13 червня 2024 рокуСправа №160/3025/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 28.08.2023 №UA403000/2023/000062/1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до митного органу надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, 28.08.2023 відповідачем прийнято рішення за №UA403000/2023/000062/1 про коригування митної вартості товару. Позивач зазначає, що жодну з підстав для коригування митної вартості задекларованих товарів не було зазначено відповідачем в процесі консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії. Тобто, жодна з підстав для коригування не була пов'язана з недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи, а тому всі зазначені Тернопільською митницею підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів є протиправними та не могли бути покладені відповідачем в основу прийнятого рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки під час митного оформлення виявлено розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у задоволенні клопотання відмовлено.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та, зокрема, зазначено, що викладені відповідачем у відзиві та в оскаржуваному рішенні, як підстави для коригування митної вартості, не ґрунтуються на положеннях закону, не стосуються числових значень митної вартості, які повинні перевірятись митним органом та, крім того, не є беззаперечною підставою для відмови в митному оформленні за основним методом визначення митної вартості.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.01.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) уклало з компанією «ZHEJIANG TAOTAO VEHICLES CO., LTD.» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №TAO/6 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації, яка є невід?ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п.2.1., п.2.2. Контракту, поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях до даного Контракту. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній в Специфікаціях до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою згідно вазі, зазначеній у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті).
Відповідно до п.3.1 Контракту поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях до цього Контракту.
Відповідно до п.3.1.1. Контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або у межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
В подальшому, компанією продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій від 08.02.2023 №2023-1, від 08.05.2023 №2023-1.1, рахунку-фактури №TT2023-1В від 22.05.2023 було здійснено поставку ТОВ «Мототехімпорт» товарів (транспортних засобів - квадроцикли).
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано товариством до відділу митного оформлення №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД), №23UA403070002993U1 від 17.08.2023, номенклатура та характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товари № 1-2.
Товар №1: «Транспортний засіб, квадроцикл, новий, 66 шт., марка SPARK, модель SP200-1, робочий об?єм циліндра 169,0 см3 (усього 11154,00 см3), бензиновий, з передачею заднього ходу, потужність 7,6 кВт, екологічна норма ЄВРО5, номер двигуна - немає даних, номери шасі/заводські номери: L9NACMR3XM1802721 - календарний рік виготовлення - 2022; L9NACMR36P1420125; L9NACMR30P1420105; L9NACMR33P1420129; L9NACMR3XP1420080; L9NACMR32P1420123; L9NACMR38P1420093; L9NACMR36P1420075; L9NACMR34P1420074; LINACMR31P1420078; L9NACMR30P1420072; LINACMR38P1420076; L9NACMR32P1420073; L9NACMR32P1420087; L9NACMR34P1420091; L9NACMR36P1420092; L9NACMR33P1420079; L9NACMR3XP1420077; L9NACMR31P1420081; L9NACMR39P1420085; L9NACMR33P1420082; L9NACMR3XP1420094; L9NACMR32P1420090; L9NACMR37P1420084; L9NACMR36P1420108; L9NACMR36P1420111; L9NACMR30P1420086; L9NACMR36P1420089; LINACMR34P1420110; L9NACMR31P1420114, L9NACMR3XP1420113; LINACMR31P1420131; L9NACMR34P 1420107;L9NACMR33P1420115; L9NACMR35P1420102; L9NACMR35P1420083; L9NACMR37P1420103; L9NACMR38P1420126; L9NACMR38P1420112; L9NACMR31P1420128; L9NACMR3XP1420127; L9NACMR39P1420104; L9NACMR35P1420133; L9NACMR33P1420132; L9NACMR33P1420101; L9NACMR31P1420095; L9NACMR31P1420100; L9NACMR34P1420124; L9NACMR33P1420096; L9NACMR39P1420099; LINACMR37P1420098; L9NACMR35P1420097; L9NACMR38P1420109; L9NACMR30P1420122; L9NACMR39P1420121; L9NACMR3XP1420130; L9NACMR39P1420118; L9NACMR30P1420119; L9NACMR37P1420134; L9NACMR30P1420136; L9NACMR32P1420106; L9NACMR37P1420117; L9NACMR39P1420135 ;L9NACMR35P1420116; L9NACMR37P1420120; L9NACMR34P1420088 - календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: ZHEJIANG TAOTAO VEHICLES CO., LTD.».
Товар №2: «Транспортний засіб, квадроцикл, новий, 66шт., марка SPARK, модель SP250-4, робочий об?єм циліндра 233,0 см3 (усього 15378,00 см3), бензиновий, з передачею заднього ходу, потужність 12,0 кВт, екологічна норма ЄВРО5, номер двигуна - немає даних, номери шасі/заводські номери: LINACPY36P1400024; L9NACPY30P1400052 L9NACPY35P1400029; LINACPY3XP1400057; L9NACPY37P1400033; L9NACPY3XP1400026; L9NACPY35P1400032; L9NACPY37P1400047; L9NACPY39P1400051; L9NACPY39P1400048; L9NACPY33P1400014; L9NACPY32P1400022; L9NACPY30P1400021; L9NACPY37P1400002; L9NACPY39P1400003; L9NACPY32P1400019; L9NACPY30P140001 L9NACPY37P1400016; L9NACPY39P1400020; L9NACPY35P140001; L9NACPY35P1400046; L9NACPY32P1400053; L9NACPY33P1400031; L9NACPY34P1400023; L9NACPY31P1400030; L9NACPY3XP1400043; L9NACPY30P1400004; L9NACPY35P1400001; L9NACPY31P1400013; L9NACPY3XP1400012; L9NACPY38P1400011; L9NACPY33P1400059; L9NACPY30P1400066; LINACPY31P1400061; L9NACPY33P1400028; L9NACPY36P1400041; L9NACPY36P1400055; L9NACPY35P1400063; L9NACPY39P1400017; L9NACPY36P1400010; L9NACPY31P1400027; L9NACPY36P1400007; L9NACPY38P1400008; L9NACPY3XP1400009 L9NACPY3XP1400060; L9NACPY31P1400044; L9NACPY34P1400040; L9NACPY39P1400065; LINACPY38P1400042; L9NACPY38P1400039; L9NACPY38P1400056; L9NACPY32P1400036; L9NACPY34P1400037; L9NACPY33P1400045; L9NACPY38P1400025; L9NACPY30P1400035; L9NACPY37P1400050; L9NACPY34P1400006; L9NACPY32P1400005; L9NACPY39P1400034; L9NACPY30P1400049; L9NACPY34P1400054; L9NACPY37P1400064; L9NACPY36P1400038; L9NACPY33P1400062; L9NACPY31P1400058. Календарний рік виготовлення - 2023. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: ZHEJIANG TAOTAO : VEHICLES CO., LTD.».
До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист № б/н від 22.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) № ТТ2023-1В від 22.05.2023; коносамент № HS123052315 від 10.06.2023; накладна №037408 від 31.07.2023; сертифікат про походження товару №23C33250614/00020 від 10.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару, №32 від 16.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 46 від 05.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №205.1/23 від 18.07.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №205/23 від 18.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних послуг № 205/23 від 20.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 18.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка на перевезення № 36 від 02.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1 від 08.02.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2023-1.1 від 08.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір (контракт) про перевезення № KL-584/22 від 07.12.2022; інші некласифіковані документи - лист EURO 5 від 25.05.2023; інші некласифіковані документи - список номерів рам від 22.05.2023; інші некласифіковані документи - технічний опис від 22.05.2023.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № ТАО/6 від 01.03.2023; додатки (специфікації) до нього від 08.02.2023 №2023-1; від 08.05.2023 №2023-1.1, рахунок - фактура №TT2023-1В від 22.05.2023; пакувальний лист до нього від 22.05.2023; платіжні інструкції щодо оплати вартості товару №32 від 16.03.2023 та №46 від 05.04.2023; сертифікат країни походження товару №23С33250614/00020 від 10.07.2023; технічний опис товару; список номерів рам; лист компанії-продавця щодо відповідності товару стандарту ЄВРО-5 від 25.05.2023.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір №KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент №HS123052315 від 10.06.2023; рахунки на оплату ТЕП: 205/23, 205.1/23 від 18.07.2023; акт виконаних послуг №205/23 від 20.07.2023; довідку про транспортні витрати від 18.07.2023; залізнична товаро-транспортна накладна №037408 від 31.07.2023.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству направлено електронне повідомлення від 23.08.2023 наступного змісту: «У зв?язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов?язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Листом від 23.08.2023 №66 ТОВ «Мототехімпорт» додатково надало митниці наступні документи: прайс-лист виробника від 01.02.2023; комерційна пропозиція виробника від 01.02.2023; додаткову угоду №5 від 18.08.2023 до договору ТЕО №KL-584/22; лист Екпедитора №01/230823 від 23.08.2023 про наявність помилки в рахунках №205/23, №205.1/23; виправлений рахунок на оплату №205/23 від 18.07.2023, виправлений рахунок на оплату ТЕП № 205.1/23 від 18.07.2023, виправлений акт виконаних робіт №205/23 від 20.07.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв?язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
Відповідачем 28.08.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000062/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв?язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов?язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копія митної декларації країни відправлення (Китай); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
В митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. В рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2023 №205.1/23 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК). Прайс-лист від 20.03.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність.
Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв?язку з тим, що вартість ідентичних квадроциклів та квадроциклів зі схожими технічними характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах (www.alibaba.com, made-in-china.com,) є вищою за заявлену декларантом.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни.
Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію з інтернет ресурсів https://m.alibaba.com/product/1600655459734/APAQ-GOOD щодо пропозиції продажу товару зі схожими технічними характеристиками на умовах поставки FOB на рівні 500 дол. США/шт. Митна вартість 1 квадроцикла визначена із врахуванням задекларованих витрат на транспортування 34,85 дол.США/шт на рівні 534,85 дол. США/шт.
За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію з інтернет ресурсів https://m.alibaba.com/product/1600668894649/LNA-take-your-driving-quad-250cc.html щодо пропозиції продажу товару зі схожими технічними характеристиками на умовах поставки FOB на рівні 600 дол. США/шт. Митна вартість 1 квадроцикла визначена із врахуванням задекларсваних витрат на транспортування 34,85 дол.США/шт на рівні 634,85 дол. США/шт.
З метою випуск у вільний обіг товарів підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 23UA403070003206U0 від 29.08.2023. Загальна різниця митних платежів (ПДВ, акцизний податок) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 239424,29 грн.
Не погодившись з Рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Відповідачем в цій справі до визначеної позивачем митної вартості висунуто лише одне зауваження: «Прайс-лист від 20.03.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність».
З даної висновку суд зазначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема і міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, від 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував неможливість визначення транспортної складової митної вартості без цього документу та не конкретизував який саме аспект цієї складової має підтвердити цей документ.
Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. При цьому, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1955 "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов?язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов?язується за плату і за рахунок другої сторони (кліента) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов?язаних з перевезенням вантажу.
Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов?язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об?єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об?єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об?єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання, яке визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місце постачання послуг визначається відповідно до пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб?єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ). Отже, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника таких послуг.
Послуги з перевезення вантажів надаються нерезидентами, отже, з урахуванням норм пункту 185.1 статті 185 ПКУ, за операціями з постачання таких послуг об?єкта оподаткування ПДВ не виникає.
При цьому, транспортно-експедиторські послуги, що надаються замовнику-резиденту експедитором, є об?єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання відповідно до підпункту "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб?єкт господарювання, тобто, у даному випадку, митна територія України. Податкові зобов?язання за операціями з постачання таких послуг нараховуються отримувачем послуг від нерезидента виходячи з вартості експедиторської винагороди у порядку, визначеному статтею 208 ПКУ.
Відповідно до п.208.2, 208.3 статті 208 ПКУ "отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов?язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов?язань декларації за відповідний звітний період."
Таким чином, ПДВ на суму коштів ,зазначених як винагорода експедитор нерезиденту є окремим об?єктом податку на додану вартість, який сплачується виключно отримувачем послуг на території України і не повинен включатись до транспортних витрат, які надаються до кордону України і які включаються у митну вартість товару в ході митного оформлення. Додавання суми ПДВ до транспортних витрат, як складової митної вартості, призвело б до подвійного оподаткування ПДВ.
Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема, відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.
З наданих митниці під час декларування рахунку №205.1/23 вбачається, що вартість експедиторських послуг (винагорода експедитора) обкладена податком на додану вартість в сумі 1950,32 грн., яка сплачена 31.08.2023 платіжною інструкцією №37286403.
Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2022 у справі №820/3939/16.
Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №К/9901/3440/18.
Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №0440/5532/18.
Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.
В даній справі відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду цієї справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.
В свою чергу, відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: подання суб'єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Поряд з цим, як вже було зазначено вище, відповідно до статті 55 МК України, відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Суд звертає увагу на те, що ані в запиті про надання додаткових документів, ані в спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, передбачених статтею 53 МК України. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №820/3767/16).
Також, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.02.2023 у справі №815/2552/16, які зводяться до того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин підчас здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню
У постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 Верховний Суд вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд наголошує на тому, що аналізовані приписи Митного кодексу України дають підстави дійти висновку, що розбіжності в документах «повинні мати вплив» на визначення числового значення митної вартості товару.
З огляду на це, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.
Суд, оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2022 у справі №820/9195/15, 05.07.2022 у справі № 804/150/16 та 30.06.2022 у справі №280/1824/19).
Висновки, викладені судом у цій справі, узгоджуються із правозастосовною практикою Верховного Суду викладеною в постановах від 03.03.2023 у справі №400/3830/19, від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 15.02.2023 у справі №815/2552/16, від 07.02.2023 у справі № 815/6775/17, від 13.01.2023 у справі № 813/713/18.
Судом також враховано, що у спірному рішенні митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.
Митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Таким чином, суд доходить висновку, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд доходить висновку про наявність підстав для його скасування.
Враховуючи положення статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3591,37 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці від 28.08.2023 №UA403000/2023/000062/1 про коригування митної вартості товару.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3591,37 грн..
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська