13 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/32083/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо не зарахування до загального страхового стажу позивача періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та довідки від 06 жовтня 2020 року №10-253/2 про періоди роботи з 1977 по 1998 роки в колгоспі ім. Суворова с. Мокре;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області врахувати до загального страхового стажу позивача призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення до відповідача за її призначенням 25 вересня 2023 року , врахувавши трудову книжку НОМЕР_1 та довідку від 06 жовтня 2020 року №10-253/2.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії.
Ухвалою від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії відсутній; не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідки від 09.10.2020 № Ю-253/2 (ПІБ заявника зазначено не повністю) та періоди трудової діяльності зазначені у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дописана дата народження та дата заповнення (УРСР) календарно не відповідає зразку печатки, якою завірено титульну сторінку (Україна).
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою від 25.09.2023 про призначення пенсії за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 02.10.2023 № 064450008937, в якому зазначено, що у нього відсутній необхідний стаж 20 років (загальний страховий стаж складає 7 років 3 місяці 24 дні); не зараховано періоди трудової діяльності згідно довідки від 09.10.2020 № Ю-253/2 (ПІБ заявника зазначено не повністю) та періоди трудової діяльності зазначені у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дописана дата народження та дата заповнення (УРСР) календарно не відповідає зразку печатки, якою завірено титульну сторінку (Україна); з 08.03.1999 страховий стаж враховано згідно даних реєстру застрахованих осіб ДРЗДСС.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом "Повідомлення про відмову у призначенні пенсії" від 06.10.2023 № 0600-0205-8/106525 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 20 років.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом позову є відмова відповідача позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу період роботи позивача згідно записів трудової книжки від 17.11.1984 НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дописана дата народження та дата заповнення (УРСР) календарно не відповідає зразку печатки, якою завірено титульну сторінку (Україна).
Суд зауважує, що трудова книжка містить всю необхідну інформацію про роботу позивача, а саме про дати прийняття на роботу та звільнення з неї, назви посад, тобто про періоди зайнятості позивача на відповідних роботах, а також про підстави внесення відповідних записів.
Достовірність внесеної інформації підтверджена підписами уповноважених осіб роботодавців, які скріплені печатками підприємств, тому у суду відсутні будь-які підстави для сумніву в достовірності внесених до трудової книжки даних.
Однак, недотримання роботодавцем порядку ведення трудової книжки не може ставитися в провину власнику трудової книжки та позбавляти її права на соціальний захист. Окремі недоліки та неточності, наявні в трудовій книжці, не залежали та не залежать від волевиявлення позивача.
Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 677/277/17 висловлено правову позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд також враховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а.
Суд враховує, що вказані вище недоліки не стали перешкодою для подальшого внесення до трудової книжки відомостей про прийняття позивача на роботу та про звільнення після видання відповідних наказів, тобто визначальних відомостей про факт зайнятості позивача на відповідних роботах у відповідному періоді.
В свою чергу відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Керуючись вище вказаними правовими висновками Верховного Суду, суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, а тому відповідачем безпідставно не зараховано періоди роботи позивача, підтверджені трудовою книжкою від 17.11.1984 НОМЕР_1 , до його страхового стажу.
Крім того суд зауважує, що ім'я, по батькові та прізвище позивача, дата його народження, які зазначені в трудовій книжці та довідці КП "Трудовий архів Баранівського району Житомирської області" №Ю-253/2 від 09.10.2020, повністю збігаються з його ім'ям, по батькові, прізвищем та датою народження за паспортом громадянина України, тому в даному випадку у суду відсутні сумніви щодо приналежності цієї трудової книжки позивачу, що виключає необхідність встановлення факту приналежності цього документа позивачу у судовому порядку.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мав достатній вік (63 роки) та стаж (більше 20 років) для призначення йому пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії і його необхідно зобов'язати призначити пенсію позивачу за віком з 25.09.2023 з урахуванням періодів роботи зазначених в трудовій книжці від 17.11.1984 НОМЕР_1 .
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (536,80 грн з кожного).
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код 42098368) задовольнити.
Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.10.2023 № 064450008937.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 25.09.2023 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці від 17.11.1984 НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк