(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
11 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/25650/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Романченка Є.Ю., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у первинній редакції), при обчисленні з 29.01.2020 року по день звільнення включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня календарного року, зобов'язання провести перерахунок належних з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, а також одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з служби, обчисливши їх розмір із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з використанням такої розрахункової величини, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня календарного року за період з 29.01.2020 по день звільнення зі служби.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії державної установи "Райківська виправна колонія (№73)" щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 11.07.2022 та належних у вказаних період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов'язано державну установу "Райківська виправна колонія (№73)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.07.2022, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з служби, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
07 травня 2024 року від представника позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити, чи зобов'язано рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року за справою № 240/25650/23 державну установу "Райківська виправна колонія (№ 73)" здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 усіх складових грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) у складі місячного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.07.2022, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з служби, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Оскільки, виконуючи судове рішення, відповідач перерахував позивачу виключно посадовий оклад та оклад за військовим званням, а перерахунок усіх інших складових грошового забезпечення, які обчислюються із посадового окладу і окладу за військове звання, зокрема надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії тощо, не здійснив.
31 травня 2024 року справа повернулася до Житомирського окружного адміністративного суду після перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Розглянувши заяву представника позивача про роз'яснення рішення суду та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Особливості роз'яснення судового рішення врегульовано статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини 1 та 2 зазначеної правової норми за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але не змінюючи при цьому змісту судового рішення, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим як для тих осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не погоджується з мотивацією судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення судового рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Суд зазначає, що порушене позивачем питання заяві про роз'яснення судового рішення не свідчить про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а за своєю суттю є незгодою позивача з діями відповідача.
На переконання суду, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року є чітким і зрозумілим, також у ньому досить ґрунтовно наведено мотиви, за яких суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позову.
Таким чином, суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення яких звернувся позивач, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а за своєю суттю є незгодою такого з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення №240/25650/23, що може бути предметом розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі 240/25650/23.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Ю. Романченко