за результатами вирішення заяви про відвід судді
13 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2767/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Димарчук Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними бездіяльності, рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення автоматичного перерахунку житлової субсидії на неопалювальний сезон 2023 рік та опалювальний сезон 2023-2024 роки;
- визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні житлової субсидії на опалювальний сезон 2023-2024 роки, оформлене листом від 22.01.2024 № 1177-38580/К-02/8-0300/24;
- зобов'язання провести перерахунок (донарахування) житлової субсидії на неопалювальний сезон 2023 року;
- зобов'язання провести перерахунок (донарахування) житлової субсидії на опалювальний сезон 2023-2024 років.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
12.06.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід судді Димарчук Т.М. з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Заява мотивована тим, що наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості і об'єктивності судді з тих підстав, що провадження у справі відкрито 02.04.2024 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 262 КАС України, однак в порушення вимог частини 1 статті 258 КАС України справа не розглянула протягом розумного строку, зокрема 60 днів з дня відкриття провадження, чим порушено право позивача на справедливий розгляд справи у розумні строки. Вищенаведене, на думку позивача, викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Димарчук Т.М., оскільки остання не вчинила всіх необхідних процесуальних дій та не ухвалила остаточне рішення в порядку та строк відповідно до вимог КАС України. З цих підстав просить заяву задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід головуючого у справі судді Димарчук Т.М., з'ясувавши мотиви зазначені заявником у заяві, вважає, що заявником не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
В КАС України інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті гарантування безсторонності суду, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, передбачений статтями 36, 37 КАС України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У заяві про відвід позивач посилається на статтю 36 КАС України. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається із заяви позивача, єдиним аргументом позивача, який, на його думку, викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності суду, є те, що справа не розглянута судом протягом 60 днів з дня відкриття провадження, чим на думку позивача порушено його право на справедливий розгляд справи у розумні строки.
Однак аргументи позивача щодо строків розгляду не є тим чинником, який об'єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи. Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях та не містить об'єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України.
Інших обставин, які можуть бути підставами для відводу судді Димарчук Т.М., що визначені статтею 36 КАС України, позивач не вказав.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, то відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід судді необхідно передати на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необґрунтованим заявлений відвід головуючому судді Димарчук Т.М. у справі № 40/2767/24.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Димарчук