про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду
12 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/10962/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши питання про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2024 №460 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне передати її на розгляд іншого адміністративного суду, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовна заява подана до Житомирського окружного адміністративного суду без дотримання правил предметної підсудності у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до п.3 ч.1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Водночас, ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Пунктом 1 частини 1 вказаної статті Кодексу передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як зазначалось, позивачем оскаржується постанова від 31.05.2024 №460 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Оглянувши та проаналізувавши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали суд встановив, що предметом спору у межах поданого позову є правовідносини, що випливають з оскарження дій та рішення суб'єкта владних повноважень з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в порядку визначеному нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Отже, враховуючи предмет спору, зазначена справа не підсудна Житомирському окружному адміністративному суду і повинна розглядатись місцевим загальним судом, як адміністративним судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відтак, як вбачається з викладеного, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду без дотримання правил предметної підсудності.
При зазначених вище обставинах, враховуючи, що спір виник з приводу оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, Житомирський окружний адміністративний суд не є "встановленим законом судом" щодо розгляду такого спору.
Враховуючи викладене та з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, встановленого законом, суд дійшов висновку про передачу даної справи на розгляд до Богунського районного суду м.Житомира (Соборна площа, 1, м.Житомир, Житомирська область, 10002).
Керуючись статтями 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Передати адміністративну справу №240/10962/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови на розгляд Богунського районного суду м.Житомира, як адміністративному суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін