Справа №760/26867/23
2-др/760/110/24
11 червня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
13 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.
Заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, а саме вирішити питання про витрати на правничу допомогу в справі.
Встановлено, що у резолютивній частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не вирішено.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано суду письмові докази.
У матеріалах справи міститься договір № 03/10 про надання правової допомоги від 03 жовтня 2023 року, рахунок-фактура № 09/11 від 09 листопада 2023 року, акт про надання правової допомоги № 1 від 10 листопада 2023 року, платіжна інструкція від 10 листопада 2023 року (призначення платежу - оплата згідно рахунку-фактури № 09/11 від 09 листопада 2023 року), ордер на надання правової допомоги від ОСОБА_1 на адвоката Ніколаєнко В.В., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ніколаєнко В.В.
Вбачається, що стороною заявника наданий суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною заявника 27 травня 2024 року на адресу відповідача була направлена копія заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками.
Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6500 гривень з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, в справі підлягає ухваленню додаткове рішення.
Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: