Справа №705/3395/23
1-кп/705/608/24
13 червня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений судом на 60 днів і закінчується 21.06.2024 року.
Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 посилаючись на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу наявні ризики не зменшилися, підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, в зв'язку з чим належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що наявність ризики прокурором не обґрунтовані, оскільки її підзахисний має постійне місце проживання та не має наміру ухилятись від суду, а також незаконно впливати на свідків. Оскільки з часу обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вже пройшов досить тривалий період часу, вважає, що ризики зменшились, тому просить розглянути можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В судому засіданні встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.04.2024 року було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, тобто до 21.06.2024 року, з можливістю внесення застави в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
На думку суду на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд раніше враховував при вирішення питання про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень та незаконного впливу на свідків.
Крім того, як відповідний ризик суд враховує також збройну агресію рф та запровадження воєнного стану в Україні, дія якого триває до 12.08.2024 року.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, по якому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не буде завершено, оскільки не досліджені речові докази, не допитані свідок та обвинувачений.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Судом не приймаються до уваги посилання обвинуваченого та його захисника як на підставу для зміни запобіжного заходу про те, що вказані прокурором ризики зменшились через сплив часу та обвинувачений має місце реєстрації, оскільки зазначені обставини не зменшують суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , не виключають ризиків, існування яких встановлено судом, та не виключають його тримання під вартою.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. В даному випадку, враховуючи особу обвинуваченого, низький рівень його соціальних зв'язків, що характеризує ОСОБА_4 як особу з підвищеною соціальною небезпекою, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, на думку суду, продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
Таким чином клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню оскільки судом встановлена доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Також суд не вбачає підстав для зменшення визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 202, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали, а саме до 11 серпня 2024 року включно.
Залишити без змін визначений раніше розмір застави - сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті суму 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього на строк 2 місяці наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований або проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, якщо обвинувачений не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику - для відома, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Суддя ОСОБА_1