Справа № 752/8885/21
Провадження №: 1-кп/752/580/24
13.06.2024 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілого ОСОБА_16 ,
обвинуваченого ОСОБА_17 ,
захисника ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021100010000353 за обвинуваченням
ОСОБА_17 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта загальна середня, одружений, зареєстрованого за місцезнаходженням Військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштований, не має на утриманні малолітніх дітей, раніше судимий востаннє за вироком Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2016, зміненого ухвалою Апеляційного суду міста Києві від 12.12.2017 за ч. 3 ст. 186 ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання в порядку ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна (відбуто реально),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
11.02.2021 близько 10-ї години ранку потерпілий ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на вимогу знайомого йому ОСОБА_17 прийшов додому до останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Коли потерпілий перебував у зазначений час у вказаній квартирі ОСОБА_17 запропонував йому розпити алкоголь та вступити з ним у зносини сексуального характеру.
ОСОБА_16 відмовився від цієї пропозиції, після чого у ОСОБА_17 винник злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_16 оральним способом.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_17 став погрожувати ОСОБА_16 фізичною розправою та наказав вчинити дії сексуального характеру, шляхом орального проникнення статевого члена ОСОБА_17 у ротову порожнину ОСОБА_16 , для цього ОСОБА_17 підійшовши до ОСОБА_16 , схопив його обома руками за верхню частину тулуба та почав нахиляти його вниз та поставив таким чином на коліна. Після цього ОСОБА_17 , тримаючи однією рукою ОСОБА_16 за волосся, приступив свої штани та оголив свій статевий орган та всупереч волі і бажання ОСОБА_16 , під погрозами застосування фізичної сили, вступив у статеві зносини з потерпілим, шляхом проникненням у тіло ОСОБА_16 з використанням своїх геніталій орально.
По закінченню дій сексуального характеру, вчинених оральним проникненням у тіло ОСОБА_16 , ОСОБА_17 наказав йому йти зі своєї квартири до його місця проживання.
Своїми діями ОСОБА_17 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 152 КК України, який виразився у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
Крім того, ОСОБА_17 , усвідомлюючи заборону вільного обігу боєприпасів, порушуючи Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (зі мінами і доповненнями), Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналоговими за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у невстановлений органом досудового розслідування час і місці, але не пізніше 11.02.20212 незаконно придбав та зберігав без передбаченого дозволу за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 бойові припаси, а саме: 4-и бойові патрони зразка 1943 року калібру 7,62х39 мм, що споряджені кулями "ПС" зі сталевим осереддям та 6-ть бойових проміжних патрони зразка 1943 року, калібру 7,62х39 мм, що споряджені трасуючими кулями "Т-45" зі свинцевим осереддям, що виготовлені промисловим способом.
12.02.2021 в ході проведення невідкладеного обшуку в рамках кримінального провадження 12021100010000353 за місцем мешкання ОСОБА_17 , який тривав з 09:10 до 11:17 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 виявлено та вилучено 10 предметів зовні схожих на набої із маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539".
Факт того, що виявлені в вилучені предмети є бойовими припасами, доводитися висновком експерта від 17.02.2021 № СЕ-19/111-21/7697-БЛ,, складеним за наслідками проведення судово-балістичної експертизи у цьому кримінальному провадженні.
Своїми умисними діями, які виразилися в придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого Законом дозволу, ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто умисний тяжкий злочин.
Докази, які підтверджують встановлені судом обставини
Установлення події та складу кримінальних правопорушень відбулося за наслідками всебічного з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами, зокрема, було заслухано покази потерпілого, свідків, досліджено письмові документи сторони обвинувачення, допитано ОСОБА_17 .
Так, потерпілий ОСОБА_16 під час свого допиту надав показання та відповіді на запитання сторін і суду за змістом яких його з 2-річного віку виховує бабуся ( ОСОБА_22 ), бо матір померла, школу закінчив у 2020 році у віці 17 років, проживає з бабусею, підробляв на Новій пошті, статевим життям не живе.
З ОСОБА_17 познайомився у грудні 2019 року року і той запропонував дружити. Того ж дня поїхали до ОСОБА_17 на дачу у Бортничі, де разом пили ОСОБА_23 , спілкувалися і ОСОБА_17 розповідав про своє життя, кримінальні справи. Наступного дня ОСОБА_17 знову запросив його на дачу і він поїхав. На дачі ОСОБА_17 сказав, що тепер він ( ОСОБА_16 ) багато знає, запропонував оральний статевий контакт, насильно напував коньяком, заливав у рот, після чого нахилив його, поставив на коліна та зняв свої штани і почав совати свій статевий орган йому ( ОСОБА_16 ) у ротову порожнину, одночасно знімаючи все це на телефон. Після цієї ситуації вони довго не спілкувалися до 2 листопада 2020 року. Тоді ж на його картковий рахунок, відкритий у ОСОБА_24 у 2017 році прийшли гроші у сумі 60 тис. грн від інвестора у відповідь на об'яву, яку вони з бабусею розмістили на веб ресурсі OLX, так як вони з другом хотіли відкрити кафе. До поліції через насильницькі дії ОСОБА_17 сексуального характеру не звертався, бо боявся, що той його покалічить та розповсюдить відео. Про те, що йому прийшли гроші для відкриття бізнесу від невідомого інвестора він розказав бабусі, бабуся сусідам і від них про це дізнався ОСОБА_17 .
Восени 2020 року ОСОБА_17 запросив його до готелю на Видубичах поговорити. Він пішов, і вважав, що подібного до того, що було раніше, вже не повториться. У готелі ОСОБА_17 пив коньяк і йому заливав у горло, вимагав віддати йому грошові кошти, що надійшли на картку, але він відмовився віддавати ці гроші, бо вони прийшли на бізнес, а тому ОСОБА_17 стріляв у нього з пістолета Флабер й одна куля потрапила йому у ногу. Після цього вони пішли у ванну кімнату, щоб вийняти кулю і ОСОБА_17 знову став йому погрожувати, сказав, що виріже всю його сім'ю, примушував до статевого контакту орально та погрожував, що розповсюдить відео. До поліції він ( ОСОБА_16 ) не звертався, бо боявся погроз ОСОБА_17 .
01.12.2020 ОСОБА_17 йому подзвонив і сказав прийти до нього у квартиру, напоїв алкоголем та примушував вживати наркотики, зокрема, схопив за голову та підводив до доріжки з амфетаміном, але він ( ОСОБА_16 ) відмовлявся, тоді ОСОБА_17 примушував його до статевого контакту орально, знімав все на телефон.
09.02.2021 він прокинувся вдома від того, що ОСОБА_17 стукав у двері квартири, побив бабусю, він був наляканий і викликав поліцію, але поліція нічого не зробила. Якби ОСОБА_17 не ломився до нього у двері, він би і далі від нього ховався і не розказав би все в поліції.
11.02.2021 ОСОБА_17 покликав його до себе під приводом "нормально поговорити", дістав коньяк, примусив вживати наркотики, погрожував йому та його сім'ї та примушував робити йому "м.і.н.е.т". Потім ОСОБА_17 його відпустив, наказав не ховатися, бо вб'є.
Після цього пішов додому, де була поліція, яку викликала бабуся і все їм розказав.
Погрози ОСОБА_17 сприймав реально, бо бачив у нього вдома боєприпаси.
Декілька разів очевидцем їх контакту сексуального характеру, застосованого з примусом був його друг, з яким вони збиралися відкрити спільний бізнес - ОСОБА_25 .
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_22 надала показання (у тому числі і відповіді на запитання сторін, суду), за змістом яких онука ОСОБА_16 вона виховує з дитинства сама, він називає її мамою, проживають в її однокімнатній квартирі. Алкоголь онук не вживає, вперше випив у 18 років. Після закінчення школи пішов працювати на Нову пошту, з другом ОСОБА_26 хотіли відкрити власну справу - кафе, а тому розміщували оголошення в інтернеті, у відповідь на них онуку на картку навіть приходили гроші, що вона і сама бачила, суми по 10, 12 тис. грн.
З ОСОБА_17 вона не була знайома, лише чула про нього погане.
З осені 2020 року онук став неспокійним. Погано спав вночі. На свій день народження не прийшов додому. Плакав по ночах, а вранці не пам'ятав чому, ставалися випадки блювання, схуд на 7 кг.
Коли поїхали вступати до навчального закладу, в онука не виявилося посвідчення сироти та паспорта, оскільки їх забрав у нього ОСОБА_17
09.02.2021 їй зателефонував онук, попросив прибігти додому, бо двері вибивав ОСОБА_27 . Прибігши додому, побачила, що залізні двері (тамбур коридору) вибиті, а онук повідомив, що викликав поліцію. Поліція приїжджала, а після того як поліція поїхала, вона вийшла з квартири сфотографувати двері, тоді як онук залишився у квартирі. У цей момент до неї підійшов ОСОБА_17 , запитав де ОСОБА_28 . Вона відповіла, що той поїхав у поліцію. ОСОБА_17 не повірив та став її бити по обличчю, в область грудей, рвав волосся, бив по ниркам, проте вона не відходила від дверей до квартири, перегороджуючи прохід до квартири. У якийсь момент втратила свідомість. Потім її забрала швидка, госпіталізували.
Після цього онук зізнався, що ОСОБА_17 до нього чіпляється, знущається з нього і це не вперше. Чому так сталося онук не розповідав, жалівся, що його вб'ють, а якщо і вона дізнається, то і її вб'ють.
Про те, що ОСОБА_17 ґвалтував онука дізналася вже вдома при поліції.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду надав показання, відповіді на запитання сторін і суду, за змістом яких з обвинуваченим знайомий тривалий час, а потерпілого знає з 5-річного віку, обізнаний з тим, що батько ОСОБА_28 відбуває по життєве ув'язнення в місцях позбавлення волі. З ОСОБА_16 планували спільний бізнес - відкриття кафе, до якого він розробляв бізнес план і стратегію ризиків, підшукував земельну ділянку, а ОСОБА_16 та його бабуся шукали кошти.
На початку листопада 2020 року ОСОБА_17 запросив його до себе для ремонту пральної машини, на що він погодився. Прийшовши до нього він побачив, що там ОСОБА_16 . У подальшому вони всі разом розпивали коньяк і пиво, курили марихуану, яка знаходилася в пакеті типу зіп-лок, через "бульбулятор", сиділи в кухні кілька годин. В якийсь момент обвинувачений дав ляпас потерпілому та повів його до кімнати. Вийти він ( ОСОБА_29 сам не міг з квратири, бо двері були зачинені). Йому ОСОБА_17 сказав зачекати і що дасть ключі від квартири. Очікуючи у кухні, чув у кімнаті якийсь гуркіт, а тому вирішив зайти туди. Зайшовши, побачив як ОСОБА_17 стоїть без штанів та дає ляпаси ОСОБА_16 , який в цей момент стояв на колінах, при цьому, ОСОБА_17 примушував ОСОБА_16 до статевого контакту неприродним способом, наказуючи робити "м.і.н.е.т" та знімав це на свій телефон.
Двері квартири відкрив йому сам ОСОБА_27 .
Після того, як вийшов з квартири, чекав ОСОБА_30 на вулиці орієнтовно годину. Дочекавшись потерпілого, намагався його заспокоїти, говорив до нього, намагався заспокоїти. ОСОБА_16 був дуже наляканий і нічого не говорив.
За тиждень лише ОСОБА_16 розказав, що такі випадки сталися не вперше.
У квартирі ОСОБА_17 бував неодноразово та бачив там зброю, багато ножів, набої
Про причини, за яких у ОСОБА_16 сталося поранення ноги, нічого не знає. Про те, що ОСОБА_16 та його бабуся отримали гроші від інвестора дізнався після розголосу справи, про те, що ОСОБА_17 продав свою машин,у йому невідомо. Про те, що гроші ОСОБА_17 від продажу машини перераховані на картку ОСОБА_16 не обізнаний.
Зі свого телефону правоохоронцям ніяких даних (фото, відео) не давав.
Обвинувачений ОСОБА_17 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, не визнав та надав показання, у тому числі відповіді на запитання прокурора, захисника, суду, за змістом яких ОСОБА_16 , залучившись допомогою бабусі і друга ОСОБА_29 , обмовив його з метою заволодіти його грошима в сумі 60 тис. грн.
З ОСОБА_16 знайомий орієнтовно з 2018 року, познайомилися через ОСОБА_29 , також знає його батька, який відбуває по життєвий термін ув'язнення. ОСОБА_16 допомагав йому з телефоном і комп'ютером, знав його паролі.
Періодично зустрічався з ОСОБА_16 , разів шість у себе у квартирі, на каналі (біля річки), разом випивали слабоалкогольні напої, мав з ним сексуальний контакт орального характеру за його згодою, іншого типу проникнень у тіло ОСОБА_16 не здійснював. До цих статевих контактів ОСОБА_16 ніколи не примушував. ОСОБА_16 хотів випивати алкоголь, разом випивали і він давав ОСОБА_16 гроші на випивку. Наркотики ніколи разом не вживали. Інколи при їх зустрічах присутній був ОСОБА_29 та знімав їх на відео. Інколи він сам робив відео.
На досліджених судом відеозаписах обвинувачений впізнає себе та сверджує, що примус до ОСОБА_16 не застосовував.
ОСОБА_31 не має, будь-який заміський будинок з ОСОБА_16 не відвідував.
У 2014 році купив за 5 тис. доларів США машину, яка виявилася "двойніком" та попросив свого знайомого її продати. Потім відбував покарання у тюрмі, а коли вийшов, то зв'язався з тим знайомим, який повинен був повернути гроші від продажу автомобіля і запропонував повернути їх, переказавши на кароокий рахунок. Це було у жовтні 2020 року, коли його запросили на квартиру, яку знімав ОСОБА_29 і його товариші.
На той час у нього ( ОСОБА_17 ) не було доступного рахунку, він мав прострочений кредит у ІНФОРМАЦІЯ_3 і не міг скористатися свою карткою, тоді як у дружини банківську картку викрали, як вона повідомила телефоном. У зв'язку з цим звернувся до ОСОБА_29 і той дав йому реквізити карткового рахунку ОСОБА_16 , на яку його боржник перерахував 60 тис грн трьома платежами. Коли пішли знімати гроші, банкомат заблокував картку, а тому потрібно було чекати розблокування. Після цього ОСОБА_16 став його уникати, а він дзвонив йому чи не щодня і нагадував про обов'язок повергнути гроші, проте ОСОБА_16 не хотів їх повертати, на дзвінки не відповідав.
09.02.2021 ходив до квартири ОСОБА_16 , бо не міг йому дозвонитися, стукав у двері, проте ніхто не відчинив. Коли стояв під дверима, його побачила бабуся ОСОБА_16 , проте втекла. У той же день до нього у двері постукали, він відкрив двері незнайомому чоловіку, який став його бити, з його рук випав мобільний телефон, який підібрав інший невідомий чоловік і вони двох ці незнайомці втекли. Ввечері з роботи прийшла дружина та після цього стала закривати його у квартирі.
10.02.2021 він написав заяву у поліцію, але не міг її відправити, бо не міг ходити.
11.02.2021 о 09:30 до дому з роботи повернулася його дружина та після обіду понесла його заяву у поліцію про побиття для відправки у відділення Нової пошти № 71 . Поліція цю заяву отримала 15.02.2021, але відповідь йому не надійшла.
11.02.2021 не міг телефонувати ОСОБА_16 , бо не мав телефону.
11.02.2021 ОСОБА_16 до себе не звав, не погрожував йому, у статевий контакт з ним не вступав, і ОСОБА_16 не міг перебувати у нього вдома, бо вдома була дружина.
12.02.2021 до нього прийшли з обшуком, зламали двері, в однокімнатній квартирі знаходилося багато сторонніх людей, навіть бабуся ОСОБА_16 вільно пересувалася.
На бабусю ОСОБА_16 не нападав.
До набоїв, які були знайдені у його квартирі ніякого відношення не має, вважає, що їх підкинули, до того ж у поліцейських не було документів на обшук.
З приводу ситуації з простреленою ногою потерпілого зазначив, що 06.11.2020 ОСОБА_16 та ОСОБА_29 зняли номер у готелі "Видубичі" та запросили його. У ногу ОСОБА_16 стріляв ОСОБА_29 , а батько ОСОБА_29 потім допомагав лікувати ногу.
Незважаючи на викладені обвинуваченим ОСОБА_17 показання, його винуватість підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_16 , свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_22 , аналіз яких буде викладено нижче.
При цьому сукупність досліджених судом доказів у кримінальному провадженні свідчить про доведеність вини ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 152 КК України, адже підтверджується фактичними даними, які містяться у представлених стороною обвинувачення письмових документах і речових доказах, а саме:
протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2021 , відповідно до якого ОСОБА_16 повідомив, що 11.02.2021 приблизно о 10-й годині за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_17 вчинив щодо нього дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло ОСОБА_16 без добровільної згоди на це;
протоколі пред'явлення особи для впізнання від 13.02.2021, згідно з якими потерпілий за рисами обличчя, зачіскою, статутою впізнав ОСОБА_17 на фото № 2 як особу, яка 11.02.2021 близько 10-ї ранку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо нього дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло ОСОБА_16 без добровільної згоди на це;
протоколі обшуку від 12.02.20231, відповідно до якого слідчим, було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого були виявлені та вилучені предмети, які мають значення для кримінального провадження, а саме: ніж у чохлі, мобільний телефон марки "ZTE" Imei 1: НОМЕР_2 ; Imei 2: НОМЕР_3 разом із гарантійним талоном; 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539"; скляну колбу із гумовою кришкою, в якій знаходиться трубка та металевий предмет та на яких наявні залишки невідомої речовини коричневого кольору; металевий предмет синього кольору, схожий на "трубку"; скляна прозора трубка та металевий предмет - підставка;
протоколі огляду речей від 12.02.2021 та фото таблицями до нього, згідно з яким уповноваженим слідчим за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15 (каб. 306) проведено огляд мобільного телефону "ZTE" чорного кольору Imei 1: НОМЕР_2 ; Imei 2: НОМЕР_3 , де у застосунку "Google фото" виявлено фото знімки у кількості 4 шт., на яких зображена особа чоловічої статті, оголена (знімок за 05.01.2021); відеозапис, на якому особа, що здійснює відеозапис, вступає в оральний статевий акт з особою чоловічої статі 14.10.2020; три відеозаписи, на яких особа, що здійснює відеозапис вступає в оральний статевий акт з особою чоловічої статі, наносить удари, примушує до вступу до статевого акту 30.11.2020, 01.12.2020;
протоколі огляду речей від 12.02.2021 та фото таблицями до нього, згідно з яким уповноваженим слідчим за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15 (каб. 306) проведено огляд мобільного телефону "ZTE" чорного кольору Imei 1: НОМЕР_2 ; Imei 2: НОМЕР_3 за участі потерпілого ОСОБА_16 , який пояснив, що на п'яти фото у цьому мобільному телефоні у додатку "Google фото" зображений він оголеним та що фото були зроблені 05.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , фотографування здійснював ОСОБА_17 , який його змусив вжити амфетамін, коньяк і погрожуючи фізичною розправою, сам його роздягнув. Крім того, оглянуто відеозаписи, датовані 01.12.2020 VID_20201201_082808.mp4, VID_20201201_082650.mp4, VID_20201201_082511.mp4, VID_20201201_081658.mp4, щодо яких ОСОБА_16 пояснив, що вони були зроблені ОСОБА_17 за місцем його мешкання 01.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 за обставин, коли ОСОБА_17 примусив його випити коньяк, вжити амфетамін, примушував до статевого контакту оральним способом, погрожував фізичною розправою йому, його бабусі та друзям, наніс удар правою рукою по обличчю, від чого потерпілий злякався за своє життя і здоров'я та змушений був вступити у статевий акт оральним способом. Також оглянуто відео файл VID_20201014_081437.mp4, VID_20201014_080506.mp4, на яких потерпілий ОСОБА_16 упізнав себе, пояснив, що обставини мали місце 14.10.2020 за місцем проживання ОСОБА_17 за вищевказаною адресою, коли останній його примушував вжити алкоголь, амфетамін, запропонував канабіс та примушував до статевого контакту орально, проте потерпілий відмовлявся та скаржився на погане самопочуття, тоді як ОСОБА_17 його примушував, наносив удари кулаком в обличчя, наказував робити йому роботи "м.і.н.е.т". Крім того оглянуто відео файл VID_20201110_045924.mp4, щодо якого потерпілий пояснив, що упізнає себе, відеозапис робив ОСОБА_17 , подій відбувалися 10.11.2020 у вбиральні готелю "Видубичі" у АДРЕСА_4 , за наслідками насильницьких дій у його бік, погроз та пострілу в ногу з пістолета Флобер, він вступив у статей контракт з ОСОБА_17 , який також вимагав у нього гроші;
протоколі огляду носіїв інформації від 31.03.2021 і додатком до нього (компакт диск Verbarim DVD-R 4.7 Gb), складеним на виконання доручення уповноваженого слідчого у цьому кримінальному провадженні від 02.03.2021, з якого слідує, що старшим інспектором управління протидії кіберзлочинам в місті Києві Департаменту кіберполіції Національної поліції України у робочому кабінеті проведено огляд мобільного телефону "ZTE", в ході якого з'ясовано наявність у ньому прив'язок до акантів та номерів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , наявність фото і відеоматеріалів у розділі " ОСОБА_32 " порнографічного характеру, які знаті безпосередньо на камеру цього мобільного телефону
протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.02.2021, відповідно до якого 12.02.2021 о 10:30 за адресою: АДРЕСА_1 затримано ОСОБА_17 09.06.1973;
постанові прокурора від 01.04.2021 про об'єднання матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12021100010000353 та № 12021100010000511;
ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 752/4665/21, відповідно до якої було задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києві у кримінальному провадженні № 120211000100000353 на проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку приміщення, в якому мешкає ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та вилучення речей та документів, а саме: телефонів, одягу, взуття, електронних носіїв, які можуть містити інформацію, яка підтверджує факт вчинення злочину, збої та боєприпасів, а також інших речей і документів, що мають значення для кримінального провадження;
постанові старшого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.02.2021 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, згідно з якою речовими доказами визнано ніж у чохлі, мобільний телефон марки "ZTE" Imei1: НОМЕР_2 ; Imei 2: НОМЕР_3 разом із гарантійним талоном; 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539"; скляну колбу із гумовою кришкою, в якій знаходиться трубка та металевий предмет та в якій наявні залишки невідомої речовини коричневого кольору; металевий предмет синього кольору схожий на "трубку"; скляну прозору трубку та металевий предмет - підставку, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
постанові старшого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02.04.2021 про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, відповідно до якої речовими доказами визнано мобільний телефон марки "ZTE" Imei1: НОМЕР_2 ; Imei 2: НОМЕР_3 разом із гарантійним талоном, які поміщено до спец пакету № EXPO220989, прошитий ниткою та печаткою "Для Пакетів Голосіївського УП"; 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539", які поміщено в спец пакет № 3909934, а також предмети, які упаковано до спец пакету № 5493642;
висновку судово-балістичної експертизи від 17.02.2021 № СЕ-19/111-21/7697-БЛ, згідно з яким передані на експертне дослідження 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539" є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї, зокрема, 4 патрони є бойовими патронами зразка 1943 року калібру 7.62х39 мм, що споряджені кулями "ПС" зі сталевим осереддям, 6 патронів є бойовими проміжними патронами зразка 1943 року, калібру 7,62х39 мм, що споряджені трасуючими кулями "Т-45" зі свинцевим осереддям;
висновку експерта від 23.02.2021 № СЕ-19/111-21/7705-НЗПРАП, відповідно до якого на переданих на дослідження предметах, зокрема трубці для куріння синього кольору і пристрої для куріння містяться нашарування речовин, які становлять собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,058 г та 0,156 г, тобто загальна маса 0,214 г;
телефоні марки "ZTE", щодо якого під час судового засідання відбувалося дослідження фото знімків та відеозаписів, зокрема файлів VID_20201201_082808.mp4, VID_20201201_082650.mp4, VID_20201201_082511.mp4, VID_20201201_081658.mp4, VID_20201014_081437.mp4, VID_20201014_080506.mp4, VID_20201110_045924.mp4.
відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 152 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2021 о 07:32 на підставі заяви ОСОБА_16 з наступною фабулою: 11.0.2021 до Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві надійшла заява ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 11.02.2021 приблизно о 10:00 год за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням погроз вбивства, вчинив відносно нього дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в його тіло, без його добровільної згоди на це.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2021 на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень з наступною фабулою: "12.02.2021 приблизно о 11 год 00 хв у ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час невідкладного обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено 10 патронів".
Суд зауважує, що огляд вмісту телефону марки "ZTE", щодо якого обвинувачений підтвердив, що він належить саме йому та дані протоколу огляду носіїв інформації від 31.03.2021, спростовує версію ОСОБА_17 про те, що на нього напади невідомі особи і щось завантажили у його телефон. Відповідно до протоколу огляду носіїв інформації від 31.03.2021 файли порнографічного характеру створені цим телефоном.
Розказані під час допиту потерпілим і обвинуваченим, а також ОСОБА_29 і ОСОБА_22 відомості, що стосуються грошей, не дозволяють встановити дійсні факти, які мали місце у тих майнових взаєминах, які фактично виникли у ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , тоді як зібрані органом досудового розслідування документи і речі взагалі не розкривають їх. Позиція сторони захисту, яку неодноразово проголошував обвинувачений, ґрунтується на тому, що потерпілий його обмовляє, для чого вступив у змову зі своєю бабусею та ОСОБА_29 .
На переконання суду, як потерпілий ОСОБА_16 , так і обвинувачений ОСОБА_17 , не розказали суду істинний фактаж та дійсну ситуацію з приводу грошей, обопільно кидаючи тінь недовіри одне на одного. Встановити дійсний стан справ щодо грошей також не видається за можливе за наслідками аналізу показань свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_29 .
Разом з тим, при розгляді цього кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення суд виходить з того, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Під статевою свободою слід розуміти право дорослої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері таких зносин будь-якого примусу.
Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у сексуальні контакти з особою, яка не є носієм статевої свободи, всупереч справжньому волевиявленню такої особи або ігноруючи його.
Сексуальне насильство становить собою, серед іншого, будь-яку форму небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, мета або наслідок якої - порушення гідності особи, зокрема шляхом створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовищ, що мало місце у цьому кримінальному провадженні та об'єктивно потягло за собою негативні наслідки для психічного стану потерпілого.
У зв'язку з цим причини, через які між обвинуваченим та потерпілим виникли конфліктні майнові питання, не є визначальним для розгляду кримінального провадження за звинуваченням по ч. 1 ст. 152 КК України, оскільки будь-які стосунки, майнові чи немайнові суперечності не можуть становити собою підґрунтя для свавільних, насильницьких дій сексуального характеру однієї особи проти іншої.
Так, у примітці до ст. 152 КК України визначено, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Зміст закону про кримінальну відповідальність не веде мову про конкретний спосіб подолання опору чи ігнорування волі потерпілої особи, а про проникнення в тіло іншої людини за відсутності такого вільного волевиявлення потерпілої особи, що недвозначно свідчить про її добровільну згоду на це (за відсутності протиправного впливу на психіку і волю потерпілої особи, нехтування її волею).
Водночас закон України про кримінальну відповідальність не містить визначення поняття "згода", як і не конкретизує змісту поняття "відсутність згоди". Відсутність такої згоди є питанням факту, вирішення якого покладено на суд в конкретному кримінальному провадженні, який оцінюється у контексті супутніх обставин.
Для інкримінування протиправного діяння за ст. 152 КК України потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо).
Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану.
Обґрунтування винуватості особи у вчиненні зґвалтування пов'язане з доведенням змісту суб'єктивної сторони цього злочину, який виявляється у формі прямого умислу (наміру здійснити проникнення в тіло та усвідомлення того, що на це немає згоди потерпілої особи). Виконавець злочину усвідомлює, що потерпіла особа не дає добровільної згоди, зокрема і через те, що не надавав достатнього значення встановленню факту того, дає вона свою згоду чи ні, коли зовсім не замислився над цим або якщо він, усвідомлюючи, що інша особа вірогідно не погоджується, продовжував вчиняти свої дії.
За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп'яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України.
Зважаючи на викладене, проголошеного потерпілим, обвинуваченим, свідками під час допиту, суд приймає в якості фактичних даних, які встановлюють наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню ті з них, з яких слідує, що обвинувачений неодноразово вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані з проникненням у тіло ОСОБА_16 з використанням своїх геніталій проти волі потерпілого із застосуванням погроз та фізичної сили, долаючи його супротив, пригнічуючи вольову сферу. Потерпілий боявся ОСОБА_17 , почувався жертвою, яку пригнічує агресор, боявся за безпеку своєї бабусі, відчував його психологічний тиск навіть на відстані та важко переживав застосовуване до нього насильство, що негативно впивало на його психо-емоційний стан, нервову систему, стан фізичного здоров'я (погано спав, погано почувався, схуд, був наляканий, не наважувався поділитися з найближчою людиною своїми переживаннями, не хотів бути приниженим публічно, що також становило психологічний тиск).
Співставляючи запитання обвинуваченого до потерпілого щодо того яким чином зачиняються двері у його квартирі та показання свідка ОСОБА_29 щодо того, до ОСОБА_17 сказав йому очікувати, щоб відкрити двері, суд робить логічний обґрунтований висновок про те, що потерпілий ОСОБА_16 не міг вільно у будь-який момент вийти з квартири обвинуваченого, що ключі були у ОСОБА_17 , що це також пригнічувало вольову сферу ОСОБА_33 . Цей фактор додатково вказує на правдивість показань потерпілого про застосування до нього насильства сексуального характеру 11.02.2021 о 10-ї ранку за місцем проживання обвинуваченого по АДРЕСА_4 .
У той же час обвинувачений у жодний спосіб не спростував і не заперечив того, що на відеофайлах за 14.10.2020, 30.11.2020 та 01.12.2020 зображений він та ОСОБА_16 , а відповідно до протоколу огляду носіїв інформації від 31.03.2021 фото та відеофайли порнографічного характеру, наявні на телефоні, належному ОСОБА_17 і вилученому у нього, що були досліджені в судовому засіданні як на диску, який є додатком до цього протоколу, так і безпосередньо з телефону ОСОБА_17 , були зроблені (відзняті) цим телефоном і не є на нього завантаженими.
З досліджених відеозаписів чітко вбачається застосування примусу ОСОБА_17 до ОСОБА_16 під час оральних статевих контактів, коли обвинувачений проникав своїм статевим органом у ротову порожнину потерпілого, зокрема з інтонації, висловлювань, грубощів, наказного тону та відповідних вказівок, висловлених у зневажливій формі, ляпасів, погроз, притискання рукою голови потерпілого до своїх геніталій, наявність у ОСОБА_16 ознак дезорієнтваності, млявості вимови, що обґрунтовано доводить твердження потерпілого про умисні дії обвинуваченого, у тому числі для його доведення до стану сп'яніння, зокрема і наркотичного, адже стан сп'яніння ОСОБА_16 додатково зменшував опір потерпілого щодо насильницьких дій до обвинуваченого.
Позиція сторони захисту стосовно добровільності статевих контактів ОСОБА_17 і ОСОБА_16 є цілком неспроможною та повністю нівелюється дослідженими судом з вилученого у ОСОБА_17 телефону, відеозаписами.
Більше того, свідок ОСОБА_34 підтвердив, що був очевидцем застосування ОСОБА_17 насильства до ОСОБА_16 для подолання опору потерпілого, доведення його до стану сп'яніння та фізичне проникнення оральним способом у тіло потерпілого з використанням геніталій поза волею потерпілого.
Описані фактичні дані, обставини за якими стороною обвинувачення не ставляться в провину ОСОБА_17 та, з незрозумілих для суду причин, не віднайшли свого відображення у правовій кваліфікації діяння за ст. 152 КК України, позбавляють суд будь-яких обґрунтованих сумніві у правдивості показань ОСОБА_16 про вчинення щодо нього обвинуваченим ОСОБА_17 умисних дій насильницького характеру саме 11.02.2021 о 10-й годині ранку в квартирі АДРЕСА_2 .
У той же час слова обвинуваченого про те, що його вдома зачиняла дружина і 11.02.2021 ОСОБА_16 не міг знаходитися у його квартирі, оцінюються лише як версія, спрямована на ухилення від відповідальності. Більше того, поряд зі своєю активною участю у захисті себе в суді (заявлення численних клопотань, виступ з фаховою промовою в дебатах), ОСОБА_17 жодного разу не просив суд про допит осіб, які б могли надати показання на його користь.
Таким чином, позиція захисту про те, що статеві акти з потерпілим відбувалися за взаємною згодою, не є достовірною та є способу захисту в рамках наданих кримінальним процесуальним законом прав, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
Щодо невизнання винуватості за ч. 1 ст. 263 КК України суд зазначає, що обставини проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2 , 12.02.2021 у період часу з 09:10 по 11:17 у присутності ОСОБА_17 , понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , підтверджуються протоколом обшуку від 12.02.2021, записом відеофіксації обшуку, поміщеним на диск Axent DVD+R.
З дослідженого відеозапису слідує, що в ході проведення огляду описаної квартири, а саме: під час проведення обшуку на кухні ліворуч розташований холодильник, на якому зверху виявлено згорток з паперових серветок, обмотаний чорною ниткою. При розгортанні даного згортку виявлено 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"7", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539".
Під час свого допиту обвинувачений підтвердив, що вказана квартира його, не вказав на перебування у ній сторонніх осіб, свідок ОСОБА_29 та потеопіоий ОСОБА_16 зазначили, про те, що бачили у квартирі обвинуваченого боєприпаси, зброю.
Як вбачається з переглянутого відеозапису, проведення обшуку квартири відбулося з дотриманням установленого порядку за участі понятих, відеофіксації, правоохоронців, а тому посилання на те, що боєприпаси обвинуваченому підкинули є нічим не доведені та спростовуються відеозаписом.
Підстав вважати порушеними істотно права та свободи обвинуваченого під час проведення вказаного обшуку суд не віднайшов.
Щодо посилання обвинуваченого на його необізнаність у правових питання, суд зазначає, що ОСОБА_17 постійно був представлений професійними адвокатами і суд сприяв йому у забезпеченні і реалізації права на захист.
Твердження сторони захисту про незаконність обшуку суд відхиляє та посилається на ч. 3 ст. 233 КПК України, де унормовано, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Належними і достовірними доказами стверджується, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2021 № 752/4665/21 було задоволено клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку приміщення, в якому мешкає ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, а саме: телефонів, одягу, взуття, електронних носіїв, які можуть містити інформацію підтверджуючу факт вчинення злочину, зброї та боєприпасів, а також інших речей і документів, що мають значення для кримінального провадження 120211000100000353, відомості щодо якого внесено 12.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Будь-яких належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що вилучені у квартирі ОСОБА_17 належить обвинуваченому у розпорядження суду подано не було.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що всі докази є належними оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Всі інші зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 263 КК України знайшла своє підтвердження.
Передбаченого процесуальним законом підґрунтя вважати подані стороною публічного обвинувачення докази неналежними, недостовірними, недопустимими, недостатніми суду не доведено.
Процесуальних передумов для постановлення за обома звинуваченнями виправдувального вироку судом не віднайдено.
Щодо меж судового розгляду, суд зазначає, що у ході розгляду кримінального провадження з'ясовано наявність підстав, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_17 кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 152 КК України, проте зімни обвинувачення в суді не відбулося, тоді як у суду відсутні підстави для погіршення становища особи.
Так, відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Призначення покарання
Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просив застосувати в якості покарання за ч. 1 ст. 152 КК України обмеження волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 263 КК України позбавлення волі на строк 6 років, посилався на особу обвинуваченого, який свою вину не визнав, є собою, яка раніше судима, до обтяжуючих відповідальність обставин прокурор відніс рецидив злочинів.
Потерпілий ОСОБА_37 у ході свого допиту зазначив, що просить застосувати до обвинуваченого суворе покарання.
Захисник просила виправдати підзахисного за всіма статтями.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особливості й обставини їх вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення правопорушень, відсутність обставин за ст. 67 КК України, суспільну значимість тілесної недоторканості людини, особу винного, який одружений, має онуків, працевлаштований неофіційно, опікується матір'ю похилого віку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є осудним та, у той же час характеризується за місцем мешкання незадовільно, є таким, що раніше був неодноразово засуджений за умисні злочини, відбував покарання у місцях позбавлення волі, тобто обізнаний з практичною реалізацією заходів перевиховування і запобігання вчиненню засудженими кримінальних правопорушень у майбутньому, які застосовуються Державою, принципом невідворотності покарання, має не заняту і непогашену судимість.
Наявність обставин, що пом'якшують покарання не встановлено.
Відповідно до ст. 34 та 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочину.
Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, доцільним видається призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 152 КК України у виді обмеження волі на строк 5 років та санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки та 5 місяців.
При цьому, при призначенні покарання судом застосовуються положення ст. 70 КК України, за якими шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_17 призначається у виді позбавлення волі, що перебуває у рівномірному співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного й особою винної, та базується на тому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Передумов вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, не віднайдено.
З урахуванням наведеного підстав для застосування приписів ст. 69, 75 КК України при призначення покарання не встановлено.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з моменту затримання ОСОБА_17 з 12.02.2021 по 21.05.2021 підлягає зарахуванню у строк остаточно призначеного покарання з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
Клопотання про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого станом на час завершення судового розгляду до суду не надходило, у зв'язку з чим та враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набранням вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, жодних вимог майнового характеру потерпілим не висунуто, відомостей про заподіяння майнової шкоди до суду не надходило.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України. При цьому, в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України судом скасовується арешт, накладний в межах цього кримінального провадження на вилучене і визнане речовими доказами майно, що мало місце за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 752/4665/21.
У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених досліджень у загальній сумі 1 961,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 94, 368-371, 373-374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_17 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 та ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання
- за ч. 1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та 5 (п'ять) місяців.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_17 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк остаточно призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 12.02.2021 по 21.05.2021 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладний за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 752/4665/21 на ніж у чохлі, мобільний телефон марки "ZTE" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 разом із гарантійним талоном; 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539"; скляну колбу із гумовою кришкою, в якій знаходиться трубка та металевий предмет та в якій наявні залишки невідомої речовини коричневого кольору; металевий предмет синього кольору схожий на "трубку"; скляну прозору трубку та металевий предмет-підставку.
Речові докази, а саме:
- ніж у чохлі, телефон "ZTE" Imei 1: НОМЕР_2 , Imei 2: НОМЕР_3 разом із гарантійним талоном - повернути особі, у якої його було вилучено - ОСОБА_17 на його вимогу;
- 10 предметів схожих на набої з маркуванням 1-"75", 2-"59", 3-"60", 4-"66", 5-"66", 6-"66", 6-"539", 7-"67", 8-"539", 9-"539", 10-"539"; скляну колбу із гумовою кришкою, в якій знаходиться трубка та металевий предмет та в якій наявні залишки невідомої речовини коричневого кольору; металевий предмет синього кольору схожий на "трубку"; скляну прозору трубку та металевий предмет-підставку знищити.
Стягнути з ОСОБА_17 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених експертних досліджень за висновком від 17.02.2021 № СЕ-19/111-21/7697-БЛ у сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн 80 коп., за висновком експерта від 23.02.2021 № СЕ-19/111-21/7705-НЗПРАП в сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн 60 коп.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1