ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8215/24
провадження № 3/753/3211/24
"11" червня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, 185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого автомеханіком, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
15 квітня 2024 року о 21-й годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, що могло завдати шкоду її психологічному здоров'ю.
Крім того, 15 квітня 2024 року о 21-й годині 10 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_3 , які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та шарпанням за одяг, що могло завдати школи її психологічному та фізичному здоров'ю.
Крім того, 15 квітня 2024 року о 21-й годині 45 хвилин ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняв домашнє насильство. На вимогу інспектора УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Капушева В.В. припинити вчиняти правопорушення ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2, 185 КУпАП.
Так, будучи завчасно, до початку судового розгляду, двічі належним чином повідомленим про розгляд справ за допомогою направлення СМС-повідомлень, ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився та провадженням щодо нього не цікавився.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серій ГП № 295984, ГП № 295985, ГП № 295983, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1); копії термінового заборонного припису стосовно кривдника, відповідно до якого строком на 10 діб, ОСОБА_1 зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с.2), формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , де постраждалою особою є ОСОБА_3 , відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки кривдника як середній (а.с.3-4), формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , де постраждалою особою є ОСОБА_2 , відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки кривдника як високий (а.с.11-12), письмовій заяві ОСОБА_2 , яка просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_3 , який 15.04.2024 року прийшов до її помешкання в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, кидався в бійку, виражався нецензурною лайкою (а.с.13), письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких 15.04.2024 року її батько ОСОБА_1 поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою, на вимоги працівників поліції припинити протиправні дії не реагував (а.с.19), протоколі АЗ № 109398 про адміністративне затримання ОСОБА_1 (а.с.20), відеозаписах з нагрудної бодікамери поліцейського, відповідно до яких ОСОБА_1 веде себе агресивно, виражається нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 та працівників поліції (а.с.5, 14, 21).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнєнасильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З урахуванням обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, що завдало шкоду ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи особу правопорушника, те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, працює, обставини скоєного правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 173-2, 185, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба