Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 червня 2024 року Справа№200/1756/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
26 березня 2024 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо незаконного зменшення основного розміру пенсії позивача до 70%;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити позивачу, при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року у справі № 200/3127/23, застосувати основний розмір пенсії 76 %, встановлений йому пожиттєво при виході на пенсію.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року у справі № 200/3127/23 визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому щомісячної доплати до пенсії, згідно постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 року, та зобов'язано управління нарахувати на виплатити позивачу щомісячну доплату в сумі 2000 гривен з квітня 2023 року. На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило нарахування щомісячної доплати.
На запит представника позивача адвоката Овчаренка О.О. ГУ ПФУ в Донецькій області надало позивачеві протокол за пенсійною справою від 20.12.2023 року, в якому зазначено, що розмір його пенсії складає 70%.
Однак, вказує позивач, вислуга років на момент його звільнення зі служби в ОВС на 29.12.2006 року складала 27 років та йому було встановлено основний розмір пенсії 76%, який встановлюється пенсіонеру пожиттєво та є незмінним.
Розуміючи, що його права порушені управлінням, та йому незаконно зменшено основний розмір пенсії з 76% до 70%, позивач через свого представника звернувся до управління з вимогою здійснити йому правильне нарахування пенсії, виходячи з 76%, однак отримав відмову. При цьому ГУ ПФУ в Донецькій області надало протокол за його пенсійною справою станом на 01.06.2007 року, в якому зазначено, що розмір пенсії позивача складає 76% від грошового забезпечення.
Позивач вважає незаконними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягають у незаконному зменшені основного розміру його пенсії з 76 % до 70%, при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позивних вимог, обґрунтовуючи це тим, що Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262). Основний розмір пенсії Позивача на момент призначення пенсії був визначений, виходячи з грошового забезпечення на рівні 76%.
Вказав, що законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 Позивачу здійснено перерахунок пенсії. У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (посадового окладу, окладу за військовим званням, тощо) змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення.
Зазначає, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що унеможливлює порушення прав Позивача.
Крім того, відповідач посилається на висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 05.11.2013 (справа № 21-293а13), відповідно до якого строки нарахування та виплати пенсій можуть бути змінені за умови іншого законодавчого регулювання.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
В період з 13 травня 2024 року по 07 червня 2024 року суддя Христофоров А.Б. перебував у відпустці.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб який неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду цієї справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 06.10.1997.
Відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 10.02.2007, позивачу призначена пенсія за вислугу років.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
За даними пенсійної справи позивачу призначено основний розмір пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 з 29.12.2006 з розрахунку пенсії 76 % грошового забезпечення в сумі 3073,68 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі 200/3127/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 з 1 квітня 2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 1 квітня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вказаного рішення суду від 03 серпня 2023 року у справі 200/3127/23 проведено в грудні 2023 року перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2023 року при цьому зменшено основний розмір пенсії з 76% до 70%, що підтверджується протоколом за пенсійною справою N/A 33361 від 20 грудня 2023 року.
11 грудня 2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із проханням виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 200/3127/23.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області своїм листом від 20.12.2023 № 0500-0215-8/111108 сповістило представника позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 по справі № 200/3127/23 в грудні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.04.2023, а саме встановлено щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». З січня 2024 року загальний розмір пенсії позивача складає 15344,28 грн. Доплата до пенсії за період з 01.04.2023 по 31.12.2023 у загальній сумі 18000.
17 лютого 2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із адвокатським запитом, в якому просив повідомити: який основний розмір пенсії було встановлено позивачу при нарахуванні йому пенсії з 29.12.2006 року; у зв'язку з чим основний розмір пенсії позивача було зменшено до 70%. На усунення допущених порушень прав та законних інтересів позивача просив здійснити перерахунок його пенсії, на виконання рішення суду, виходячи з основного розміру пенсії 76%, який встановлено пенсіонеру по життєво при виході на пенсію.
На вказаний запит Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області своїм листом від 23.02.2024 № 0500-021 5-8/1 81 42 повідомило представника позивача про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійних справах (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1-100 процентів, до категорії 2-95 процентів) обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Отже, зазначено, перерахунок пенсії проведено відповідно до постанови № 103 з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача щодо протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ(далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачає, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так відповідна заява пенсіонера про перерахунок пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 (далі Закон №3668-VI), до статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII.
Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв зразкове рішення у справі №240/5401/18, в якому дійшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Постановою від 16.10.2019 Велика палата Верховного суду зазначене рішення залишила без змін.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 50 рішення по справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом».
Як встановлено судом вище та не заперечується відповідачем, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 76% грошового забезпечення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Таким чином, внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення, відповідно, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №200/3127/23, перерахунок пенсії позивачу проведено у грудні 2023 року з 01.04.2023, при якому зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення позивача з 76% до 70%.
При вказаних обставинах, суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 76% грошового забезпечення до 70%, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2023.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.04.2023 та зменшення у зв'язку з цим встановленого розміру пенсії у відсотковому виразі (з 76% суми грошового забезпечення) є протиправними. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2023 виходячи з розміру 76% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення під час перерахунку пенсії позивача з 01.04.2023 відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу, виходячи з 76% сум грошового забезпечення з 01.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову через систему «Електронний суд» позивач сплатив суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України “Про судовий збір” доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему “Електронний суд”, розмір судового збору становить 968,96 грн. (1211,20 грн. * 0,8) то підлягаяє стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати з судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122 Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3; ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), виходячи з 76% сум грошового забезпечення з 01.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (юридична адреса: 84122 Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968, 96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 10 червня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров