ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7193/24
провадження № 3/753/2866/24
"12" червня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу, 17.03.2024 року о 17 годині 02 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно доньки ОСОБА_2 , а саме принижувала та ображала її нецензурними словами, душив, чим завдав психологічного та фізичного болю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство визначено як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, з наявних у матеріалах справи заяви ОСОБА_2 та відеозапису вбачається, що на дні народженні бабусі мама та батько посварилися.
Разом з тим, матеріали справи не містять пояснень сторонніх осіб, неупереджених свідків події, або інших доказів, що могли б підтвердити викладені у протоколі обставини. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження настання наслідків, передбачених диспозицією ст. 173-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: