12 червня 2024 року м.Київ № 320/25763/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши клопотання про забезпечення позову у межах адміністративного позову ОСОБА_1 до Голосіївського відділу ДВС у м.Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голосіївського відділу ДВС у м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніра Д.А щодо відкриття виконавчого провадження від 22.01.24 №73922516;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесену ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 22.01.24 №73922516.
Як встановлено судом, у пункті 6 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд в порядку забезпечення позову зупинити стягнення у ВП№73922516 згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № ЗАВ 02636183 виданої 30.06.2023.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що в контексті статті 5 КАС України вказана вимога щодо зупинення виконавчого провадження не є вимогою, що розглядається у порядку позовного провадження та таку слід було б розглядати як складову заяви про забезпечення позову.
Водночас, згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Між тим, вимоги до заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 КАС України.
Так, частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, нормами процесуального законодавства встановлено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі (окремою заявою) із зазначенням у ній відповідних реквізитів, предмету позову та обґрунтування вжиття відповідних заходів забезпечення позову, тобто така заява є окремою заявою з процесуальних питань, яка може бути подана в порядку, передбаченому спеціальними нормами КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що положеннями статті 160 КАС України, якою визначено вимоги до позовної заяви, не передбачено можливість заявляти вимоги щодо забезпечення позову.
Водночас, в порушення вимог частини першої статті 152 КАС України клопотання (заяву) ОСОБА_1 про зупинення стягнення у ВП№73922516 згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № ЗАВ 02636183 виданої 30.06.2023, не подано окремо від позовної заяви в письмовій формі та (відповідно) вона не містить усіх встановлених даною нормою КАС України реквізитів.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. В матеріалах позовної заяви такі документи відсутні.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не додержано вимог статті 152 КАС України при поданні заяви про забезпечення позову, то така підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд роз'яснює позивачу, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248 КАС України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення у ВП№73922516 згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № ЗАВ 02636183, виданої 30.06.2023, - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання ( ч.2 ст.256 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Лисенко В.І.