печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24822/24-к
пр. 1-кс-22511/24
11 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 05.02.2024, -
31.05.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла вказана скарга, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 05.02.2024.
З матеріалів скарги вбачається, що 05.02.2024ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення.
26.02.2024 ОСОБА_3 було направлено лист за підписом прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах, нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 за вих. № 31/5-16874ВИХ-24, з якого вбачається, що звернення від 05.02.2024, яке надійшло зі зверненням Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності ОСОБА_5 щодо необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про протиправні дії працівників правоохоронних органів, а також з інших питань направлено до Миколаївської та Одеської обласних прокуратур для розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.
Особа, яка звернулась зі скаргою, заяв, клопотань до суду не направляла.
Разом з цим, ОСОБА_3 в прохальній частині скарги просив залучити безоплатного адвоката в рамках вказаної скарги.
Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на професійну правничу допомогу.
У випадках передбачених законом, така допомога надається безоплатно.
Порядок реалізації державної гарантії на правничу допомогу визначений приписами Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон), яка безпосередньо полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Перелік суб?єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу (далі - БВПД), яка включає в себе такі види правничих послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру, визначено статтею 14 зазначеного Закону.
Призначення адвоката особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, або проведення окремої процесуальної дії, здійснюється на підставі отримання відповідного процесуального рішення слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду.
Порядок залучення захисника для здійснення захисту за призначенням на підставі процесуального рішення органу досудового слідства чи суду визначено статтею 49 КПК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов?язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника с обов?язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об?єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. У випадках, передбачених вказаною статтею, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3 вищезазначеного випливає, що в рамках статті 49 КПК України центр безоплатної вторинної правничої допомоги виконує постанову/ухвалу та залучає захисника для здійснення захисту за призначенням щодо осіб, які мають відповідний процесуальний статус, а саме підозрюваного чи обвинуваченого. Інших випадків залучення захисника за призначенням для особи без визначення відповідного процесуального статусу не передбачено КПК України.
Враховуючи зазначене вище, без отримання особою відповідного процесуального статусу (затриманого, підозрюваного, обвинуваченого) у кримінальному провадженні, залучення адвоката для представництва її інтересів (а не здійснення захисту) може відбуватися в порядку, визначеному статтею 18 Закону, тобто через безпосереднє звернення особи до бюро правничої допомоги за отриманням правничих послуг.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до п. 3.6 зазначеної інструкції, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Судовим розглядом встановлено, що вказана заява ОСОБА_3 відповідно до ст. 218 КПК України була скерована за належністю для організації розгляду в межах чинного законодавство до Миколаївської та Одеської обласних прокуратур, про що також повідомлено автора звернення.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення є безпідставною.
Дії уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо направлення звернення до Миколаївської та Одеської обласних прокуратур відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у заяві про кримінальне правопорушення, відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст.214, 303-309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 05.02.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1