про повернення позовної заяви
12 червня 2024 року Київ № 320/25651/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Відповідно до прохальної частини позову позивач просив суд:
- «визнати, що Кабінет Міністрів свідомо порушив Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних повноважень Кабінету Міністрів України у сфері соціальної політики належить, зокрема, забезпечення проведення державної соціальної політики, вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян та свідомо порушив присягу і знехтував міжнародні зобов'язання держави;
- визнати противоправну та скасувати антисоціальну Постанову №754 Кабінету Міністрів від 21.07.2023 р. Надана разова грошова допомога до Дня Незалежності України не може бути менше 8 мінімальних пенсій. Неадекватні дії Кабінету Міністрів привели до антисоціального геноциду та мародерства над інвалідами війни;
- зобов'язати Кабінет Міністрів виконати рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р., у якому зазначено, нарахування разової грошової допомоги 8 мінімальних пенсій інваліду війни ІІ групи, привести розрахунок до вимог законодавства та вимог у Рішенні Конституційного Суду України та міжнародних зобов'язань держави (що зупинить антисоціальний геноцид та мародерство у європейській державі) над інвалідами війни;
- визнати протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ОСОБА_1 згідно Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. вісім мінімальних пенсій інваліду війни ІІ групи. Зменшили суму нарахування одноразової грошової допомоги до дня Незалежності України, яка не відповідає вимогам у Рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2023 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплачувати законно нараховану грошову допомогу до дня Незалежності України 2023 р. ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 та виплатити недоплачену суму 13844,00 грн.».
Під час вирішенні питання щодо відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.
Позовна заява ОСОБА_1 у частині обґрунтування позовних вимог містить образливі висловлювання, які дискредитують органи Кабінет Міністрів України та його посадових осіб.
Суд констатує, що позивач, використовуючи у позовній заяві слова, спрямовані на образу, зокрема, Кабінету Міністрів України, зловжив правом на подання позовної заяви, використав відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу).
Відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За змістом частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їхнім представникам і суду не можуть використовуватись ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 предметом перевірки за його позовом визначив, зокрема, незаконність прийнятої Кабінетом Міністрів України постанови від 21.07.2023 № 754 та зазначив таке: «…про навмисне порушення Кабінетом Міністрів України Закону України «Про Кабінет Міністрі України»…про визнання незаконно створеного саботажу, свавілля та неадекватні дії Кабінету Міністрів - третій рік підряд свідомо, антисоціальний відповідач брутально знехтував рішення Конституційного Суду України, який у час воєнного стану свідомо довготривало творить потужну внутрішню дестабілізацію та розжигають ненависть до держави розколюють суспільство на угоду Путіну, збивають Україну з наміченого курсу та про створення неадекватного юридичного колапсу свавілля Відповідачем, що призвело до мародерства та до дискримінації над інвалідом війни та Відповідач свідомо скорочує життя Позивача про довготривале зловживання своїми службовими повноваженнями - злочинна бездіяльність під час воєнного стану створили якийсь антисоціальний геноцид та якийсь неадекватний Кабінет Міністрів, навмисно створили неадекватний юридичний колапс, брутальний правовий хаос-вакханалію, завдяки, що у відповідача процвітає відчуття безкарності… Зауважую суд…, що Кабінет Міністрів України свідомо…творить мародерство та антисоціальний геноцид над інвалідами війни та над інвалідами війни, котрі приходять з довготривалої війни…».
При цьому, обґрунтування вимог позивача зводиться лише до образливих тверджень на адресу Кабінету Міністрів України, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, а тому розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами.
Учасник справи повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватись від надання особистісних характеристик і оцінок.
Дії учасника справи мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується, як зловживання правом на подання заяви.
Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 Кодексу).
Суд уважає, що з огляду на викладене позивач порушив обов'язок щодо етичної поведінки у відносинах із судом та учасниками справи.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19), а також в ухвалі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 939/1273/22.
Керуючись статтями 45, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.