13 червня 2024 року Справа № 280/3136/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області у врахуванні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок № 720-22/56 від 18.07.2023, № 720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перевести та виплатити ОСОБА_1 з 18.07.2023 року пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 № 3723-ХН в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках № 720-22/56 від 18.07.2023, № 720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 19.04.2024 внесено виправлення до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження від 15.04.2024 по справі №280/3136/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/7268/23 позивачу з 18.07.2023 призначено пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ. Однак, відповідачем під час обчислення розміру пенсії позивача не було взято до уваги суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках № 720-22/56 від 18.07.2023, № 720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби, оскільки перерахунок пенсії позивача з їх урахуванням, на думку позивача, є недоцільним. Позивач не погоджується із відмовою відповідача та вважає її такою, що порушує його право на одержання пенсії у належному розмірі. За таких обставин вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
15.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22931), в якому останній зазначає, що До заяви ОСОБА_2 надав трудову книжку згідно якої він працював на посадах державної служби: з 21.09.1993 по 21.03.1996; з 01.06.2013 по 31.12.2013; з 05.12.2019 по 30.06.2020; з 01.07.2021 по 31.05.2023. Станом на 01.05.2016 року стаж на посадах державної служби складає 3 роки, 06 місяців, 01 день, стаж роботи в митній службі на посадах, на яких були присвоєні персональні звання, згідно Закону України "Про державну службу" не зараховуються до стажу державної служби, що не дає права на перерахунок. Позивачу проведено перерахунок в частині звільнення, перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" немає підстав. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
17.05.2024 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення щодо суті спору (вх. №23415), в яких зазначено, що відповідач, відмовляючи у застосуванні довідок про заробітну плату при перерахунку пенсії позивача у відповідності до норм Закону України «Про державну службу», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Судом встановлено, що 18.07.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 27.07.2023 №30593/03-16, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію, відповідно до Закону України “Про державну службу”, з посиланням на те, що станом на 01.05.2016 стаж на посадах державної служби складає 3 роки 06 місяців 01 день, стаж роботи в митній службі на посадах, на яких були присвоєні персональні звання, згідно Закону №889 не зараховуються до стажу державної служби, що не дає права на перерахунок.
Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ПФУ в Київській області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №280/7268/23, яке набрало законної сили 31 січня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перевести ОСОБА_1 з 18.07.2023 на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
В задоволенні решти вимог відмовлено, у зв'язку із їх передчасністю.
На звернення позивача із заявою щодо пенсійного забезпечення, листом третьої особи від 04.03.2024 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та вказано про недоцільність такого перерахунку.
Не погодившись із відмовою у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII).
Згідно із пунктом 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, вказаний Закон набрав чинності з 1 травня 2016 року.
Статтею 90 Закону № 889-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII (далі-Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пунктів 8, 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами 1, 9 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як зазначалось раніше, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/7268/23 відповідача зобов'язано призначити ОСОБА_1 з 18.07.2023 на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
З огляду на той факт, що задовольняючи позов ОСОБА_1 в адміністративній справі № 280/7268/23 суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання пенсії за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ, позивач з урахуванням положень вказаного закону має право на призначення пенсії у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням наданих позивачем довідок.
Жодних зауважень до змісту та форми наданих позивачем довідок оскаржувана відмова у здійсненні перерахунку пенсії не містить.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачена така відмова у перерахунку пенсії як недоцільність.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що обчислення розміру пенсійних виплат позивача за пенсією за віком державного службовця необхідно було здійснювати з 18.07.2023 (дати призначення) у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням наданих позивачем довідок.
Так, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне: визнати протиправною відмову у врахуванні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок №720-22/56 від 18.07.2023, №720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 18.07.2023 пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках №720-22/56 від 18.07.2023, №720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби, із урахуванням проведених виплат.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову у врахуванні при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок №720-22/56 від 18.07.2023, №720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 18.07.2023 пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках №720-22/56 від 18.07.2023, №720-22/57 від 18.07.2023, виданих Запорізькою митницею Державної митної служби, із урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двсті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.06.2024.
Суддя А.В. Сіпака