13 червня 2024 рокуСправа №160/4122/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця В. Липинського, будинок 7) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 13.02.2024 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії відповідача, щодо відмови у видачі моїй неповнолітній доньці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Вільногірська Дніпропетровської області, громадянці України, паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до «ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України», затвердженого 1992 року № 2503-Х11, із наступними змінами та доповненнями, - протиправними;
- зобов'язати відповідача оформити та видати моїй неповнолітній доньці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Вільногірська Дніпропетровської області, громадянці України, у зв'язку із досягненням 20.01.2024 року нею 16(Шістнадцятирічного) віку, паспорт громадянки України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до «ПОЛОЖЕННЯ про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від « 26» червня 1992 року № 2503-Х1І, із наступними змінами та доповненнями, без передачі будь - яких даних про неї і про нас, її батьків, до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи - ОСОБА_2 , без відцифрованого образу обличчя особи - ОСОБА_2 , без відцифрованих відбитків пальців рук ОСОБА_2 , без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є батьком та законним представникам неповнолітньої доньки ОСОБА_2 . По досягненню дитиною 16-річного віку він звернувся до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання із заявою про оформлення і видачу паспорту громадянина України виключно у вигляді книжечки. Проте, відповідач відмовив у видачі такого паспорту, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 та наказ Міністерства внутрішніх справ від 06.06.2019 за №456, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України. Позивач вважає, що відповідач порушує права та інтереси дитини, відмовляючи в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки. З огляду на викладене, просять позов задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
22.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону №5492-VI, Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Зокрема, частиною 4 статті 21 Закону №5492-VI, передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта, особі, яка досягла 14-річного віку здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Перелік документів, які заявник подає для оформлення паспорта визначений в пункті 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. звернулися із заявою від 25.01.2024 складеною у довільній формі (вхідний реєстраційний №М-1/6/1218-24 від 25.01.2024) до Вільногірського сектору ГУ ДМС у Дніпропетровській області в якій просили видати бланк паспорту громадянці України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виключно у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про неї та про її батьків до ЄДДР, без формування та присвоєння УНЗР, без відцифрованого підпису підпису, фото, обличчя, без використання будь-яких засобів ЄДДР. Провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи (копія надається). До заяви були додані копії 2 фотокарток, копія свідоцтва про народження, копія витягу про реєстрацію, копія свідоцтва про одруження її батьків, копія паспорту матері та копія паспорту батька. 06.02.2024 Вільногірським сектором ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих.№1218-78/1218-24 (копія надається) на вищезазначену заяву було надано відповідь та повернуто копії додатків доданих до заяви. Зокрема, Вільногірським сектором ГУ ДМС у Дніпропетровській області було роз'яснено законодавство стосовно оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства та вказано перелік необхідних документів, які подаються для оформлення паспорта вперше по досягненню 16-річного віку. Зазначимо, що 3 квітня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України №398 (яка набрала чинності 07.06.2019 р.), доповнено пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.”
26.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.01.2008 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Так, 25.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до Вільногірського міського сектору Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, посилаючись положення Закону України від 18.01.2001 №2235-ІІІ Про громадянство України та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Проте, листом від 06.02.2024 за №1218-78/1218-21 Вільногірського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомлено заявників, що з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1-2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до підпункту а) пункту 1 частини першої ст. 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої-четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).
Відповідно до п.п. 3, 5, 6, 8 Положення №2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Отже, чинним Положенням №2503-ХІІ про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
- з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови №302).
Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні дані особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про захист персональних даних від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону №2297-VI).
Частинами 5 та 6 ст. 6 Закону №2297-VI визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неналежну якість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Також реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Отже, норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII звужують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки за відсутності безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у старій формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №Пз/9901/2/18 (806/3265/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, ця справа є типовою та у силу приписів ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.
При цьому, безпідставними суд вважає посилання відповідача на положення абз. 5 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 та Тимчасовий порядок №456 в якості відмови позивачу у видачі паспорта, що викладена у листі.
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 Про внесення зміни до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302, відповідно до якої п. 3 Постанови №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, доповнивши його абзацом такого змісту:
Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку №456 цей порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, пункт 3 Постанови №302 підлягає застосуванню лише у випадку оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, відтак, суд не бере до уваги посилання відповідача у листі від 02.12.2023 за №1235-2924/000383-23 на вказані нормативно-правові акти, оскільки вони до спірних правовідносин щодо розгляду заяви позивачів не застосовуються.
Разом з цим, приписи Положення №2503-ХІІ, які є чинними поряд з положеннями Тимчасового порядку, не передбачають обов'язку громадянина подавати для одержання паспорта громадянин судового рішення про зобов'язання органу ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Як вбачається з відмови відповідача, оформленої листом від 06.02.2024 за №1218-78/1218-21, позивачам необхідно було надати рішення суду, що набрало законної сили.
Суд вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у видачі паспорта з підстав відсутності судового рішення, оскільки на момент звернення із заявою про видачу паспорту спір з цього приводу був відсутній, а тому і рішення суду також не було, у зв'язку з чим відповідач повинен був розглянути заяву з урахуванням Порядку №302 та Тимчасового порядку №456, а не формально відмовити у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року з мотивів відсутності відповідного судового рішення.
Жодних зауважень щодо форми чи змісту заяви позивача, відсутності повного пакету документі тощо у листі відповідача не зазначено, вони не були підставою для прийняття відмови, а тому такі доводи відхиляються судом, як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на вирішення справи по суті.
Пунктами 19, 20 Постанови № 302 встановлено, що документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.
Відповідно до п. 91 Постанови № 302 видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи та його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта.
Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Враховуючи викладене, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку щодо наявності у ОСОБА_2 права на отримання паспорту у формі книжечки.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача проставити відмітку про реєстрацію без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок видачі паспорта у формі паспортної книжечки, інформація, що вноситься до паспорта, порядок її внесення визначаються Положенням про паспорт № 2503-XII і суд своїм рішенням не може встановлювати щось інше, ніж те, що передбачено цим Положенням.
Крім того, оскільки процедура ведення паспортного обліку ще не відбулась, вимоги позивачів до вчинення відповідачами дій у майбутньому, не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права в майбутньому.
Також суд враховує, що при видачі паспорта у формі, визначеній Положенням №2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру, що додатково вказує на безпідставність позовних вимог в цій частині.
Зазначені висновки суду також підтверджуються постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
Отже, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також враховуючи, що обґрунтованих мотивів відмови у видачі позивачу паспорта у формі книжечки відповідачем не вказано та законні підстави такої відмови відсутні, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З огляду не та, що законний представник неповнолітнього звільнений від сплати судового збору в силу вимог п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, то підстави для розподілу судових витрат за ч.1 ст.139 КАС України відсутні.
Сплачена сума судового збору згідно квитанції №6086-9794-1747-3208 від 13.02.2024 в сумі 968,96 грн. є помилково сплаченою.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Вільногірського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243) у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ., викладену в листі від 06.02.2024 за №1218-78/1218-21.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області(код ЄДРПОУ 37806243, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця В. Липинського, будинок 7) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ у зв'язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко