2/754/4193/24
Справа № 754/8398/24
Іменем України
13 червня 2024 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: О. Грегуль
Білий Євгеній Олександрович - позивач
Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація - відповідач
Позивачем подано позов з проханням визнати за позивачем право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_1 , яке складається з кв. АДРЕСА_1 . Ціна позову 2400000 грн..
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, 3. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, 1. Ціна позову визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, 4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, розмір судового збору в даному конкретному випадку становить 15140 грн..
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
При поданні позову позивачем сплачено 1500 грн. - судового збору.
У порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додаються документи, що підтверджують повну сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення п. 4 і п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст позову не містить і в ньому не викладено обставин та не зазначено доказів, якими конкретно діями/бездіяльністю порукаються або можуть бути порушені спадкові права позивача саме Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та чим конкретно це підтверджується.
Крім того оформлення спадщини та видача спадкових документів покладається на нотаріальні органи.
У порушення п. 4 і п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст позову не містить і в ньому не викладено обставин та не зазначено доказів, що позивач взагалі звертався до нотаріальних органів за оформленням спадщини і позивачеві постановою нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та чим конкретно це підтверджується.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позову з обґрунтованим спростування вищевказаних недоліків та поданням документів, що підтверджують повну сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, супровідний лист має містити номер справи і провадження та прізвище і ініціали судді.
Залишення позову без руху не є перешкодою у доступі до правосуддя, а є спонуканням особи до належного виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Подану у справі № 754/8398/24 позовну заяву ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.