Справа №757/20215/19-ц
Провадження №2/752/1418/24
13 червня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Адвокат Кругленко Микола Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
21.03.2024 позивач та відповідач звернулись до суду зі спільною заявою про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки вони добровільно поділили майно.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зокрема, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та майнових прав на об'єкт інвестування (будівництва) - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2019 передано на розгляд за підсудністю справу №757/20215/19-ц до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.07.2023 відкрито провадження у справі, звільнено позивачку від сплати судового збору та застосовано заходи забезпечення позову.
29.12.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про розподіл майна подружжя, згідно з яким подружжя поділило наступне майно: квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
21.03.2024 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.09.2020 по справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), який зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Таким чином, оскільки сторони вчинили дії, спрямовані на врегулювання спору, то предмет спору у цій справі між сторонами відсутній в частині вимог, що стосуються поділу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Спір щодо поділу майнових прав на об'єкт інвестування (будівництва) - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , сторонами не врегульований.
В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог, що стосуються поділу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог провадження у справі закриттю не підлягає, проте в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
В судові засідання, призначені на 08.11.2023 об 11 -00 год., 19.02.2024 о 10-00 год. та 13.06.2024 о 10-30 год., сторони та їх представники не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Позивач та її представник рухом справи не цікавилися, в судові засідання не з'являлися, що свідчить про недобросовісність користування процесуальними правами. При цьому, суд враховує, що позивач є саме тим учасником справи, який не може не знати, що здійснюється розгляд справи ініційований за його ж позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони, яким беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії»).
Враховуючи, що позивач та його представник жодного разу в судові засідання не з'явилися, причини неявки в засідання не були повідомлені, а заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника не надходила, то суд вважає, що слід залишити без розгляду позовні вимоги в частині поділу майнових прав на об'єкт інвестування (будівництва) - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.
Згідно з ч.1-2, 4-7, 9-11 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що на даний час відпала потреба у необхідності збереження заборони ОСОБА_2 відчужувати майнові права на об'єкт інвестування - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , тому існують передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 158, 255-256, 258, 260-261, 352, 353-355 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині вимог що стосуються поділу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позов залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити, що позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.07.2023.
Скасувати заборону ОСОБА_2 відчужувати майнові права на об'єкт інвестування - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію ухвали надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 13.06.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова