Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 червня 2024 року Справа№200/1698/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою мамою, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 сержанта, стрільця-снайпера 4 механізованої роти, 2 механізованого батальйону з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за мамою, що підтверджується відповідним медичним висновком медико - соціальної експертної комісії або лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2023 року він був призваний на військову службу під час дії воєнного стану та на теперішній час є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до висновку МСЕК №678024 від 05.05.2022р. підтверджено, що його мати ОСОБА_2 має інвалідність третьої групи довічно. Родинні зв'язки підтверджуються відповідно до свідоцтва про народження (копія додається). Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_3 від 20.12.2023р. згідно якого встановлено: ОСОБА_4 , пенсіонерка, згідно медичного висновку ЛКК №225 від 15.12.2023р. відповідно до віку, стану здоров'я, хвора потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_2 - дочка ОСОБА_5 , пенсіонерка, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ №678024 від 05.05.2022 р. має третю групу інвалідності загального захворювання довічно. ОСОБА_6 часто хворіє та потребує постійного стороннього догляду.
Позивач вказав, що його мати ОСОБА_2 не має інших осіб хто може за нею доглядати. Також відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_2 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 11.09.1985 р. було розірвано шлюб.
Отже, вказує позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 є єдиною особою, який може здійснювати догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , оскільки інших осіб, які могли б здійснювати догляд не має.
Позивач зазначає, що ним було подано рапорт від 28.02.2024 командиру військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 26, частини 4, пункту 2, підпункту «г», абзацу 4, за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я), а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю.
Проте, вказує позивач, у листі від 29.02.2024 № 1796 відповідач відмовив позивачу у задоволенні рапорту з посиланням на те, що згідно висновку МСЕК № 678024 від 05.05.2022 підтверджено, що ОСОБА_9 присвоєно інвалідність 3 групи, тобто висновок медико-соціальної експертної комісії не містить рекомендації про те, що матір потребує стороннього догляду. У зв'язку із чим вказано, що підстави для звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами відсутні.
Військова частина НОМЕР_1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що Постановою КМУ № 413 від 12.06.2013 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби рядового і начальницького складу», передбачено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, як необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Вказує що положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою КМУ № 1317 від 03 грудня 2009 року, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причин, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Підпунктом 1 п. 11 положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
В свою чергу, вказує відповідач, відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОУ від 09.04.2008 року № 189, який зареєстрований в МЮУ 02.06.2021 за № 731/36353, лікарсько-консультативна комісія видає висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.
Таким чином, вказує відповідач, на підставі вище викладеного, вважає, що необхідність постійного стороннього догляду за гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повинно підтверджуватись відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. В той же час, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.
Відповідач наголошує, що позивач до рапорту не долучив висновок медико-соціальної експертної комісії, який би підтверджував необхідність здійснення постійного догляду за його бабусею, що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби.
Отже, вказує відповідач, медичний висновок ЛКК № 255 від 15.12.2023, який виданий Комунальним підприємством «Ківерцівський центр первинної медичної допомоги Ківерцівської міської ради», долучений позивачем до рапорту про звільнення з військової служби, не може бути визнаний документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого позивач підлягає звільненню з військової служби.
Крім того, відповідач відзначив, що зі свого боку підпункт «г» пукту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» містить посилання на таку передумову звільнення з військової служби як «постійний догляд», що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. Постійний сторонній догляд - це догляд, який надається особам з дуже тяжкою інвалідністю, спричиненою професійним захворюванням, каліцтвом або нещасним випадком, що призводить до значного обмеження життєдіяльності, які надзвичайно потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду з боку третьої особи не здатні до обслуговування себе.
Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивачем ні до рапорту, а ні до позовної заяви не додано доказів спорідненості гр. ОСОБА_4 з гр. ОСОБА_10 , що в свою чергу не підтверджує спорідненість Позивача з гр. ОСОБА_4 .
Таким чином, долучений позивачем до рапорту медичний висновок ЛКК № 255 від 15.12.2023 року, неможливо визнати належною підставою для застосування підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» і як результат, звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами, оскільки він не належить до документів, що підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за його бабусею.
На підставі наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В період з 13 травня 2024 року по 07 червня 2024 року суддя Христофоров А.Б. перебував у відпустці.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб який неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду цієї справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 . Позивач є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , вказана обставина сторонами не оспорюється і не спростовується.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї жительки смт. Олика Пахольчук Ольги Олександрівни від 20.12.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована та проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , який складається з трьох кімнат та кухні. Власником квартири є її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 за вищевказаною адресою. ОСОБА_4 , пенсіонерка, згідно медичного висновку ЛКК № 225 від 15.12.2023 року відповідно до віку, стану здоров'я хвора, потребує постійного стороннього догляду. Дочка заявниці ОСОБА_2 , пенсіонерка, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ № 678024 від 05.05.2022 має третю групу інвалідності загального захворювання довічно. ОСОБА_2 часто хворіє та потребує постійного стороннього догляду. Внук заявниці - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 на даний час перебуває в Збройних Силах України, та є єдиною рідною особою, який може здійснювати догляд за своєю бабою ОСОБА_4 та за своєю матір'ю ОСОБА_2 , оскільки інших осіб, які могли б здійснювати догляд за вищевказаними громадянами не встановлено.
Відповідно до медичного висновку ЛКК № 225 від 15.12.2023 року Комунального підприємства «Ківерцівської міської ради» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно віку, стану здоров'я хвора, потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії ААВ № 678024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має третю групу інвалідності (загальне захворювання).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_4 останній народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_10 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 встановлено розірвання 15 червня 2021 року шлюбу між чоловіком ОСОБА_7 та дружиною ОСОБА_10 .
Позивач 29.02.2024 року на ім'я Командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону за вх. № 4667 подав рапорт в якому просив звільнити його з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 26, частини 4, пункту 2, підпункту «г», абзацу 3 за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за хворою матір'ю. До рапорту позивачем було додано: копію паспорту громадянина України НОМЕР_3 , копію картки платника податків, копію акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_3 від 20.12.2023, копію медичного висновку ЛКК № 225 від 15.12.2023, копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААВ № 678024 від 05.05.2022, копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , копію паспорту громадянина України НОМЕР_6 , копію свідоцтва про народження № НОМЕР_4 від 21.10.1983, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 04.01.2024, копію свідоцтва про народження № НОМЕР_7 від 04.01.2024, копію свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_2 від 15.06.2021.
Розглянувши вказаний рапорт позивача, командир військової частини НОМЕР_1 відмовив позивачу у його звільненні з військової служби з підстав поданий до рапорту висновок МСЕК за № 678024 від 05.05.202 року підтверджує, що ОСОБА_11 присвоєно інвалідність ІІІ групи, тобто висновок медико-соціальної експертної комісії не містить рекомендації про те, що матір позивача потребує постійного стороннього догляду. Таким чином підстав для звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами не має.
Вважаючи протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення його з військової служби на підставі поданого ним рапорту протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).
Частинами 1, 2, 4 - 6 статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.
Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною четвертою цієї статті.
При цьому, пунктом першим визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом другим - під час воєнного стану.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
В свою чергу, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві зазначає про те, що 29.02.2024 року на ім'я Командира 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону за вх. № 4667 подав рапорт в якому просив звільнити його з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 26, частини 4, пункту 2, підпункту «г», абзацу 3 за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за хворою матір'ю.
Згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:
2) під час воєнного стану:
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
- у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, позивач зазначає про те, що необхідність такого догляду підтверджена довідкою МСЕК № 678024 від 05.05.2022, яку позивач долучив до рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Зі змісту зазначеної довідки вбачається про те, що ОСОБА_2 має третю групу загального захворювання довічно та актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї жительки смт. Олика Пахольчук Ольги Олександрівни від 20.12.2023 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 часто хворіє та потребує постійного стороннього догляду.
Так, відповідно до абзацу 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема:
- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що стосовно осіб, які є старшими 18 років, відповідні обставини мають бути підтверджені медичним висновком саме медико-соціальної експертної комісії.
Позивач надав довідку медико-соціальної експертної комісії відповідно до якої , ОСОБА_2 має третю групу загального захворювання яка встановлена їй довічно, проте довідку медико-соціальної експертної комісії, якою була би підтверджена необхідність постійного догляду за його матір'ю - не надав, що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби та правомірність залишення рапорту останнього без реалізації.
Крім того, суд відхиляє посилання позивача на акт обстеження матеріально - побутових умов № 1712, як на доказ необхідності постійного догляду за хворою матір'ю, оскільки законодавцем визначений інший порядок підтвердження такого догляду. При цьому суд зазначає, що даний акт встановлює фактичне місце проживання позивача, разом з бабою та матір'ю за однією адресою.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 190 від 04.07.2022 року затверджено форму акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи, з метою призначення житлових субсидій та надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. У випадку позивача, спірні правовідносини не стосуються призначення житлових субсидій та надання щомісячної грошової допомоги особі з інвалідністю, що свідчить про неналежність такого доказу як Акт обстеження матеріально-побутових умов у правовідносинах публічної служби.
Проаналізувавши наведе вище в сукупності в контексті встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що законні підстави для звільнення позивача з військової служби на підставі поданого рапорту з додатками відсутні, а дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що дії відповідача правомірні та узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою мамою, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 сержанта, стрільця-снайпера 4 механізованої роти, 2 механізованого батальйону з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за мамою, що підтверджується відповідним медичним висновком медико - соціальної експертної комісії або лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 10 червня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров