про відмову в задоволенні заяви
13 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5527/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
2) зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення листопад 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;
3) зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі також - відповідач, Департамент) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за період з 01.01.2016 по 31.10.2017, за весь час затримки - відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Ухвалою від 28.05.2024 провадження у справі відкрито та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.06.2024 шляхом формування документу в системі «Електронний суд» представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду в зв'язку із недотриманням позивачем строку передбаченого частиною другою статті 223 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції згідно із Законом України від 01 липня 2022 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022.
Вказує, що позивач 30.10.2022 був обізнаний про своє звільнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та про отримане грошове забезпечення при звільненні, однак звернувся до суду лише в травні 2024 року.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання суд виходить з такого.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом позову є нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017 у відповідному розмірі.
По суті, індексація є складовою заробітної плати в частині додаткової заробітної плати та є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників. Відтак, за її невиплату роботодавець несе відповідальність, а працівник, у свою чергу, може звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому суми індексації в порядку передбаченому для стягнення заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року та на який посилається відповідач, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Водночас, за приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення указаного позивачем періоду нарахувань (з 01.01.2016 по 31.10.2017), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення; у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
На момент ненарахування позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відтак до спірних правовідносин в частині визначення строку звернення до суду із даним позовом належить застосовувати приписи статті 223 КЗпП України в редакції чинній на момент виникнення указаного позивачем періоду нарахувань (з 01.01.2016 по 31.10.2017), тобто без застосування будь якого строку, що обмежує звернення до суду із такими позовними вимогами.
Наведене узгоджується з позицією викладено Верховним Судом в постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 420/14777/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
Таким чином, заява відповідача про залишення позову без розгляду до задоволення не підлягає.
Керуючись статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ф. А. Волдінер