13 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3138/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката - Кресюна Василя Андрійовича до військової частини НОМЕР_1 та Міністерства Оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
01 травня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника адвоката - Кресюна Василя Андрійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ 00034022), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить: "1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не проведення відповідного перерахунку та виплати сум грошового забезпечення, а саме: одноразову виплату у розмірі 50 мінімальних заробітних плати за отримане поранення 05.12.2023 р.; додаткову винагороду у розмірі 100000,00 гривень за участь у бойових діях з 23.11.23 р. та за час лікування по 04.01.2024 р.; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загалі, ні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 23.11.2023 р. і по 30 грудня 2023 р., передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. № 260 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. № 2683/з; грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки в сумі 27017 грн. 05 коп.; одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн. солдату в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 ; 2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити солдату в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 одноразову виплату у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за отримане поранення 05.12.2023 р.; додаткову винагороду у розмірі 100000,00 гривень за участь у бонових діях з 23.11.23 р. та за час лікування по 04.01.2024 р.; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 23.11.2023 р. і по 30 грудня 2023 р.. передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. №2683/з; грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки її сумі 27017 грн.05 коп.; одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн.; 3. Зобов'язати військову частішу НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 подати на розгляд відповідної комісії матеріали щодо встановлення статусу учасника бойових дій солдату в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бонових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористнчній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" від 20.08.2014 № 413; 4. ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 11 ч. 5 ст.160 КАС України письмово підтверджує те, що ним не подано іншого позову до в/ч НОМЕР_1 з тим самим предметом та з них же підстав; 5. Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України ОСОБА_2 надає до суду належним чином завірені копії документів, оригінали яких знаходяться у нього та у відповідача; 6. Солдат ОСОБА_2 був військовослужбовцем, а тому на підставі вимог п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а тому буде проси ти стягнути судовий збір за подачу позову з в/ч НОМЕР_1 ; 7. Розгляд справи прошу суд провести в спрощеному провадженні.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року даний позов було залишено без руху.
14 травня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року було витребовано докази у даній справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу військовій частині НОМЕР_1 у період з 05 березня 2022 року до 04 січня 2024 року. Вказує, що у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості у період з 05 грудня 2023 року по 21 грудня 2023 року перебував на лікуванні однак, за період лікування позивач не отримував додаткову винагороду у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень та одноразової виплати у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за отримане поранення 05 грудня 2023 року. Такі дії позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права, а відтак звернувся за захистом до суду. Разом з тим, вказує, що 04 січня 2024 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Наказом про виключення позивача із списків особового складу частини із було встановлено виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 23.11.2023 р. і по 30 грудня 2023 р.. передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. №2683/з; грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки її сумі 27017 грн.05 коп.; одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн., однак такі йому виплачені не були. Окрім того, позивач зазначає, що згідно зі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", військовослужбовці, які отримали поранення під час війни, мають право па одноразову виплату в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, у зв'язку із чим, просив здійснити відповідачем виплату йому такої виплати за отримане поранення 05 грудня 2023 року.
Від Міністерства Оборони України надійшов відзив на позов, в якому просив виключити Міністерство Оборони України з числа відповідачів, оскільки не є належним відповідачем в даній справі.
Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі було надіслано військової частини НОМЕР_1 з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 15 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 37).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачами у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачами відзиву на позов, як визнання позову.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач, із 05 березня 2022 року на підставі Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року "Про мобілізацію" призваний у Збройні Сили України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_7 № 44 від 06 березня 2022 року призначений на посаду стрільця. ОСОБА_3 було відряджено до в/ч НОМЕР_1 . Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №4 від 23 листопада 2023 року солдата ОСОБА_3 було зараховано до особового складу в/ч НОМЕР_1 . Вказані обставини підтверджуються наявною, у матеріалах справи копією військового квитка позивача (а.с.а.с. 7-9).
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11 лютого 2024 року № 1112, підтверджується, відповідно до Бойового розпорядження командира 33 омбр №371 дск від 01 грудня 2023 року та Бойового розпорядження командира 33 омбр №32138 дск від 04 грудня 2023 року стрілець снайпер механізованого відділення взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 в період з 02 грудня 2023 року по 05 грудня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Роботине, Пологівського району, Запорізької області та внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення: Мінно вибухову травму. Закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Лікворно-гіпертензивний, вестибуло-атактичний синдроми. Акубаротравма, гостра лівобічна сенсоневральна приглухуватість. Вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин лівого колінного суглобу (а.с. 14).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 25429, у період із 06 грудня 2023 року по 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні №1 КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР Запорізької обласної ради (а.с. 11).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 25429, у період із 11 грудня 2023 року по 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні КНП "Міська лікарня №7" ЗМР (а.с. 12).
04 січня 2024 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 4 солдата ОСОБА_1 , відповідно до статі 26 частити 4 пункту 2 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" звільненого наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) № 1-РС від 01 січня 2024 року з військової служби у запас за підпунктом "г" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 15).
Як вбачається із вказаного наказу позивачу було встановлено виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 01 грудня по 30 грудня 2023 р., передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. №2683/з. Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 р. не отримував. Щорічну основну відпуску за 2022 р. не використовував, за 2023 р. використовувалася терміном на 15 діб, за 2024 р. не використовувалася, виплатити грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки в сумі 27017 грн.05 коп. Відпустка за сімейними обставинами за 2023 роки не використовувалася. Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 10.10.2014 р. № 460 (зі змінами), виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з Приватбанку за період з 15 грудня 2023 року по 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 була виплачена заробітна плата (грошове забезпечення), а саме: - 15 грудня 2023 року у сумі 5453.09 грн; 27 грудня 2023 року у сумі 5982.59 грн;- 17 січня 2024 року у сумі 7481,44 грн; 17 січня 2024 року у сумі 7473 грн; 26 січня 2024 року у сумі 10660.78 грн; 14 лютого 2024 року у сумі 46970.50 грн; 24 лютого 2024 року у сумі 2859.68 грн. - 13 березня 2024 року у сумі 21692.95 грн. всього на суму 108574,03 грн (а.с. 16).
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в/ч НОМЕР_1 № 986 від 11 січня 2024 року, підтверджується, що ОСОБА_1 , 05 грудня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області отримав поранення: Мінно вибухову травму. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Лікворногіпертензивний, вестибуло-атактичний синдроми. Акубаротравма, гостра лівобічна сенсоневральна приглухуватість. Вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин лівого колінного суглобу (а.с. 13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із статтею 9 пунктом 1 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно із статтею 10-1 пункту 11 Закону України №2011-ХІІ у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Згідно із пунктом 8.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає обстеженню військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 6.35. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів.
За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов'язків або у відпустці за станом здоров'я повинна бути реалізована негайно.
У разі тимчасової втрати працездатності військовослужбовцям не нараховують допомогу за лікарняними, а зберігають грошове забезпечення та виплачують додаткову винагороду на час воєнного стану.
Військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачують грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов'язків: у зв'язку з хворобою та перебуванні на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я).
На час воєнного стану включають до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тисяч гривень, військовослужбовців ЗСУ, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. До цього періоду включають і час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за час їхнього лікування здійснюється відповідно до розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (надалі Порядок № 260).
Відповідно до розділу І пункт 9 Порядку № 260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами здійснюється за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше ніж чотири місяці з дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) та рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах.
Відповідно до пункту 14 розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168, станом на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1-1 Постанови №168, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1-2 Постанови №168 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 21 Постанови № 168 встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 11 і І2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Пункт 10 розділу XXXIV Порядку №260 визначає що, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В той же час у пункті 11 розділу XXXIV Порядку №260 зазначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пункт 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначає, що керівниками військово- лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/3/29 на виконання вимог Постанови КМУ №168 оновлено умови та порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 30000 та 100000 грн. за період участі в бойових діях, а також військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відтак, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100000 грн., у зв'язку з пораненням обов'язковим є встановлення таких обставин, як: отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; наявність довідки про отримання травми із зазначенням інформації про травму (дату отримання, вид, характер і локацію травми), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; наказ командира військової частини щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. на підставі довідки про отримання травми.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11 лютого 2024 року № 1112, підтверджується, відповідно до Бойового розпорядження командира 33 омбр №371 дск від 01 грудня 2023 року та Бойового розпорядження командира 33 омбр №32138 дск від 04 грудня 2023 року стрілець снайпер механізованого відділення взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 в період з 02 грудня 2023 року по 05 грудня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Роботине, Пологівського району, Запорізької області та внаслідок артилерійського обстрілу отримав поранення: Мінно вибухову травму. Закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Лікворно-гіпертензивний, вестибуло-атактичний синдроми. Акубаротравма, гостра лівобічна сенсоневральна приглухуватість. Вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин лівого колінного суглобу (а.с. 14).
Таким чином, судом встановлено, що позивач в період з 02 грудня 2023 року по 05 грудня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, при цьому, як підтверджено випискою з особового рахунку додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах виплачена не була.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 25429, у період із 06 грудня 2023 року по 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні №1 КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР Запорізької обласної ради (а.с. 11).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 25429, у період із 11 грудня 2023 року по 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні КНП "Міська лікарня №7" ЗМР (а.с. 12).
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в/ч НОМЕР_1 № 986 від 11 січня 2024 року, підтверджується, що ОСОБА_1 , 05 грудня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Роботине Запорізької області отримав поранення: Мінно вибухову травму. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Лікворногіпертензивний, вестибуло-атактичний синдроми. Акубаротравма, гостра лівобічна сенсоневральна приглухуватість. Вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин лівого колінного суглобу (а.с. 13).
Отже, враховуючи все вище наведене, а також те, що у разі втрати працездатності за військовослужбовцям зберігається грошове забезпечення, то за час перебування позивача на лікуванні в лікарняних закладах та за час відпустки по хворобі, йому повинно бути нараховано та виплачено грошове забезпечення та додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень (щомісячно) відповідно до Постанови № 168.
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з Приватбанку за період з 15 грудня 2023 року по 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 була виплачена заробітна плата (грошове забезпечення), а саме: - 15 грудня 2023 року у сумі 5453.09 грн; 27 грудня 2023 року у сумі 5982.59 грн;- 17 січня 2024 року у сумі 7481,44 грн; 17 січня 2024 року у сумі 7473 грн; 26 січня 2024 року у сумі 10660.78 грн; 14 лютого 2024 року у сумі 46970.50 грн; 24 лютого 2024 року у сумі 2859.68 грн. - 13 березня 2024 року у сумі 21692.95 грн. всього на суму 108574,03 грн (а.с. 16).
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за спірні періоди, а відтак належним способом захисту в даному випадку є саме зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди Постановою №168 від 28.02.2022, за періоди з 02 грудня 2023 року по 05 грудня 2023 року, та з 11 грудня 2023 року по 21 грудня 2023 року з 06 грудня 2023 року по 11 грудня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не надано доказів перебування в період з 22 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку із отриманим пораненням або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Відтак відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за вказані періоди.
Разом з тим, судом встановлено, що на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 4 від 04 січня 2024 року солдата ОСОБА_1 , відповідно до статі 26 частити 4 пункту 2 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" звільненого наказом командира в/ НОМЕР_8 (по особовому складу) № 1-РС від 01 січня 2024 року з військової служби у запас за підпунктом "г" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 15).
Як вбачається із вказаного наказу позивачу було встановлено виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 01 грудня по 30 грудня 2023 р., передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. №2683/з. Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 р. не отримував. Щорічну основну відпуску за 2022 р. не використовував, за 2023 р. використовувалася терміном на 15 діб, за 2024 р. не використовувалася, виплатити грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки в сумі 27017 грн.05 коп. Відпустка за сімейними обставинами за 2023 роки не використовувалася. Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 10.10.2014 р. № 460 (зі змінами), виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з Приватбанку за період з 15 грудня 2023 року по 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 була виплачена заробітна плата (грошове забезпечення), а саме: - 15 грудня 2023 року у сумі 5453.09 грн; 27 грудня 2023 року у сумі 5982.59 грн;- 17 січня 2024 року у сумі 7481,44 грн; 17 січня 2024 року у сумі 7473 грн; 26 січня 2024 року у сумі 10660.78 грн; 14 лютого 2024 року у сумі 46970.50 грн; 24 лютого 2024 року у сумі 2859.68 грн. - 13 березня 2024 року у сумі 21692.95 грн. всього на суму 108574,03 грн (а.с. 16).
Таким чином, судом встановлено, що позивачеві не було нараховано та виплаченою суми надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 01 грудня по 30 грудня 2023 року, передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з; грошової компенсації за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки в сумі 27017,05 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн.
Суд зауважує, що в даній справі не оспорюється право позивача на вищевказані виплати, оскільки такі самостійно зазначені відповідачем у наказі про звільнення позивача зі служби, а відтак суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині нарахування та виплати всіх належних позивачеві сум грошового забезпечення, що зазначені у наказі № 4 від 04 січня 2024 року задовольнити.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання військову частішу НОМЕР_1 подати на розгляд відповідної комісії матеріали щодо встановлення статусу учасника бойових дій.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до статті 6 частини 1 пункту 19 Закону, учасниками бойових дій визнаються 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Особи, зазначені в абзаці 1 цього пункту, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб'єкта звернення. У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит комісія з питань розгляду матеріалів про надання статусу учасника бойових дій приймає рішення про надання відповідного статусу.
Процедура реалізації статті 6 частини 1 пункту 19 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" врегульована Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок № 413).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 6 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах 2 і 3 пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
Особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
Згідно із пунктом 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача із заявою про подання на розгляд комісії матеріали щодо встановлення статусу учасника бойових дій, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.
При цьому, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у поданні на розгляд комісії матеріали щодо встановлення статусу учасника бойових дій.
З огляду на те, що у цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про подання на розгляд комісії матеріали щодо встановлення статусу учасника бойових дій, а відповідач не відмовляв позивачу, тому право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач вказує, що згідно зі Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", військовослужбовці, які отримали поранення під час війни, мають право на одноразову виплату в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, у зв'язку із чим, просив здійснити відповідачем виплату йому такої виплати за отримане поранення 05 грудня 2023 року.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до статті 18 частини 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
За наслідками розгляду даної справи, судом не було встановлено, що позивач має статус ветерана війни, а відтак суд позбавлений можливості встановити чи поширюються на позивача пільги встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на який посилається позивач у позові, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині нарахування одноразової виплати в розмірі 50 мінімальних заробітних плат за отримане поранення 05 грудня 2023 рок необхідно відмовити.
Разом з тим, оскільки судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військові частині НОМЕР_1 , а тому позивач не перебував та не перебуває на фінансовому забезпеченні у Міністерстві оборони України, яке не може здійснювати перерахунок грошового забезпечення позивача, а відтак у задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України необхідно відмовити.
За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника адвоката - Кресюна Василя Андрійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з 02 грудня 2023 року по 05 грудня 2023 року, з 11 грудня 2023 року по 21 грудня 2023 року та з 06 грудня 2023 року по 11 грудня 2023 року, додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розмірі 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 535% від посадового окладу з 01 грудня по 30 грудня 2023 року, передбачені наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 р. №260 та доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, грошову компенсацію за 38 діб невикористаної щорічної основної відпуски за 2022, 2023 роки в сумі 27017,05 грн та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 84% місячного грошового забезпечення, а саме 17916,57 грн, з урахуванням виплачений сум.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко