05 червня 2024 рокуСправа № 160/14227/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.04.2016 року по 02.05.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 02.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/6158/21;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 29.04.2016 року по 02.05.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 02.05.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/6158/21.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
За приписами ч.ч.1, 5 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.1, ч.2, ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку, при цьому, повноваження представника фізичної особи підтверджуються довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою, а повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Так, як вбачається зі змісту поданого адміністративного позову його підписано представником позивача ОСОБА_2 за допомогою ЕЦП.
При цьому, на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як представника позивача до адміністративного позову не додано ані довіреності фізичної особи позивача, посвідченої нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою, ані ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ані доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підписана ОСОБА_2 за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже, яка не мала права його підписувати в порушення вимог п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладених обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню на підставі п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова