13 червня 2024 рокуСправа №160/9812/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
16.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - "позивач-1"), ОСОБА_2 (далі - "позивач-2") до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - "відповідач"), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 , як матері померлого пенсіонера та ОСОБА_3 , як доньці померлого пенсіонера нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_4 у розмірі 163645,33 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити пропорційно ОСОБА_1 як матері померлого пенсіонера та ОСОБА_3 як доньці померлого пенсіонера нараховану та невиплачену пенсію померлого пенсіонера ОСОБА_4 у розмірі 163645,33 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачі, кожна окремо, звертались до відповідача із заявами про виплату нарахованої та невиплаченої за життя пенсії померлого ОСОБА_4 , проте відповідач суми пенсії не виплатив. Вважаючи такі дії протиправними, позивачі звернулись з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/9812/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
29.05.2024 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що відповідно до ст. 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про виплату пенсії померлого ОСОБА_4 , у відповідь заявникам роз'яснено, що питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду №160/26170/21 вони мають право вирішувати в судовому порядку. Відповідач зазначив, що жодним чином не порушив права позивачів.
Згідно із ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпропетровську, батьки: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпропетровську, батьки: ОСОБА_4 , мати ОСОБА_7 .
28.03.2014 між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений шлюб, про що складено відповідний актовий запис №131, прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Дніпрі у віці 51 року, про що складено відповідний актовий запис №1706 та видано свідоцтво серії НОМЕР_6 .
Згідно довідки №138 від 05.03.2024 про склад сім'ї ОСОБА_4 був зареєстрований 22.05.2005 за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації 08.12.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/26170/21 (ЄДРСР №103448674), позовну заяву ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 23.06.2021 року № 33/24/С-1593 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення у розмірі 14662,45 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 23.06.2021 року №33/24/С-1593 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення у розмірі 14662,45 грн, з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно розрахунку на доплату пенсії по пенсіонеру ОСОБА_4 за рішенням суду сума доплати складає всього 163645,33 грн.
29.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, у якій, зокрема, просила на підставі ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ виплатити пропорційно недоотриману за життя пенсію у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_4 в сумі 163645,33 грн, як матері померлого годувальника та його доньці ОСОБА_2 .
05.03.2024 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, у якій просила виплатити пропорційно недоотриману за життя пенсію у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_4 в сумі 163645,33 грн, як доньці та ОСОБА_1 , як матері померлого годувальника.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.03.2024 №18281-11548/С-01/8-0400/24 на заяву ОСОБА_2 від 05.03.2024 повідомлено, що питання щодо отримання заборгованості рішення суду №160/26170/21 заявник має право вирішити в судовому порядку, іншого чинним законодавством не передбачено.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.03.2024 №19120-10539/М-01/8-0400/24 на заяву ОСОБА_1 від 29.02.2024 повідомлено, зокрема, що питання щодо отримання заборгованості рішення суду №160/26170/21 заявник має право вирішити в судовому порядку, іншого чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати недоотриманих сум пенсії, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 26 цього Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частинами 1-3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування викладено в постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 22.11.2023 у справі №420/1966/19, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402; далі - Порядок №3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач-1, як мати померлого пенсіонера та позивач-2, як донька померлого пенсіонера, що проживала разом з ним, у порядку ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ звернулись до відповідача, кожна окремо, із заявами про виплату пропорційно сум пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_4 та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного ч. 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ.
Так, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як із заявою позивач-1 звернулась 29.02.2024, позивач-2 звернулась 05.03.2024, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачам пенсії згідно з ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, як матері померлого пенсіонера та доньці, що проживала разом з ним, недоодержаної у зв'язку з його смертю у розмірі 163645,33 грн, нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/26170/21. Розмір заборгованості підтверджено відповідачем відповідним розрахунком від 12.04.2024.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що дії щодо невиплати недоодержаної суми пенсії ОСОБА_4 його матері та доньці вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачами при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в загальному розмірі 2242,40 грн, що документально підтверджується квитанціями від 15.04.2024 №9438-8586-0821-2939 на суму 1211,20 грн та від 15.04.2024 №5107-6164-7560-6896 на суму 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 2242,20 грн підлягає стягненню на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_4 у розмірі 163645,33 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити пропорційно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нараховану та невиплачену пенсію померлого пенсіонера ОСОБА_4 у розмірі 163645,33 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський