_1 , створено дисциплінарну комісії для проведення службового розслідування.
Службове розслідування проведено дисциплінарною комісією у формі письмового провадження.
Позивач у період з 21.11.2023 року по 23.11.2023 року перебував на лікарняному, про що йому видано листок непрацездатності КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Аджамської сільської ради.
Під час проведення службового розслідування позивач на пропозицію уповноваженої особи про надання пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку 22.11.2023 року відмовився від надання таких пояснень.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія склала висновок, який 24.11.2023 року був затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області.
На підставі цього висновку начальник ГУНП в Кіровоградській області видав наказ №1817 від 24.11.2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області", яким за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 2.5, 2.9 "а", 8.7.3 "є" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, підпункту 1 пункту 2.3 розділу ІІ, пункту 5.1 розділу V наказу ГУНП в Кіровоградській області №787 від 01.12.2022 року "Про затвердження правил внутрішнього розпорядку поліцейських головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області", розписки-зобов'язання від 12.07.2023 року про ознайомлення з вимогами листа ГУНП в Кіровоградській області №869/48-2023 від 11.07.2023 року "Про вжиття додаткових заходів, спрямованих на дотримання, поліцейськими ГУНП в Кіровоградській області службової дисципліни та законності", що виразилося у порушенні службової дисципліни, Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху, проїзді на заборонений сигнал світлофора, відмові від проходження в установленому порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, що, як наслідок, призвело до складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, та постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, неінформуванні 21.11.2023 року про своє захворювання працівника кадрового підрозділу, неповідомленні про медичний заклад, де проходить лікування, та орієнтовний термін лікування, до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У зв'язку з відсутністю позивача на службі цей наказ 01.12.2023 року був направлений позивачу поштовим зв'язком на адресу його місця проживання, а 04.12.2023 року був направлений з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку на його телефонний номер.
Згодом наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області (по особовому складу) №2 о/с від 02.01.2024 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 02.01.2024 року.
Між тим, позивач 20.12.2023 року звернувся до суду з цим позовом, не погоджуючись з наказом №1817 від 24.11.2023 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який містить зокрема такі норми:
Стаття 1. Службова дисципліна
1. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
2. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
3. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Розділ III. Дисциплінарне стягнення
Стаття 11. Відповідальність поліцейського
1. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
2. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
3. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Стаття 12. Дисциплінарний проступок
1. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13. Дисциплінарне стягнення та його види
1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
5. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Стаття 14. Службове розслідування
1. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
4. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
5. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
7. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
8. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
9. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 15. Дисциплінарні комісії
1. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
15. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Стаття 16. Строки проведення службового розслідування
1. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
2. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
3. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
4. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Стаття 18. Забезпечення поліцейському права на захист
1. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Стаття 19. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
1. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
2. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
3. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
4. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
6. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
7. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
8. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
9. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
10. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
11. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
12. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
13. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
14. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Стаття 20. Повноваження керівників щодо застосування дисциплінарних стягнень
1. Повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
8. Протягом двох місяців з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його скасувати, пом'якшити або застосувати суворіше дисциплінарне стягнення, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
9. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Стаття 21. Строки застосування дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
2. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
3. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Стаття 22. Виконання дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
2. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
3. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
4. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Розділ V. Особливості проведення службового розслідування у період дії воєнного стану
Стаття 26. Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану
1. У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
2. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
3. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
5. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
6. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Стаття 29. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану
1. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
3. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
4. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов'язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 31. Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану
1. Поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
2. Подання поліцейським рапорту про перегляд або скасування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється протягом п'яти днів, але не пізніше видання наказу по особовому складу про виконання такого стягнення.
3. Розгляд рапорту поліцейського здійснюється протягом семи календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування, та прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідь за результатами розгляду рапорту поліцейського надсилається на адресу, в тому числі електронної пошти, вказану поліцейським у рапорті. За наявності в рапорті номера засобу комунікаційного зв'язку поліцейського відповідь може бути надіслана на вказаний номер.
4. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд установив, що прийняттю оскаржуваного наказу №1817 від 24.11.2023 року передувало проведення службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_1 , у тому числі керування 21.11.2023 року з ознаками алкогольного сп'яніння транспортним засобом.
У ході службового розслідування дисциплінарна комісія, одержавши пояснення від учасників та очевидців події, яка мала місце 21.11.2023 року, дослідивши адміністративні матеріали, відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, відеозаписи з автомобільного відеореєстратора, відеозаписи із камер зовнішнього відеоспостереження "Безпечене місто" та інші документи, установила, що позивач, який керував автомобілем марки "Chevrolet Lacetti" д.н.з. НОМЕР_2 та мав при цьому ознаки алкогольного сп'яніння, на неодноразові вимоги поліцейських патрульної поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що складено протокол про адміністративне правопорушення.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія, врахувавши вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пунктами 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом частин 1, 2, 3 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Відповідно до пунктів 2 - 8 цього Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Наказом Національної поліції України №507 від 19.07.2022 року "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" зокрема наказано керівникам органів поліції застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами керування транспортними засобами особами в стані (або з ознаками) сп'яніння до винних осіб найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
У позові ОСОБА_1 заперечував вчинення ним порушень правил дорожнього руху та вказував, що на час проведення службового розслідування та видання наказу №1817 від 24.11.2023 року його не було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а матеріали справ про адміністративне правопорушення (протокол, матеріали відеозаписів) складені працівниками патрульної поліції з порушенням закону.
Суд установив, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2024 року в адміністративній справі №404/10661/23 за позовом ОСОБА_1 скасовано постанову поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Бастона С.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №8184210 від 21.11.2023 року, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито. Суд у рішенні прийшов до висновку, що відповідачем по справі не було надано належних доказів в розумінні ст.251 КУпАП на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке виразилось у порушенні п. 8.7.3 "е" ПДР України, а відтак відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваної постанови.
Крім того, постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.05.2024 року у справі №404/10414/23 за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 610395 від 21.11.2023 року закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Суд у постанові вказав, що при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та її захисника. Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов'язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.
Позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть розкрито у постановах від 19.05.2022 року у справі №480/4079/18, від 26.05.2022 року у справі №420/3630/20, від 07.07.2022 року у справі №460/5545/20, від 12.07.2023 року у справі №200/3459/22, від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а, від 29.02.2024 року у справі №420/13121/22, від 09.05.2024 року у справі №420/1491/23 та інших.
В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини у діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.130 КУпАП, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Посада поліцейського покладає на особу певні обмеження, заборони і обов'язки. Запорукою утвердження довіри до органів поліції має бути законослухняна і добропорядна поведінка поліцейського не лише під час виконання професійних обов'язків, але й у повсякденному житті. Зокрема, керування поліцейським транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння може стати предметом посиленої суспільної уваги та негативно вплинути на ставлення громадськості до органів поліції та звання поліцейського.
Суд вважає, що за даних обставин насамперед позивач як працівник поліції та законослухняний громадянин мав бути зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань спростувати припущення поліцейських патрульної поліції про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і пройти огляд відповідно до встановленого порядку, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов'язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу поліцейського. Однак, у подіях, які стали предметом службового розслідування, позивач продемонстрував протилежну поведінку і попри неодноразові вимоги поліцейських патрульної поліції відмовився (свідомо ухилявся) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дисциплінарна комісія у ході службового розслідування зібрала і перевірила матеріали і відомості про обставини, які стали підставою для призначення службового розслідування, повно та об'єктивно дослідила ці обставини, правильно кваліфікувала діяння позивача як порушення службової дисципліни, встановила причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського та дійшла до обґрунтованого висновку про наявність у діянні позивача дисциплінарного проступку.
Суд погоджується з висновками відповідача про те, що вчинені поліцейським ОСОБА_1 дії та його поведінка, що мали місце 21.11.2023 року та виразилися у відмові (ухиленні) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ним як водієм транспортного засобу, щодо якого були підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, містять склад дисциплінарного проступку. Такі дії та поведінка є несумісними з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, дискредитують звання поліцейського, підривають довіру до нього як до носія влади, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, відповідає ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини позивача, враховує його попередню поведінку та ставлення до служби.
Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення в період дії воєнного стану, передбаченого розділами III, V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807.
Оскаржуваний наказ є законним, тому у задоволенні позову про його скасування слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, то підстави для стягнення на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ