Справа № 758/5992/24
29 травня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: Хара Наталія Станіславівна , Клітченко Оксана Анатоліївна , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_1 (надалі за текстом -позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (надалі за текстом - відповідач), треті особи: Хара Наталія Станіславівна (надалі за текстом - приватний нотаріус Хара Н.С.), Клітченко Оксана Анатоліївна (надалі за текстом - приватний нотаріус Клітченко О.А.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.02.2021 року приватним нотаріусом Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис № 9271, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 78 435,73 грн.
На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Позивач вважає, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності доказів про безспірність заборгованості та на підставі договору, не посвідченого нотаріально.
З цих підстав позивач звернувся до суду з позовом, просив визнати виконавчий напис № 9271 від 19.02.2021 року таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
29.05.2024 року до суду на виконання Ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2024 року, до відкриття провадження у справі, відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій просив задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнути на користь позивача з відповідача 50% судового збору у зв'язку із визнанням позовних вимог, справу розглянути без участі представника відповідача.
Крім того, відповідач не погодився з розміром заявлених позивачем витрат на правову допомогу та вважає їх завищеними, оскільки підготовлений адвокатом у цій справі позов не є унікальним, тому його написання не вимагало багато часу саме технічної роботи, юридична робота була виконана під час підготовки попередніх позовів, законодавство та судова практика з цього часу не змінювались, адвокатом не здійснювався збір доказів у справі, всі долучені до матеріалів справи документи були надані позивачем самостійно. З цих підстав, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000 грн.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Згідно із ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 Постанови від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша ст. 76 ЦПК України).
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що дана справа є справою незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, що зумовлено наявністю узгодженої та усталеної судової практики по даній категорії справ, у даній категорії справ існує відпрацьована адвокатська практика, а обсяг досліджених доказів є невеликим.
Так, відповідно до орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат, наведеного у позовній заяві, заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у даній справі становить 30 000 грн.
Разом з тим, позивачем не було надано будь-яких доказів з метою обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, а також доказів їх фактичного здійснення.
З огляду на викладені обставини, та враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, у заяві про визнання позовних вимог просив зменшити витрати на правову допомогу у даній справі до 1 000 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 % витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн та повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: Хара Наталія Станіславівна , Клітченко Оксана Анатоліївна , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити;
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 9271від 19.02.2021 року, який було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною;
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень;
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок;
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок згідно квитанції № 0437-4020-6652-5562 від 29.05.2024 року;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829);
третя особа - Хара Наталія Станіславівна (адреса: АДРЕСА_2 );
третя особа - Клітченко Оксана Анатоліївна (адреса: АДРЕСА_3 );
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк