Справа № 752/4864/24
Провадження № 6/752/260/24
05 червня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Машкевич К.В.,
при секретарі - Гненик К.П.
за участі заінстересованої особи - ОСОБА_1
представника заінстересованої особи - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за поданням головного державного виконавця Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бельського Олександра про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -
Головний державний виконавець Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бєльський Олександр звернувся до суду з поданням, в якому просить суд:
-звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: частину квартири АДРЕСА_1 .
Подання погодила в.о. начальника Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалевська Марія.
З подання вбачається, що на примусовому виконанні у Житомирському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження за НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №752/13179/17 від 16 січня 2020 року виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 500000,00 грн. моральної шкоди.
Зазначає, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року ОСОБА_3 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 . Згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19 січня 2017 року, ОСОБА_3 прийняла у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_3 .
Вищевказане майно було придбане у період шлюбу, який був зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та є спільною сумісною власністю незалежно від того, за ким воно було зареєстровано.
Згідно довідки від 21 лютого 2022 року №78/01-16, відносно спадкової справи №81/2017, що була заведена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Доброльожею В.В. ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті дочки ОСОБА_3 . Мати померлої ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь батька, а чоловік померлої ОСОБА_1 не має права на спадкування як особа, що умисно позбавила життя спадкодавця (вирок Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №11-кп/824/250/2019).
Згідно Інформації довідки № 356880805 від 04 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1149609232224) :
частина майна зареєстрована на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом № 1432. за ОСОБА_2 ;
частина майна була зареєстрована на підставі договору купівлі продажу квартири від 19 січня 2017 за ОСОБА_3 .
Згідно Інформації довідки № 356884041 від 04 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?екта нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1149637232224):
частина майна зареєстрована на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом № 1432, за ОСОБА_2 ;
частина майна була зареєстрована на підставі договору купівлі продажу квартири від 19.01.2017 за ОСОБА_3 .
У зв?язку із вищевикладеним боржник ОСОБА_1 володіє частини квартири АДРЕСА_1 , але при цьому право власності на зазначені частки об?єктів нерухомого майна ним в установленному Законом порядку зареєстровані не були.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із поданням про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
На підставі викладеного просить задовольнити подання.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року подання державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександра Бєльського від 04 грудня 2023 року про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, передано до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва для визначення складу суду, уповноваженого на його розгляд у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2023 року вищевказану справу передано до судді Машкевич К.В.
Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Від в.о. начальника Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалевської Марії надійшло клопотання в якому просила розгляд подання здійснювати без участі їх представника та задовольнити клопотання.
Від представника стягувача ОСОБА_5 надійшла заява в якій просила розгляд подання проводити без участі сторони стягувача. Просила подання задовольнити.
Боржник у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.
Представник боржника в судовому засіданні зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на час звернення, які б підтверджували результати вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання, а саме щодо відсутності рухомого майна, цінностей, грошових коштів, порушена черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу, а також державний виконавець не надав доказів того, що вході примусового виконання виконавцем накладено арештна майно та кошти боржника, відсутні відповіді з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що боржник цінними паперами не володіє та з Регіонального сервісного центру в Житомирській області, що за боржником зареєстровані/не зареєстровані автотранспортні засоби які оголошено в розшук, про що винесено відповідну постанову.
Державним виконавцем не надано доказів проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна з наданням до суду відповідної оцінки із вартістю нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (загальна площа (кв.м): 3.2), яке належить ОСОБА_1 1/2 частина.
Крім того, виконавець не надав доказів на підтвердження того, що квартира щодо якої він просить вирішити питання про звернення стягнення, в якому проживає та може проживати боржник, не є єдиним житлом, кола зареєстрованих осіб у вказаній квартирі, тоді як звернення стягнення на квартиру, в якій проживає особа, є виключним заходом, може бути застосоване в останню чергу, що визначено частинами першою, третьою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", з метою уникнення обмеження конституційних прав громадянина.
На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні подання.
Суд, вивчивши подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 лютого 2020 року державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельниковою В.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, боржником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 з примусового виконання виконавчого листа № 752/13179/17 виданого Голосіївським районним судом м. Києва від 16 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 5000 000,00 грн.
Так в рамках виконавчого провадження державним виконавцем Бєльським О.С. було сформовано інформаційну довідку № 356880805 від 04 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1149609232224), відповідно якої частина майна зареєстрована на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом № 1432 за ОСОБА_2 та частина майна зареєстрована на підставі договору купівлі продажу квартири від 19 січня 2017 за ОСОБА_3 .
Також сформовано інформаційну довідку № 356884041 від 04 грудня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?екта нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1149637232224) відповідно до якої частина майна зареєстрована на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом № 1432, за ОСОБА_2 та частина майна зареєстрована на підставі договору купівлі продажу квартири від 19.01.2017 за ОСОБА_3 .
З довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожої В.В. від 21 лютого 2022 року №78/01-16, яка видана для подання за місцем вимоги зазначено, що згідно спадкової справи №81/2017, що була заведена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Доброльожею В.В. ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті дочки ОСОБА_3 . Мати померлої ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь батька, а чоловік померлої ОСОБА_1 не має права на спадкування як особа, що умисно позбавила життя спадкодавця (вирок Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №11-кп/824/250/2019).
Згідно з п. 1 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У відповідності до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна; при цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що виконавцем у належний спосіб та у встановленому законом порядку не було встановлено про наявність та/або відсутність рухомого майна, про наявність та/або відсутність грошових коштів на рахунках боржника, що унеможливлює можливість приватного виконавця звернути стягнення на таке майно та зумовлює звернути стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
За змістом ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦПК України, умовами звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року (справа №5023/197/12 ) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.
Окрім зазначених вище виконавцю також обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Дане твердження обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, матеріали подання не містять відомостей щодо наявності у боржника рухомого майна, коштів та цінностей, на які можливо звернути стягнення. Також, матеріали справи не містять відомостей щодо здійснення виконавцем виходів за місцем проживання боржника з метою перевірки його майнового стану, опису та арешту майна.
Крім того, суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, або докази, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду.
За вказаних обставин, виходячи з обсягу долучених до подання доказів, суд не дійшов висновку про неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, а отже звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є передчасним заходом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні приватного головного державного виконавця Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бельського Олександра про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки державним виконавцем не вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, невикористані всі права надані виконавцям, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 354, 440 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
В задоволенні подання головного державного виконавця Житомирського відділу державної у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бельського Олександра про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В.Машкевич